Ухвала суду № 14427203, 22.02.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2011 р. Справа № 5019/74/11

За позовом Заступника Прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до відповідача Володимирецької районної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Рівненська обласна державна насіннєва інспекція

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Сільськогосподарський виробничий кооператив “Колос”

про скасування Рішення №100 від 22.03.2007 року

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : Гордійчук С.В. (довіреність б/н від 05.01.2011 року);

від відповідача : представник не з’явився;

від третьої особи: Бережнюк В.В. (довіреність б/н від 11.01.2010 року);

від третьої особи: Мініч Г.Г. (довіреність №01/02-10 від 01.02.2010 року)

від Прокуратури: Рункевич І.В. (посвідчення №82 від 05.11.2010 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Прокурора Рівненської області звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до Володимирецької районної ради про скасувати Рішення №100 від 22.03.2007 року «Про внесення змін до рішення районної ради №132 від 29.05.2001 року «Про згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад у державну власність».

Позовні вимоги мотивує наступним: Рівненська обласна державна насіннєва інспекція на підставі Розпорядження КМУ від 22.09.2004 року №668-р «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»та наказу Міністерства Аграрної політики України №406 від 09 листопада 2004 року звернулась із заявою до Володимирецької селищної Ради про передачу адміністративного приміщення та будівлю гаража, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2, з комунальної в загальнодержавну власність.

22.02.2005 року, рішенням № 49 виконавчим комітететом Володимирецької селищної ради оформлено право загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаража по вул. Соборна, 2 в смт. Володимирець за Кабінетом Міністрів України. 05.03.2005 виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 437305 (адміністративне приміщення) та серії САА № 437304 (гараж).

З даних свідоцтв вбачається, що власником адміністративного приміщення та гаражу по вул. Соборна, 2 в смт. Володимирець є Кабінет Міністрів України. Наведене вище нерухоме майно перебуває на балансі у Рівненської обласної державної насіннєвої інспекції.

Разом з тим, відповідно до Рішення Володимирецької районної ради №100 від 22.03.2007 ркоу «Про внесення змін до рішення районної ради №132 від 29.05.2001 «Про згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад району у державну власність»Володимирецькою районною радою Рівненської області внесено зміни до рішення ради №132 від 29.05.2001 року «Про згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад району у державну власність», а саме пункт 9 додатку даного рішення викладено у наступній редакції: районна державна насіннєва інспекція - смт.Володимирець, вул.Соборна, 2 (частина приміщення другого поверху площею - 120,3 кв.м.).

Позивач вважає, що вищевказане рішення Володимирецької селищної Ради є безпідставним, таким, що не ґрунтується на законі та прийняте з перевищенням, наданих селищній раді законом повноважень, є таким, що порушує права та охоронювані законом загальнодержавні інтереси, а саме: Кабінету Міністрів України, та підлягає скасуванню. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач - Володимирецька районна рада у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив, зазначивши, що відповідно до положень ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Відтак, відповідач вважає, що Володимирецька районна рада має право у разі потреби вносити зміни до своїх попередніх рішень, у випадку скасування рішення №132 від 29.05.2001 року така потреба була, оскільки у вказаному рішенні мало місце невідповідність реальному стану справ, тому у відповідний додаток були внесені зміни, які відповідали діючому та момент прийняття оспорюваного рішення законодавству, оскільки на момент передачі майна у державну власність, Володимирецька державна насіннєва інспекція, яка входила до складу закладів ветеринарної медицини,займала у будинку по вул. Соборній,2 в смт.Володимирець шість кімнат другого поверху приміщення агрохімлабораторії загальною площею 120 кв.м., інша частина приміщення знаходиться на балансі СВК «Колос», що, як вказує відповідач, належним чином підтверджується.

Відповідач в судове засідання не з’явився, у клопотанні просить справу розглядати без участі представника Володимирецької районної ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Рівненська обласна державна насіннєва інспекція у письмових пояснення по суті спору та в судовому засіданні зазначила, що оспорюване рішення прийняте Володимирецькою районною радою з порученням норм чинного законодавства та перевищенням, наданих районній раді повноважень, а відтак підлягає скасуванню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Колос»у письмових пояснення по суті спору та в судовому засіданні зазначила, що на балансі Рівненської обласної насіннєвої інспекції на момент прийняття рішень №132 та №100 перебувала лише частина адміністративного приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н. смт. Володимирець, вул. Соборна (вул. Леніна), буд. 2, а саме шість кімнат, які розміщені на другому поверсі оспорюваного приміщення, що разом із коридором складало 120 кв.м., інша частина оспорюваного приміщення належала Володимирецькій міжгосподарській агрохімлабораторії, тобто - весь перших поверх та одна кімната другого поверху. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Колос»заявлено про застосування строків позовної давності щодо оскарження рішення.

