Рішення № 14426755, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/3309.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еліт»

доСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1

простягнення 47646,42 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Мельничук С.О. (довіреність № 30/1 від 20.10.2010); Проценко В.О. (довіреність № 18/2011 від 10.02.2011);

від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еліт»(далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 36009,39 грн. заборгованості за поставлений товар, 1265,97 грн. інфляційних втрат, 736,44 грн. 3 % річних, 4233,21 грн. пені, 5401,41 грн. 15% штрафу, всього 47646,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 1334 К від 27.10.2009 (далі Договір), укладеного між позивачем та відповідачем, щодо оплати вартості поставленого товару згідно з пунктами 2.3.1 та 2.3.2 Договору.

У звязку із простроченням оплати вартості поставленого товару позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) були нараховані відповідачу за період з 03.04.2010 до 21.12.2010 три відсотки річних на загальну сумі 736,44 грн. та інфляційні втрати на загальну суму 1265,97 грн. за період з квітня 2010 року до листопада 2010 року, а також на підставі пункту 7.3 Договору відповідачу за період з 03.04.2010 до 21.12.2010 була нарахована пеня на загальну суму 4233,21 грн. та на підставі пункту 7.4 Договору відповідачу був нарахований 15% штраф на загальну суму 5401,41 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

Про поважні причини неявки в судові засідання представника відповідача суд не повідомлений, хоча відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, а також про відкладення розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень № 01030 1287421 2 та № 01030 1287669 0. Дані поштові відправлення з ухвалами суду про порушення провадження у справі та відкладення судового розгляду були вручені відповідачу 05.02.2011 та 28.02.2011, відповідно. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу (далі ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2009 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) був укладений Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупцю належну партії продукції, а покупець зобовязується прийняти продукцію і своєчасно оплатити її на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна за кожну партію продукції встановлюється згідно договірних цін, діючих на момент оплати (при попередній оплаті), або на момент отримання продукції при оплаті з відстрочкою платежу.

Загальна сума Договору складається з сум відвантажень протягом терміну дії Договору згідно видаткових та товарно-транспортних накладних (пункт 2.2 Договору).

Оплата партії продукції по Договору здійснюється Покупцем наступним чином: морозиво з відстрочкою платежу 21 календарних дні, з дати поставки (пункт 2.3.1 Договору); напівфабрикати з відстрочкою платежу 21 календарних дні, з дати поставки (пункт 2.3.2 Договору).

На виконання умов Договору, відповідачу був поставлений товар відповідно до накладних: № Ки-05533 від 12.03.2010 на суму 25630,42 грн., № Ки-06162 від 19.03.2010 на суму 7128,28 грн., № Ки-22377 від 05.07.2010 на суму 821,78 грн., № Ки-24582 від 17.07.2010 на суму 860,28 грн., № Ки-24584 від 17.07.2010 на суму 104,15 грн., № Ки-25339 від 21.07.2010 на суму 980,48 грн., № Ки-26668 від 27.07.2010 на суму 622,92 грн., № Ки-28571 від 05.08.2010 на суму 909,87 грн., № Ки-32035 від 20.08.2010 на суму 821,51 грн., всього на суму 37879,69 грн.

Поставлений товар прийнятий відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вказаних накладних та додатком № 1 до Договору, в якому визначено особу, а саме: Солярову Людмилу Іванівну, яка має право від імені відповідачі отримувати у позивача товар.

Матеріали справи не свідчать про те, що відповідач за отриманий на підставі вказаних накладних товар розрахувався з позивачем.

27.10.2010 позивач листом № 114 направив відповідачу претензію щодо сплати заборгованості за поставлений товар в сумі 36309,39 грн.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Отже, у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість щодо оплати вартості поставленого товару в сумі 36009,39 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином відповідач відповідно до пунктів 2.3.1 та 2.3.2 Договору повинен був здійснити оплату вартості поставленого товару в сумі 25630,42 грн. в строк до 02.04.2010, в сумі 7128,28 грн. в строк до 09.04.2010, в сумі 821,78 грн. в строк до 26.07.2010, в сумі 860,28 грн. в строк до 07.08.2010, в сумі 104,15 грн. в строк до 07.08.2010, в сумі 980,48 грн. в строк до 11.08.2010, в сумі 622,92 грн. в строк до 17.08.2010, в сумі 909,87 грн. в строк до 26.08.2010, в сумі 821,51 грн. в строк до 10.09.2010, всього на суму 37879,69 грн.

Проте, відповідач, як у встановлений пунктами 2.3.1 та 2.3.2 Договору строк, так і на дату судового розгляду, свого зобовязання щодо оплату вартості поставленого товару в сумі 36009,39 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 36009,39 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 7.3 Договору у випадку порушення термінів, передбачених пунктом 2.3 Договору, до 10-ти календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, та три відсотки річних від простроченої суми з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з квітня 2010 року до листопада 2010 року, 3% річних за період з 03.04.2010 до 21.12.2010 та пені за період з 03.04.2010 до 21.12.2010 підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1265,97 грн. інфляційних втрат, 736,44 грн. 3% річних та 4233,21 грн. пені. Розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені відповідає нормам законодавства та матеріалам справи. При цьому, судом враховано, що пунктом 7.3 Договору сторони передбачили можливість нарахування пені понад загальний шестимісячний строк встановлений частиною 6 статті 232 ГК України, а саме за весь період прострочення платежу.

Згідно з пунктом 7.4 Договору в разі порушення термінів оплати більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів від дати відстрочки платежу, що вказана в пункті 2.3 Договору, Покупець окрім пені сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 15% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 15% штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 5401,41 грн. 15% штрафу. Розрахунок 15% штрафу відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 7.4 Договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (03151, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еліт»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 115-А, ідентифікаційний код 34965659) 36 009 (тридцять шість тисяч девять) грн. 39 коп. боргу, 736 (сімсот тридцять шість) грн. 44 коп. 3% річних, 1 265 (одну тисячу двісті шістдесят пять) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 4233 (чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 21 коп. пені, 5401 (пять тисяч чотириста одну) грн. 41 коп. 15% штрафу, а також 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 46 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 14.03.2011