Рішення № 14426736, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/9321.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»про стягнення 28080, 24 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача Кучеренко В.М. представник за довіреністю від 31.08.2010 року;

від відповідача не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»про стягнення недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 11639, 78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія Kit № 002932 від 11.11.2008 року, останнім застраховані майнові інтереси позивача відносно транспортного засобу Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ. Всупереч умовам договору та чинного законодавства, відповідачем при настанні із зазначеним транспортним засобом страхового випадку, було відшкодовано страхове відшкодування частково. У звязку із цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»недоплаченої суми страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 15.03.2010 року.

Представник позивача у судове засідання 15.03.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 18.02.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.03.2010 року надав звіт про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу, зобовязальні пропозиції, звіт про оцінку вартості матеріального збитку, нанесеного пошкодженням транспортного засобу № 108/08/09, акт огляду транспортного засобу (ТС) від 26.08.2009 року, та подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивачем всупереч умовам договору страхування для визначення розміру страхового відшкодування використовувалося проведене з власної ініціативи товарознавче дослідження. Крім того це дослідження було проведене із порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, у звязку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено на 30.03.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2010 року позов підтримав у повному обсязі та подав довідку з ЄДР юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців серія АА, № 527324 від 11.03.2010 року, та довідку з ЄДР юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців серія АА № 527334 від 11.03.2010 року, довідку з банку про рахунки позивача, установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002», належним чином засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А 00, № 081163 від 24.07.2002 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.03.2010 року подав установчі документи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», довідку АА № 269925 з ЄДРПОУ, належним чином засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 № 623444 від 17.11.2009 року, докази направлення відзиву на позов на адресу позивача, та проти позову заперечував.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні 30.03.2010 року продовжено строк вирішення спору та оголошено перерву до 13.04.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.04.2010 року проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до висновку замовленої відповідачем оцінки по визначенню вартості матеріального збитку та проведення оцінки по визначенню вартості пошкодженого транспортного засобу (вартість залишків) щодо автомобіля Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ (звіт № 108/08/09 від 23.09.2009 року про оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу), ринкова вартість пошкодженого Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ до настання дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 16.08.2009 року, становила 77184, 50 грн., дійсна ринкова вартість після аварії становила 55000, 00 грн., вартість відновлювального ремонту становила 103380, 65 грн. Тому, з урахуванням встановленого в договорі порядку розрахунку страхового відшкодування, відповідачем вірно було сплачено позивачеві страхове відшкодування у розмірі 10405, 10 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 13.04.2010 року подав письмові пояснення на відзив відповідача, у яких зазначив, що поданий відповідачем висновок № 108/08/09 від 23.09.2009 року про оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу суперечить Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 року № 142/5/2090, щодо проведення автотоварознавчого дослідження без огляду транспортного засобу, але за відсутності передбаченого зазначеною Методикою на такий випадок відповідного рішення органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство. До того ж, позивач наголошував на тому, що у наданому відповідачем звіті замість підпису представника власника транспортного засобу Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ наявний підпис невстановленої позивачем особи. Крім зазначеного, позивач вказав, що у звіті автотоварознавчого дослідження відповідачем невірно використаний порівняльний підхід визначення ринкової вартості транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 року на підставі ч. 1 ст. 41 ГПК України, провадження у справі зупинено та призначено судову автотоварознавчу експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

27.09.2010 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 27/93 з висновком № 3907/10/18 судової автотоварознавчої експертизи від 13.09.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 року поновлено провадження у справі № 27/93 та призначено до розгляду на 12.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.10.2010 року подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 26601, 14 грн. та просив витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5193, 84 грн. покласти на відповідача.

Судом задоволена подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляд справи.

У судовому засіданні 12.10.2010 року оголошено перерву до 19.10.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.10.2010 року подав зауваження до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 3907/10/18, відповідно до яких зазначив, що при розрахунку ринкової вартості автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди було допущено помилку. Так, при виборі підтипу КТЗ експертом Калініченко Ю. В. не вірно було обрано комплектацію КТЗ (була обрана комплектація з автоматичною трансмісією, а на транспортному засобі встановлена механічна трансмісія), що в свою чергу призвело до завищеної та некоректної ринкової вартості транспортного засобу на момент події в сумі 5560, 03 грн. Крім того, відповідач зазначив, що використаний при проведенні судової автотоварознавчої експертизи підхід для оцінки залишкової вартості транспортного засобу Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2010 року подав клопотання про повернення з матеріалів справи оригіналів документів.

Суд задовольнив заявлене позивачем клопотання про повернення з матеріалів справи оригіналів документів.

У судовому засіданні 19.10.2010 року оголошено перерву до 01.11.2010 року.

Враховуючи необхідність виклику у судове засідання експерта ОСОБА_1, суд ухвалою від 01.11.2010 року відклав розгляд справи до 15.11.2010 року, зобовязав експерта ОСОБА_1 зявитися у судове засідання та надати пояснення на експертний висновок.

У судовому засіданні 15.11.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав додаткові пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що помилкове застосування експертом під час проведення судової експертизи вартості автомобіля з автоматичною трансмісією, не призводить до некоректного визначення розміру недоплаченого страхового відшкодування.

