Рішення № 14426986, 22.03.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Справа № 5016/249/2011(13/21)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

з участю представників позивача –Мухіна С.О., дов. № 02/01-11 від 19.01.2011 р., Фарської О.В., дов. №03/03-11 від 15.03.2011 р.,

(представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ТОВ “Теком-лізинг”,

65006, вул. Вапняна, 54-а, м. Одеса,

(адреса для листування: 65029, вул. Краснова, 6/1, м. Одеса,),

до Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Олександрівський гранітний кар’єр”,

56530, вул. Степова, 68, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область,

про стягнення заборгованості у зв’язку неналежним виконанням договору фінансового лізингу, а всього коштів у сумі 154789 грн.10 коп., повернення об’єкту лізингу, і судових витрат, -

УСТАНОВИВ:

ТОВ “Теком-лізинг” пред’явлено позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення з ВАТ “Олександрівський гранітний кар’єр” грошових коштів у загальній сумі 154788 грн., із них основний борг - лізингові платежі за період з 28.12.2007 р. по 19.01.2011 р. в сумі 112491 грн. 71 коп.; 20292 грн. 24 коп. –сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції; пені в сумі 16827 грн. 09 коп.; трьох відсотків річних у сумі 5176 грн. 96 коп., а також про зобов’язання ВАТ “Олександрівський гранітний кар’єр” повернути об’єкт лізингу –автомобіль Шевроле-Ніва-21230L, та про стягнення судових витрат з посиланням на те, що відповідач, всупереч умовам укладеного між ними договору фінансового лізингу від 21.09.2007 р. № 20/09/07-Л, порушив свої зобов’язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі. Повернення об’єкту лізингу мотивоване тим, що згідно п. 10.3 прострочення оплати лізингових платежів по договору становить понад 30 календарних днів, що дає право вимагати повернення передано у лізинг автомобіля.

У судовому засіданні такі вимоги представники позивача підтримали повністю.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення копії ухвали суду про відкладення розгляду справи, в судове засідання не з’явився і свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал господарського суду від 07.02.2011 р. та 24.02.2011 р. щодо направлення відзиву на позовну заяву та відповідних документів не виконав. За таких обставин, суд, у відповідності до ст.75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представників позивача, які просили задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на доводи, викладені на обґрунтування вимог у позовній заяві та уточненнях до неї, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у зв’язку з таким.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору фінансового лізингу від 21.09.2007 р. № 20/09/07-Л (надалі - договір) ТОВ “Теком-лізинг” зобов'язалося придбати у власність у продавця та передати у фінансовий лізинг ВАТ “Олександрівський гранітний кар’єр” майно, вказане у заявці лізингоодержувача на отримання майна в лізинг - специфікації (Додаток № 1 до договору) з наступною передачею права власності на це майно лізингоодержувачу в порядку, передбаченому даним договором та чинним законодавством (п. 1.1. договору).

Сторони також встановили, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю платежі у розмірі та строки згідно Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до договору (п. 4.1. договору). Порядок та строки сплати лізингових платежів встановлюється даним договором та додатками до нього, які являються його невід’ємними частинами. (п. 4.3 договору). Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем незалежно від результатів його господарської діяльності та будь-яких обставин, пов'язаних із роботою чи простоєм об'єкта лізингу чи із економічною ефективністю його роботи протягом строку лізингу, за винятком випадків, прямо передбачених даним договором (п. 4.5. договору). Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем щомісяця, не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця, відповідно до графіку сплати лізингових платежів у гривнях по курсу НБУ , встановленому по відношенню до долара США, на день здійснення оплати лізингового платежу у відповідності до додатку № 2 до договору.

На виконання умов указаного договору ТОВ “Теком-лізинг” придбало у ТОВ “УкрАвтоЗАЗ-Сервіс” та передало у фінансовий лізинг ВАТ “Олександрівський гранітний кар’єр” автомобіль Шевроле-Ніва-21230L, шасі №Х9L21230070193722, що підтверджується договором поставки № 514408-6463 від 19.10.2007 р. (ас. 24-27), актом приймання-передачі від 24.10.2007 р. (ас. 29), додатком № 1 до договору від 21.09.2007 р. (специфікація) (ас. 40), актом приймання-передачі від 24.10.2007 р. (ас. 50) та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (ас. 51).

Додатковою угодою до договору фінансового лізингу сторони погодили, що вартість об’єкта лізингу фіксується в еквіваленті до долару США, по курсу, встановленому НБУ на дату підписання даної угоди, та складає 14871 доларів США 29 центів.

Із виписки банку від 22.03.2011 р. за № 0-18-8691БТ та наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідачем лізингові платежі сплачено частково, у зв’язку з чим сума основного боргу станом на день звернення до суду складає 112491 грн. 71 коп.

Цивільним законодавством передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). (ст.806 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно чч. 1,2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки відповідачем у повному обсязі не виконані грошові зобов’язання за договором, то позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 112491 грн. 71 коп., розрахованого виходячи із курсів гривні до долару США на момент здійснення лізингових платежів протягом листопаду 2007-січня 2011 років, з котрими суд погоджується, підлягають задоволенню повністю.

Підлягають задоволенню й вимоги в частині стягнення з ВАТ “Олександрівський гранітний кар’єр” грошових коштів у сумі 20292 грн. 24 коп. –суму, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, і трьох відсотків річних у сумі 5176 грн. 96 коп., розрахунки котрих надані позивачем і суд погоджується з ними, оскільки відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Вимоги щодо стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 16827 грн. 09 коп. також є обґрунтованими.

Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (п. 1 ст. 624 ЦК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6. ст. 231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6. ст. 232 ГК України).

Пунктом 10.2. договору сторони встановили, що за несвоєчасне внесення лізингових платежів лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи із дня, який слідує за днем сплати лізингового платежу, зазначеного в додатку № 2, по день фактичної сплати даного платежу включно.

Визначаючи підлягаючу до стягнення суму пені, суд виходить із уточнених збільшених позовних вимог та наданого позивачем розрахунку пені, сума котрої визначена за 2010 рік.

Щодо позовних вимог про повернення об’єкту лізингу, суд вважає, що в цій частині у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Згідно пп. 1,2 ст. 7 Закону “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Позивачем не надано належних у розумінні ст. 33 ГПК України доказів щодо відмови від укладеного сторонами договору лізингу, про що відповідач довідався або міг довідатися.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі задоволення позову - на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні 23 березня 2011 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Теком-лізинг” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Олександрівський гранітний кар’єр” (56530, вул. Степова, 68, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 00292346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Теком-лізінг” (65006, вул. Вапняна, 54-а, м. Одеса, код ЄДРПОУ 33509465) грошові кошти в загальній сумі 154788 грн., із них основний борг –лізингові платежі в сумі 112491 (сто дванадцять тисяч чотириста дев’яносто одна) грн. 71 коп.; в сумі 20292 (двадцять тисяч двісті дев’яносто дві) грн. 24 коп. –сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції; в сумі 16827 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 09 коп. –пеня; в сумі 5176 (п’ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 96 коп. - три процента річних, а також на відшкодування витрат з оплати державного мита в сумі 1547 (одна тисяча п’ятсот сорок сім) грн. 88 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.03.2011 р.

Суддя Ю.М. Коваль