Рішення № 14426655, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/2710.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геобуд Компані»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-Транс»

про стягнення 211200,00 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Миклуш М.І. (довіреність від 08.01.2011р.)

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 10 березня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геобуд Компані»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-Транс»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 211200,00 грн., в тому числі основний борг у сумі 206422,10 грн., 3% річних у сумі 1459,00 грн. та втрат від інфляції в сумі 3318,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позов не надав, участь свого належним чином уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив.

Ухвалою від 15.02.2011 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.03.2011. В судовому засіданні 01.03.2011 розгляд справи відкладено до 10.03.2011.

04.03.2011 позивачем через канцелярію Господарського суду м. Києва було подано заяву про забезпечення позову.

Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати майно.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2010 року між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу (надалі –Договір), згідно якого позивач передає у власність відповідача, а відповідач зобов’язується подати заявку, прийняти у відповідності до заявки і оплатити товар: пісок річний (надалі - товар).

У відповідності до п. 2.2 Договору підтвердженням факту продажу (передачі) товару позивачем відповідачу є підпис відповідача на Акті приймання –передачі (або відмітка відповідача про отримання товару на будь-якому іншому документі).

Позивач 31.08.2010, 09.09.2010 та 01.10.2010 у відповідності до умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 236422,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № РН-0000153 від 31.08.2010, № РН-0000178 від 09.09.2010 та № РН-0000179 від 01.10.2010. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами представників відповідача за довіреностями №06 від 27.08.2010, № 09 від 01.09.2010 та № 10 від 01.10.2010 у видаткових накладних (належним чином засвідчені копії видаткових накладних та довіреностей містяться в матеріалах справи).

У відповідності до п. 3.2 Договору оплата товару позивачу здійснюється відповідачем протягом 20 банківських днів з моменту продажу (передачі) позивачем відповідачу товару, готівкою, шляхом переказу грошових коштів на рахунок позивача або шляхом зарахування зустрічних вимог.

Відповідачем 08.09.2010 було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару на суму 30000,00 грн. Оплату решти вартості поставленої продукції у сумі 206422,10 грн. відповідачем здійснено не було.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов’язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 206422,10 грн. (236422,10 грн. вартості отриманого товару –30000,00 грн. оплати).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у сумі 1495,00 грн. та сума інфляційних в розмірі 3318,90 грн. за період з жовтня по грудень (включно) 2010 року.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 2348,00 грн. (2112,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-Транс» (ідентифікаційний код 37037193, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній вал, 50, кв. 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геобуд Компані»(ідентифікаційний код 36939898, адреса: 02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 63, офіс 1) 211200,00 (двісті одинадцять тисяч двісті гривень) грн. та судові витрати у сумі 2348,00 грн. (дві тисячі триста сорок вісім гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 15.03.2011р