Стосовно заяви про застосування строків позовної давності щодо оскарження в судовому порядку Рішення виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №100 від 22.03.2007 року суд вважає за необхідне зазначити наступне: згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. В силу приписів ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до п.4 ч.1 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Ця норма є засобом реалізації норми ч.5 ст.13 Конституції України, яка покладає на державу обов'язок по забезпеченню захисту усіх суб'єктів права власності.

У позовній заяві заступник прокурора Рівненської області зазначає, що про порушення права загальнодержавної власності Кабінету Міністрів України прокуратурі стало відомо в грудні 2010 року під час ознайомлення з матеріалами справи №17/154 господарського суду Рівненської області за позовом Рівненської обласної державної насіннєвої інспекції до Володимирецької районної ради Рівненської області про скасування рішення №100 від 22.03.2007 року, що стверджується копією листа про ознайомлення з матеріалами справи. З огляду на вищевказане позивачем не пропущено строки звернення до суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

Рішенням Володимирецької районної Ради Рівненської області від 29.05.2001 року №132, враховуючи те, що з 01.01.2001 року Законом України «Про державний бюджет на 2001 рік» встановлено фінансування бюджетних установ ветеринарної медицини виключно з Державного бюджету та на підставі клопотання Міністерства аграрної політики України, керуючись Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року №1432 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», надано згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад у державну власність згідно з додатком. Відповідно до Переліку установ та закладів ветеринарної медицини, які передаються у державну власність (Додаток до Рішення районної ради від 29.05.2001 року №132) передбачено передачу у державну власність Володимирецької районної державної насіннєвої інспекції, розташованої за адресою: смт.Володимирець, вул.Соборна, 2.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року № 668-р «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», прийнято пропозицію Міністерства аграрної політики та місцевих рад, в тому числі і Рівненської обласної ради, щодо передачі цілісних майнових комплексів насіннєвих інспекцій із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Міністерства згідно з додатком, в якому Володимирецька районна насіннєва інспекція, що знаходиться за адресою, смт. Володимирець, вул. Соборна, 2-а, також зазначається як об'єкт передачі.

На виконання даного розпорядження, наказом Міністерства аграрної політики України №406 від 09 листопада 2004 року, визначено прийняти із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і областей цілісні майнові комплекси насіннєвих інспекцій у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Мінагрополітики. Відповідно до акту приймання-передачі від 16.11.2004 року, Рівненською обласною радою передано до сфери управління Міністерства аграрної політики цілісні майнові комплекси насіннєвих інспекцій.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 16.11.2004 року Рівненською обласною Радою було передано до сфери управління Міністерства аграрної політики цілісні майнові комплекси насіннєвих інспекцій Рівненської області, в тому числі Володимирецьку районну насіннєву інспекцію.

На підставі зазначеного вище, Рівненська обласна державна насіннєва інспекція звернулась із заявою до Володимирецької селищної Ради про передачу адміністративного приміщення та будівлю гаража, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна 2, з комунальної в загальнодержавну власність.

Рішенням Виконавчого комітету Володимирецької селищної Ради від 22.02.2005 року №49, на підставі зібраних матеріалів, керуючись Законом України «Про власність»від 07.02.1991 року та п.6.1 Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.01.2003 року №6/5, п.п.10 п.6 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №661 «Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно», розпорядження голови обласної державної адміністрації від 27.05.2002 року №282, виконком Володимирецької селищної ради вирішено оформити право загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаража по вул.Соборна, 2 в смт.Володимирець за Кабінетом Міністрів України.

05.03.2005 року, на підставі вищевказаного Рішення, Виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради були видані Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, бланк серії САА № 437305 (адміністративне приміщення) та бланк серії САА № 437304 (гараж), зареєстровані в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2005 року. Згідно даних зазначених у Свідоцтвах, формою власності є загальнодержавна, а власником виступає Кабінет Міністрів України. Вказане нерухоме майно перебувало на балансі Рівненської обласної державної насіннєвої інспекції.

Рішенням Володимирецької селищної Ради Рівненської області №100 від 22.03.2007 року «Про внесення змін до рішення районної ради №132 від 29.05.2001 року «Про згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад у державну власність»на підставі клопотання СВК «Колос»внесено зміни до рішення районної ради №132 від 29.05.2001 року: пункт 9 додатку вказаного рішення викладено у наступній редакції: Районна державна насіннєва інспекція –смт. Володимирець, вул.Соборна, буд.2 (частина приміщення другого поверху площею 120,3 кв.м.)