Експерт у судове засідання 15.11.2010 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 15.11.2010 року відкладено розгляд справи на 29.11.2010 року та повторно зобовязано експерта ОСОБА_1 зявитися у судове засідання та надати пояснення на експертний висновок.

Представники сторін зявились у судове засідання 29.11.2010 року та підтримали свої правові позиції, викладені у письмових поясненнях, що знаходяться у матеріалах справи.

Експерт у судове засідання 29.11.2010 року не зявився, вимоги попередніх ухвал суду щодо надання письмових пояснень - з яких підстав для оцінки ринкової вартості автомобіля було обрано в бюлетені автотовароведа комплектацію транспортного засобу з автоматичною трансмісією, тоді як пошкоджений автомобіль укомплектовано механічною трансмісією - не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року призначено додаткову автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження у справі.

31.01.2011 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 27/93 з висновком № 11652/10-18 додаткової судової автотоварознавчої експертизи від 27.01.2011 року, відповідно до якого зазначалося, що ринкова вартість транспортного засобу Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ (укомплектованого механічною трансмісією), на момент ДТП складала 78491, 17 грн.; залишкова вартість транспортного засобу Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ (укомплектованого механічною трансмісією) складала 22211, 56 грн.

Ухвалою Господарського суду поновлено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.02.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.02.2011 року подав письмове зауваження до справи, в якому зазначив, що використаний при проведенні судової автотоварознавчої експертизи підхід для оцінки залишкової вартості транспортного засобу Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ, не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та подав бюлетень автотоварознавця видання № 55 за листопад 2010 року і інформацію щодо оцінки ринкової вартості від 18.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.02.2011 року було оголошено перерву до 21.02.2011 року.

Представник позивача через загальний відділ діловодства суду 16.02.2011 року подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 28080, 24 грн. та просив покласти витрати позивача на проведення судової автотоварознавчаї експертизи у розмірі 5193, 84 грн. на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2011 року підтримав заяву про уточнення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята до розгляду заява позивача про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 21.02.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (надалі страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»(надалі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія Kit № 002932 (надалі - договір).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ.

16.08.2009 року із застрахованим транспортним засобом стався страховий випадок (дорожньо-транспортна пригода), що підтверджено довідкою ДАІ виданою Товариству з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»про дорожньо-транспортну пригоду.

У звязку з дорожньо-транспортною пригодою, 19.08.2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку по договору страхування Авто КАСКО.

Як вбачається з листа відповідача № 0480-10 від 28.10.2009 року, Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна»для визначення розміру страхового відшкодування було замовлено незалежне товарознавче дослідження, відповідно до звіту № 108/08/09 якого, ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу становить 77184, 50 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 103380, 65 грн. З зазначеного листа також вбачається, що залишкова вартість досліджуваного транспортного засобу відповідачем оцінена в 55000, 00 грн.

На підставі результатів зазначеного звіту, згідно перерахунку відповідача з урахуванням встановленого в договорі порядку розрахунку належного до сплати страхового відшкодування (тобто з урахуванням різниці ринкової та залишкової вартості транспортного засобу, коефіцієнту пропорційності, з вирахуванням суми попередніх страхових виплат та франшизи), відповідачем 02.11.2009 року було виплачено позивачеві страхове відшкодування у розмірі 10405, 10 грн.

На підтвердження зазначеної виплати в матеріалах справи наявний звіт по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002».

Не погоджуючись із розміром страхового відшкодування, а зокрема із визначеним відповідачем на підставі звіту товарознавчого дослідження розміром ринкової вартості транспортного засобу марки Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ, позивач замовив у субєкта оціночної діяльності проведення автотоварознавчого дослідження, висновком від 04.12.2009 року № 0911 якого було визначено, що ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу становить 78491, 17 грн., залишкова вартість досліджуваного транспортного засобу становить 41355, 25 грн.

Так, за перерахунком позивача з урахуванням встановленого в договорі порядку розрахунку належного до сплати страхового відшкодування (тобто з урахуванням різниці ринкової та залишкової вартості транспортного засобу, коефіцієнту пропорційності, з вирахуванням суми попередніх страхових виплат та франшизи), розмір недоплаченого страхового відшкодування становив 11639, 78 грн.

Наявним у справі вихідним листом № 1239 від 22.12.2009 року позивач повідомив відповідача про здійснення ним розрахунку розміру страхового відшкодування на підставі даних замовленого позивачем автотоварознавчого дослідження, та вимагав сплати на свою користь недоплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 11639, 78 грн.

Розглянувши зазначені вимоги позивача, відповідач листом № 0006-01 від 08.01.2010 року повідомив позивача про те, що не вбачає достатніх підстав для перегляду сплаченої суми страхового відшкодування.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»звернулося до суду з вимогою про стягнення з відповідача розміру недоплаченого страхового відшкодування, що становить 11639, 78 грн.

