ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" березня 2011 р.Справа № 13/19/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 13/19/11
за позовом: приватного підприємства "Титан-Кір"
до: селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1
про стягнення 473 000,00 грн.,
з участю представників сторін:
від позивача - Шаповалов Д.В., довіреність № 13 від 03.02.2011;
від відповідача - участі не брав.
Приватне підприємство "Титан-Кір" (далі - ПП "Титан-Кір", позивач) у січні 2011 року звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (далі - СФГ ОСОБА_1., відповідач) 473 000,00 грн. суми коштів, отриманих відповідачем в якості попередньої оплати за насіння соняшнику на підставі договору № 17/09/10 від 17.09.2010 року.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що засвідчено повідомленням про вручення йому поштового відправлення 12.03.2011 № 0000032, але своїм правом подавати відзив на позовну заяву не скористався, відзив на позовну заяву до господарського суду не надходив.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.
Між СФГ ОСОБА_1. та ПП "Титан-Кір" 17.09.2010 року укладено договір № 17/09/10 (далі - Договір) згідно якого відповідач зобов'язався поставити позивачеві, а позивач зобов'язався належним чином прийняти та оплатити насіння соняшнику в асортименті, кількості та з показниками вологи - не більше 8,00%, сміття - не більше 2,00% за цінами та на суму, визначену в додаткових угодах, які є невід'ємною його частиною.
СФГ ОСОБА_1. зобов'язалося за вказаним договором поставити товар ПП "Титан-Кір" протягом трьох календарних днів з моменту підписання додаткової угоди, а останній зобов'язався оплатити товар протягом трьох календарних днів з моменту отримання рахунку на оплату вартості товару, форма оплати - безготівкова, готівкова (п.п. 2.1., 3.1.).
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2010 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання (п. 6.1.).
СФГ ОСОБА_1. виставило ПП "Титан-Кір" рахунки для оплати насіння соняшнику: № 10 від 17.09.2010 року на суму 80000,00 грн., № 11 від 20.09.2010 року на суму 100000,00 грн., № 12 від 298.09.2010 року на суму 130000,00 грн., № 13 від 21.10.2010 року на суму 200000,00 грн.
Позивач на підставі Договору та вказаних рахунків перерахував відповідачу 21.09.2010 року - 100000,00 грн., 05.10.2010 року - 80000,00 грн., 06.10.2010 року - 20000,00 грн., 19.10.2010 року - 15000,00 грн., 04.11.2010 року - 75000,00 грн. про, що свідчать виписки з банківського рахунку (а.с. 65-72, оригінали виписок). Також позивач вніс відповідачу кошти готівкою: 25.10.2010 року - 20000,00 грн., 02.11.2010 року - 35000,00 грн., 09.11.2010 року - 48000,00 грн., що засвідчено квитанціями до прибуткового касового ордеру (а.с. 76-78, оригінали квитанцій). Всього позивач сплатив відповідачу 473 000,00 грн. за насіння соняшнику.
У справі відсутні докази того, що сторонами були підписані додаткові угоди до договору поставки, якими мали бути узгоджені асортимент, ціна, загальна сума та кількість насіння соняшнику.
Позивач рекомендованим листом 01.12.2010 року направив відповідачу пропозицію про укладення додаткової угоди до договору № 17/09/10 від 17.09.2010 року, до якої доданий проект додаткової угоди № 1 від 29.11.2010 року для підпису та скріплення печатками. У проекті додаткової угоди пропонувалася умова про те, що постачальник зобов'язується поставити покупцю товар на суму 473 000 грн. не пізніше 05.12.2010 року. Зазначену пропозицію відповідач отримав 04.12.2010 року, що засвідчено повідомленням про вручення поштового відправлення та листом установи зв'язку (а.с. 82-83).
Проте, СФГ ОСОБА_1. зазначену додаткову угоду до договору 17/09/10 від 17.09.2010 року на адресу ПП "Титан-Кір" не повернуло. У справі відсутні докази підписання відповідачем зазначеної додаткової угоди до договору 17/09/10 від 17.09.2010 року.
У відповідності до підпункту "б" п. 4.1. Договору у разі порушення продавцем п. 2.1. Договору, зобов'язання з поставки товару вважаються заміненими на обов'язок повернути отримані кошти покупцеві протягом трьох днів. Проте, сторонами не було підписано такої додаткової угоди, зокрема, відповідач залишив без задоволення пропозицію позивача про підписання додаткової угоди, хоча отримав кошти за насіння соняшнику.
При вирішенні спору господарський суд виходить з наступних положень чинного законодавства.
Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правилами ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У даному випадку сторонами за Договором досягнуто згоди щодо оплати насіння соняшнику на підставі виставлених продавцем рахунків на протязі 3-х календарних днів з дня отримання рахунку. Оплата отриманих рахунків позивачем здійснена в загальній сумі 473 000 грн.
Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлені правила про те, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
У відповідності до приписів статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
ПП "Титан-Кір" 21.12.2010 року надіслало відповідачу вимогу (а.с. 30) про повернення попередньої оплати за договором № 17/09/10 від 17.09.2010 року в семиденний строк від дня отримання даної вимоги наступного змісту:
"На виконання умов договору № 17/09/10 від 17.09.2010 року (далі за текстом довір) Вам 01.12.2010 року було направлено додаткову угоду № 1 до цього договору з супровідним листом та пропозицією підписати її та скріпити печаткою.
Додаткова угода № 1 до договору стосується виконання умов пункту 2.1. цього договору з приводу постачання насіння соняшнику в термін не пізніше 05.12.2010 року.
Додаткова угода № 1 з супровідним листом отримана Вами 04.12.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Не підписання Вами додаткової угоди № 1 до договору та відсутність будь-яких даних про постачання насіння соняшнику обумовленого договором, свідчить про не виконання Вами п. 2.1. договору.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що в разі порушення Продавцем п. 2.1. договору, зобов'язання Продавця з поставки товару вважаються заміненими на обов'язок повернути отримані кошти Покупцеві протягом 3-х днів.
В той же час, договором не обумовлено з якого часу відраховуються встановлені З дні, в зв'язку з чим, не має можливості встановити термін виконання.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, вимагаю повернути кошти в сумі 473 000,00 грн. отримані Вами від приватного підприємства "Титан-Кір" в якості попередньої оплати за насіння соняшнику по договору № 17/09/10 від 17.09.2010 року, в семиденний строк від дня отримання даної вимоги."
Зазначену вимогу відповідач отримав 24.12.2010 року, що засвідчено повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.12.2010 року (а.с. 86).
Позов ґрунтується на тому, що позивач не отримав від СФГ ОСОБА_1. відповіді на вказану вимогу, кошти не повернув.
У акті звірки розрахунків, підписаного повноважними особами та скріпленого печатками сторін, позивач та відповідач підтвердили наявність заборгованості за період з 01.09.2010 року по 09.11.2010 року у розмірі 425000,00 грн. (а.с. 64 оригінал акта). Але в цьому акті не відображено попередню оплату за насіння соняшнику в розмірі 48000 грн., яка була внесена згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 71 від 09.11.2011 року.
Додаткових угод до Договору, якими мали бути узгоджені ціна, загальна сума та кількість насіння соняшнику, сторонами не підписано, тобто, не досягнуто згоди щодо ціни та кількості насіння соняшнику, яку позивач придбав у відпвоідача на суму 473000 грн.
Отже, у справі відсутні докази передачі відповідачем позивачу насіння соняшнику на спірну суму 473 000 грн. Відповідач суму коштів попередньої оплати позивачу не повернув, спірну суму коштів на рахунок позивача не перерахував.
З огляду на викладене вище господарський суд дійшов до висновку про те, що позов є обґрунтованим, поданим правомірно, а тому підлягає задоволенню.
До господарського суду 25 березня 2011 року від СФГ ОСОБА_1. надійшла заява про відкладення розгляду даної справи з метою надання суду належних доказів, необхідних для зупинення судового розгляду справи. У заяві відповідач посилається на те, що 15 березня 2011 року прокурором м. Кіровограда, старшим радником юстиції Клюкіною С.М. було порушено кримінальну справу за фактом заволодіння майном СФГ ОСОБА_1, а саме насінням соняшнику в кількості 170 тон. У свою чергу прокуратурою Кіровоградської області ініційовану перевірку фактів протиправного заволодіння майном, що належить ОСОБА_1., директором позивача - ПП "Титан-Кір" Сіненком І.М.
Заява відповідача від 25.03.2011 року про відкладення розгляду справи господарським судом відхиляється, виходячи з наступного.
Господарським судом ухвалами від 07.02.2011 року, від 28.02.2011 року та від 10.03.2011 року тричі відкладався розгляд даної справи в зв'язку з тим, що відповідач не подав витребуваних судом документів, але подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду від 10.03.2011 року строк розгляду даного спору (два місяці) було продовжено на 15 днів на підставі клопотання позивача.
Отже, встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення даного спору, з урахуванням його продовження на 15 днів, спливає 26.03.2011 року, тому господарський суд не має процесуального права відкласти розгляд справи на іншу дату.
Окрім того, відповідно приписів частини першої статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Від сторін не надходили до господарського суду докази того, що іншим судом розглядається інша справа, яка перешкоджає розгляду даної справи, тому підстави для зупинення провадження в даній справі згідно ст. 79 ГПК України відсутні.
Державне мито по справі в сумі 4730,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (27521, Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Новоградівка, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Титан-Кір" (25015, м. Кіровоград, вул. Харківська, будинок 52-А, ідентифікаційний код 33316657) кошти в розмірі 473 000,00 грн., судові витрати на державне мито в розмірі 4730,00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.А. Змеул
Повне рішення складено та підписано 29.03.2011
Судове рішення № 14426761, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 25.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/19/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: