Рішення № 14426902, 24.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11                                                                                           Справа№ 5015/904/11

За позовом: Спільного українсько-німецького підприємства „Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК-Фудз”, с.Солонка Пустомитівського району Львівської області.

Про стягнення 23 620,94грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Скібіцька О.О. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 23 620,94грн., в т.ч.: 20 900,19грн. основного боргу 1 460,15грн. пені, 982,31грн. втрат від інфляції та 278,29грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.04.2006року сторонами укладено договір купівлі-продажу №601, відповідно до умов якого позивач зобов’язується продати у власність відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплати не пізніше 30 днів з дня отримання товару.

Посилаючись на видаткові накладні від 19.05.2010року, від 27.05.2010року та від 14.06.2010року позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідачу поставлено товар на загальну суму 22 267,56грн.

Взяті на себе зобов’язання по оплаті товару відповідач виконав частково, сплативши позивачу суму 1367,37грн.

Заборгованість в сумі 20900,19грн. відповідачем не сплачена, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

За прострочення виконання грошового зобов’язання, на підставі п.4.4 договору до стягнення заявлено пеню в сумі 1460,15грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України до стягнення заявлені втрати від інфляції в сумі 982,31грн. та 3% річних в сумі 278,29грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання 10.03.2011року та 24.03.2011року не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 25.02.2011року та 15.03.2011року поштових відправлень, які додані до матеріалів справи.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

10.04.2006року сторонами укладено договір купівлі-продажу №601, відповідно до умов якого позивач зобов’язується продати у власність відповідачу товар, а останній зобов’язується його оплатити.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період з 19.05.2010року по 14.06.2010року товар на загальну суму 22267,56грн., що підтверджується поданими суду накладними, а саме:

-           №7У002462 від 19.05.2010року на суму 10302,18грн.;

-           №7У002638 від 27.05.2010року на суму 5621,22грн.;

-           №7У002912 від 14.06.2010року на суму 6344,16грн.

Термін оплати товару встановлено сторонами в п. 4.3 договору - не пізніше 30 діб від дати приймання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки ПАТ „Індекс-Банк” про рух коштів з 20.07.10р. по 20.10.10р, взяті на себе зобов’язання відповідач виконав частково, сплативши позивачу 1367,37грн.: 22.07.2010року –1000,00грн.; 20.10.2010року –367,37грн.

Отже, відповідач не оплатив товар на суму 20 900,19грн. (22 267,56 –1367,37).

17.12.2010року позивач надіслав відповідачу претензію за вих.№17/11 від 17.12.2010року з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 20900,19грн., яку відповідач залишив без задоволення. Претензія та докази її надсилання додані до матеріалів справи.

Крім того, на підтвердження вказаної суми боргу суду подано акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким станом на 31.12.2010року заборгованість відповідача перед позивачем становить 20900,19грн. Названий акт підписаний двома сторонами ї скріплений їх печатками.

На день вирішення спору доказів сплати заборгованості в сумі 20900,19грн. відповідач суду не подав.

За прострочення виконання грошового зобов’язання, на підставі п.4.4 договору до стягнення заявлена пеня в сумі 1460,15грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 15.07.2010року по 23.12.2010року від суми боргу 20900,19грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України до стягнення заявлені втрати від інфляції в сумі 982,31грн., які нараховані за липень –листопад 2010року та 3% річних в сумі 278,29грн. за період з 15.07.2010року по 23.12.2010року. Розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних доданий до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (626 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано ( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору купівлі-продажу №601 від 10.04.2006року позивач поставив відповідачу за період з 19.05.2010року по 14.06.2010року товар на загальну суму 22 267,56грн., який підлягав оплаті упродовж 30 днів з моменту його отримання. Відповідач оплатив товар частково в сумі 1367,37грн., заборгованість становить 20 900,19грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 20900,19грн. основного боргу 982,31грн. втрат від інфляції та 278,29грн. 3% річних законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення пені позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Як вбачається із поданого суду розрахунку пені, позивач нарахував пеню за період з 15.07.2010року по 23.12.2010року від загальної суми боргу 20900,19грн.

З огляду на п.6. ст.232 ГК України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, та нарахування пені за прострочення оплати товару, поставленого по накладній.№7У002462 від 19.05.2010року припиняється 19.12.2010р. (з урахування встановленого сторонами 30 –денного терміну оплати товару). Отже, нарахування пені за прострочення оплати товару, поставленого по накладній №7У002462 від 19.05.2010року за період з 19.12.2010року по 23.12.2010року є безпідставним.

Відтак, пеня підлягає до задоволення частково в сумі 1444,97грн.( 253.09 + 1191,88).

Решта пені в сумі 15,18грн. (1460,15 –1444,97) до задоволення не підлягає.

Враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач двічі сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн., а саме: п/д №5212 від 23.12.2010року сплатив на рахунок № 31119095700006 та п/д №6239 від 24.02.2011р. сплатив на рахунок

№ 31212259700006.

При поданні позову до господарського суду Львівської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються на р/р31212259700006, Банк –ГУДК у Львівській області, МФО 825014., отримачач –УДК у Личаківському районі м. Львова, ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені п/д №5212 від 23.12.2010року в сумі 236,00грн. підлягають поверненню позивачу як такі, що сплачені невірно - не на той рахунок, на який повинні сплачуватись ці витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК-Фудз”, ідентифікаційний номер 32819038, адреса: 81131, Львівська область, Пустомитівський район, с.Солонка, АЗС №6, на користь Спільного українсько-німецького підприємства „Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 14364757, адреса: 04053, м.Київ, пер.Нестеровський, 7/9, - 20 900,19грн. основного боргу, 1444,97грн. пені, 982,31грн. втрат від інфляції, 278,29грн. 3% річних, 236,05грн. державного мита та 235,76грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Видати Спільному українсько-німецькому підприємству „Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 14364757, адреса: 04053, м.Київ, пер.Нестеровський, 7/9, довідку на повернення з державного бюджету витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., сплачених платіжним дорученням №5212 від 23.12.2010року.

Суддя                                                                                           

Повне рішення складене 28.03.2011року.