Статтею 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Пунктом 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»встановлено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 9 цього ж Закону, страхове відшкодування страхова виплата яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договору майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобовязаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно п. 10.2 договору, страховик здійснює виплату відшкодування у строк 30 (тридцяти) робочих днів, починаючи з дня одержання письмового повідомлення про настання випадку, що може бути кваліфікований, як страховий.

Відповідно до ст. 25 цього ж Закону, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно п. 10.4 договору, при визначенні розміру страхового відшкодування, до уваги беруться виключно розрахунки, складені страховиком, або акт (висновок) незалежної автотоварознавчої експертизи, підготовленої за його замовленням спеціалізованою організацією (оцінюівачем, субєктом оціночної діяльності, судовим експертом), або обсяг коштів, визначений у калькуляції ремонту СТО.

З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та обєктивного розгляду спору, судом призначено проведення судової автотоварознавчої експертизи, за результатами якої (висновок № 11652/10-18 додаткової судової автотоварознавчої експертизи від 27.01.2011 року), ринкова вартість транспортного засобу Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ на момент ДТП складала 78491, 17 грн., залишкова вартість транспортного засобу Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ склала 22211, 56 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що використаний при проведенні судової автотоварознавчої експертизи підхід для оцінки залишкової вартості транспортного засобу Mitsubishi Lancer д/н ВІ 7301 АІ, не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до п. 3 ст. 41 ГПК України, сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених цьому Кодексі, а саме: якщо експерт особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть учать у судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності (ст. 31 ГПК Україхни).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було заявлено відводу судовому експерту із зазначених мотивів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Згідно ст. 4 цього ж Закону, незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: процесуальним порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання, досудового та судового слідства; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Таким чином, суд не має підстав для відхилення висновку експерту, та не бере до уваги заперечення відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на результати проведеної судової астотоварознавчої експертиза, позивач збільшив розмір позовних вимог, та просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 28080, 24 грн.

Страхова сума за договором на момент його укладання складала 66850, 00 грн.

Відповідно до п. 2.1.18 договору, у випадку, коли вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу складає 70 % і більше ринкової вартості такого транспортного засобу, визначеної на момент настання страхового випадку, транспортний засіб вважається конструктивно або фактично загиблим.

Згідно п. 7.5 договору, страхова сума є агрегатним лімітом відшкодування страховика по всіх страхових випадках, що відбулись під час дії договору. Позивачем у позові вказано, та відповідачем у відзиві підтверджено, що сума попередніх страхових виплат складає 5000, 00 грн.

Пунктом 10.6.8 договору встановлено, що при повній загибелі страхове відшкодування виплачується як різниця ринкової вартості ТЗ на момент настання страхового випадку та ринкової вартості залишків пошкодженого ТЗ.

Розмір страхового відшкодування розраховується пропорційно відношенню страхової суми до ринкової вартості ТЗ на момент настання страхового випадку. Франшиза вираховується з розрахованої суми страхового відшкодування. (п. 10.6.4 договору).

Відповідно до п. 1 розділу 7 страхової програми до договору, безумовна франшиза, яка застосовується при повній загибелі транспортного засобу складає 5 %.

Так, за перерахунком суду, з урахуванням розмірів ринкової та залишкової вартості, визначених висновком судової експертизи, розмір страхового відшкодування, який підлягає відшкодуванню, становить:

78491, 17 грн. - 22211, 56 грн. = 56279, 61 грн. (різниця ринкової вартості ТЗ на момент настання страхового випадку та ринкової вартості залишків пошкодженого ТЗ);

56279, 61 грн. 5000, 00 грн. (сума страхового відшкодування за попередніми страховими випадками); = 51279, 61 грн.

66850, 00 грн. 5000, 00 грн. = 61850, 00 грн. (страхова сума, яка залишилась після виплати страхового відшкодування за попереднім страховим випадком);

61850, 00 грн. : 78 491, 17 грн. = 0, 79 (коефіцієнт пропорційності);

51279, 61 грн. х 0, 79 = 40510, 89 грн. (розрахована сума страхового відшкодування без врахування франшизи);

40510, 89 грн. х 5 % = 2025, 54 грн. (франшиза);

40510, 89 грн. - 2025, 54 грн. = 38485, 34 грн.

Оскільки, як зазначалося вище, 02.11.2009 року позивачеві було виплачено страхове відшкодування у розмірі 10405, 10 грн., сплаті підлягає грошова сума у розмірі 28080, 24 грн. (38485, 34 грн. - 10405, 10 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія Kit № 002932 від 11.11.2008 року, відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати збитки при настанні певних ризиків.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів оплати відповідачем частини страхового відшкодування у розмірі 28080, 24 грн. останнім до матеріалів справи надано не було.

Так, позовні вимоги щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»страхового відшкодування у розмірі 28080, 24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з статтею 49 ГПК України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сума за проведення судової експертизи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»(36009, м. Полтава, Київський район, вул. Кондратенка, буд. 6-А; ідентифікаційний код: 32081777) страхове відшкодування у розмірі 28080 (двадцять вісім тисяч) грн. 24 коп. витрати по сплаті державного мита у розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн. 80 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5193 (пять тисяч сто девяносто три) грн. 84 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 14.03.2011 року