Суд вважає, що Рішення Володимирецької селищної Ради Рівненської області №100 від 22.03.2007 року прийняте з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням, наданих районній раді законом повноважень та підлягає скасуванню з огляду на наступне:

Відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5). В Основному Законі України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 140).

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Стаття 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності визнається судом таким, що кореспондується зі статтями 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Додержання принципу законності передбачає також прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59).

В Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідає Закон, у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин, коли особа впевнена, що її становище не буде погіршене прийняттям органом місцевого самоврядування більш пізнього рішення.

Правова позиція щодо спірних правовідносин викладена в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі №1-9/2009.

Відповідно до п.2 статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Вказана норма повністю виключає можливість прийняття такого рішення, як Рішення Володимирецької районної Ради №100 від 22.03.2007 року, оскільки зазначеним рішенням рада вирішила спір про права юридичної особи, а саме: СВК «Колос», та порушила право власності Кабінету Міністрів України, що можливо зробити тільки в судовому порядку.

На момент прийняття Рішення Володимирецької районної ради №100 від 22.03.2007 року право власності на приміщення, що знаходиться за адресою смт.Володимирець, вул.Соборна, 2, належало Кабінету Міністрів України, а право оперативного управління належало Рівненській облдержнасінінспекції.

При прийнятті Рішення №100 від 22.03.2007 року Володимирецька районна рада не зазначила, у чому п.9 Рішення Володимирецької районної ради №132 від 29.05.2001 року не відповідає Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням Володимирецької районної ради, прийнятим у межах її повноважень. Необхідно зазначити, що внаслідок прийняття Рішення Володимирецької районної ради №132 від 29.05.2001 року, «Про згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад у державну власність»виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією права державної власності на приміщення, що знаходиться за адресою смт.Володимирець, вул.Соборна, 2.

Судом не беруться до уваги інші докази наявні у матеріалах справи, оскільки вони не стосуються предмету спору.

Стаття 21 ЦК визначає також загальний порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно-правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства й порушують цивільні права або інтереси.

Відповідно до п.2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Вирішуючи питання щодо визнання незаконним (протиправним) та скасування спірного рішення судам слід з'ясувати, чи виникли відповідно до приписів цього рішення правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Оскільки, на підставі Рішення Володимирецької районної ради №132 від 29.05.2001 року «Про згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад району у державну власність»Володимирецькою районною радою прийняте Рішення №49 від 22.02.2005 року «Про оформлення права загальнодержавною власності»на адміністративне приміщення та будівлю гаража по вул.Соборна, 2 в смт. Володимирець», на підставі якого право загальнодержавної власності на вказане адміністративне приміщення оформлене за Кабінетом Міністрів України, відтак Кабінетом Міністрів України були здійснені дії щодо реалізації прав, пов'язаних з виконанням рішення №132 від 29.05.2001 року.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 317 ЦК України передбачено право розпорядження, як юридично закріплену можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо. Тобто, вирішення питання про відчуження, зміну стану чи призначення майна належить до компетенції, виключно, власника майна, у зв'язку з чим, Володимирецька районна рада Рівненської області при прийнятті рішення №100 вийшла за межі наданих їй чинним законодавством повноважень, вирішивши питання щодо розпорядження приміщенням по вул.Соборна, 2 в смт.Володимирець, яке на праві загальнодержавної власності належить Кабінету Міністрів України.

Частиною 3 статті 326 ЦК України передбачено, що управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до приписів Рішення Володимирецької районної ради №132 від 29.05.2001 року виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією права власності Кабінету Міністрів України на приміщення приміщення та будівлю гаража по вул.Соборна, 2 в смт. Володимирець, і позивач заперечує проти зміни чи припинення вказаних правовідносин, відтак Рішення Володимирецької районної ради №100 від 22.03.2007 року «Про внесення змін до рішення районної ради №132 від 29.05.2001 року «Про згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад у державну власність»прийняте Володимирецькою районною радою з перевищенням наданих законом повноважень, порушує права та охоронювані законом загальнодержавні інтереси та підлягає скасуванню, оскільки органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним Рішення Володимирецької районної ради №100 від 22.03.2007 року «Про внесення змін до рішення районної ради №132 від 29.05.2001 року «Про згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад у державну власність».

3. Стягнути з Володимирецької районної ради (34300, Рівненська область, смт.Володимирець, вул.Грушевського, 56) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано «28» лютого 2010 року