Рішення № 14426739, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/4909.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геобуд Компані»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Столиця»

про стягнення 24496,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

позивача:Миклуш М.І.

відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геобуд Компані»(надалі –ТОВ «Геобуд Компані») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Столиця»(надалі –ТОВ «БК «Столиця») про стягнення 24420,40грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі видаткової накладної №ЯВ-0000005 від 26.01.2007 р. отримав товар, проте грошове зобов’язання з оплати вартості поставленого товару не виконав у зв’язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 22920,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 1042,00 грн. та 3% річних у розмірі 458,40 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.02.2011 р.

15.02.2011 р. представником позивача до канцелярії суду було подано уточнення до позовної заяви, згідно тексту якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22920,00 грн., індекс інфляції у розмірі 1042,00 грн. та 3% річних у розмірі 462,00грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.02.2011 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 09.03.2011 р.

В судове засідання 09.03.2011 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвал суду виконав, подав пояснення до позовної заяви відповідно до тексту якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22920,00 грн., індекс інфляції у розмірі 1186,00 грн. та 3% річних у розмірі 390,00 грн.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 09.03.2011 р. не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 2 на яку було відправлено ухвалу суду від 21.02.2011 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №8743842 від 11.02.2011р. та вказана в позовній заяві.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2007 р. Приватне підприємство «Кристал Торг»на підставі видаткової накладної №ЯВ-0000005 поставило, а ТОВ «БК «Столиця» в особі Ярошенка В.І., що діяв на підставі довіреності ЯМФ №242871 від 26.01.2007 р. прийняло пісок річковий на загальну суму 25920,00 грн.

Накладна містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містить підпис представника ПП «Кристал Торг»та представника ТОВ «БК «Столиця».

Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі –продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України –купівля –продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар на загальну суму 25920,00грн., що підтверджується вказаною накладною.

Відповідачем вартість поставленого товару було оплачено частково у розмірі 3000,00грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача за 19.02.2007 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений згідно видаткової накладної №ЯВ-0000005 від 26.01.2007 р. товар становить 22920,00 грн.

20.04.2010 р. між ПП «Кристал Торг»та ТОВ «Геобуд Компані»було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №14/120310 згідно п. 1 якого первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до документально оформлених у відносинах між первісним кредитором та ТОВ «Будівельна компанія «Столиця», та визначених у додатку №1 до договору, який є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2 Договору новий кредитор набуває право вимоги від боржника належного виконання наступних обов’язків: сплати боргу у сумі 22920,00 грн.

Згідно п. 6 Договору первісний кредитор зобов’язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом тридцяти днів з моменту набрання чинності цим договором.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку, договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався, законом обмеження щодо здійснення уступки права вимоги не встановлено, одержання згоди боржника на таку уступку жодним документом не передбачалось.

05.05.2010 р. на виконання умов Договору ПП «Кристал Торг»направило на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги від 20.04.2010 р., що підтверджується штемпелем поштового відділення на конверті.

Таким чином, відбулась заміна кредитора у спірному зобов’язанні з переходом відповідних прав до ТОВ «Геобуд Компані».

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов’язання, оскільки накладна, якою оформлено правочин, не містить строку виконання грошового зобов’язання.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.05.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист б/н від 20.05.2010р. в якому позивач в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України вимагав від відповідача погасити заборгованість у розмірі 22920,00 грн.

Оскільки, лист з вимогою про погашення заборгованості було відправлено на адресу відповідача 25.05.2010 р. то враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України оплата отриманого товару мала бути здійснена відповідачем до 03.06.2010 р. (два дні на поштовий перебіг + сім днів).

Відповідач жодної відповіді на лист не надав, свого зобов’язання з оплати вартості поставленого товару у розмірі 22920,00 грн. не виконав.

Заборгованість ТОВ «БК «Столиця»перед ТОВ «Геобуд Компані»у розмірі 22920,00грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано, а строк виконання грошового зобов’язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 22920,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 1186,00грн. та 3% річних у розмірі 390,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 08.06.2010 р. по 31.12.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується обов’язок відповідача виконати грошове зобов’язання до 03.06.2010 р., а відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару з 04.06.2010 р.

Враховуючи викладене та визначений позивачем період нарахування індексу інфляції та 3% річних, суд вважає за можливе здійснювати відповідні нарахування з 08.06.2010 р. по 31.12.2010 р.

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання складає 389,95 грн. В іншій частині –0,05 грн. 3% річних нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Розмір індексу інфляції за перерахунком суду складає 1191,84 грн., а враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вимога про стягнення індексу інфляції задовольняється у визначеному позивачем розмірі.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд відзначає, що відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «БК «Столиця»на користь ТОВ «Геобуд Компані»заборгованість у розмірі 22 920,00 грн., індексу інфляції у розмірі 1 186,00 грн. та 3% річних у розмірі 389,95 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 0,05грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Геобуд Компані»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Столиця» (03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 2; ідентифікаційний код 32587212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геобуд Компані»(02232, м. Київ, вул. Закревського, 63, офіс 1; ідентифікаційний код 36939898) заборгованість у розмірі 22 920 (двадцять дві тисячі дев’ятсот двадцять) грн. 00 коп., індекс інфляції у розмірі 1 186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 95 коп., державне мито у розмірі 244 (двісті сорок чотири) грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –14.03.2011 р.