Рішення № 14426401, 02.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/1402.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ Груп-Україна"

про стягнення 105 884,60 грн.,

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: Лекарь А.С. –предст. за довір. №б/н від 27.12.2010р.;

від відповідача: Куріцина Г.А. –предст. за довір. №б/н від 10.01.2011р.

У судовому засіданні 02.03.2011 р. на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ Груп-Україна" про стягнення 105 884,60 грн. заборгованості по лізинговим платежам за Договором фінансового лізингу №L2030-03/08 від 06.03.08р. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №L2030-03/08 від 06.03.08р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2010 р., на підставі ст. ст. 64, 65 Господарського процесуального кодексу України, порушено провадження у справі № 35/14, розгляд справи було призначено на 24.01.2011 р.

В судовому засіданні 24.01.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 09.02.2011р.

В судовому засіданні 09.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 18.02.2011р.

В судовому засіданні 18.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 25.02.2011р.

У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, розгляд справи №35/14 призначеної до слухання 25.02.2011р., було перенесено на 02.03.2011р.

В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Подане клопотання обґрунтовувалось тим, що відповідач звернувся до Господарського суду з позовом до ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»про визнання Договору фінансового лізингу №L1062-09/07 від 11.09.2007р. недійсним. 22.02.2011р. Господарським судом міста Києва було винесено ухвалу про порушення провадження у справі №57/54. У разі визнання вказаного Договору недійсним, позовні вимоги про стягнення заборгованості виявляться безпідставними. Відповідач вважає розгляд справи №35/14 неможливим до остаточного вирішення господарської справи №57/54.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання та просив суд задовольнити останнє.

Представник позивача заперечував проти вищевказаного клопотання та просив суд відмовити в задоволенні останнього, як безпідставного та необґрунтованого.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вирішив відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №35/14, як безпідставного та необґрунтованого.

В судовому засіданні 02.03.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізінг Аваль»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-Україна»(надалі відповідач), був укладений Договір фінансового лізингу №L2030-03/08 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Лізингодавець (позивач) на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з у правління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач (відповідач) зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору, позивач придбав предмет лізингу за Договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу, що підтверджується актом-прийому передачі від 14.04.2008р.

У п.1.2. Договору зазначено, строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених у Графіку платежів (Додаток №1 до Договору), та не може бути менше одного року.

Відповідно до пп.4.1., 4.6. Договору, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточний лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та пов’язані з ним.

Позивач зазначає, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов’язання за Договором, зокрема пункти 5.1.-5.5., .8.1.4. загальних умов фінансового лізингу –(Додаток №4) до Договору, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті лізингових платежів на загальну суму 105 884,60 грн. за наступними рахунковими номерами:

- L2030-03/08/10 від 02.02.2009р. на суму 1512,46 грн.;

- L2030-03/08/11 від 02.03.2009р. на суму 7509,03 грн.;

- L2030-03/08/12 від 01.04.2009р. на суму 7496,40 грн.;

- L2030-03/08/13 від 05.05.2009р. на суму 7404,60 грн.;

- L2030-03/08/14 від 01.06.2009р. на суму 7275,62 грн.;

- L2030-03/08/15 від 01.07.2009р. на суму 7 300,50 грн.;

- L2030-03/08/16 від 03.08.2009р. на суму 7319,21 грн.;

- L2030-03/08/17 від 01.09.2009р. на суму 7672,93 грн.;

- L2030-03/08/18 від 01.10.2009р. на суму 7 621,08 грн.;

- L2030-03/08/19 від 02.11.2009р. на суму 7588,51 грн.;

- L2030-03/08/20 від 01.12.2009р. на суму 7515,29 грн.;

- L2030-03/08/21 від 04.01.2010р. на суму 4468,63 грн.;

- L2030-03/08/22 від 01.02.2010р. на суму 7509,98 грн.;

- L2030-03/08/23 від 01.03.2010р. на суму 7388,31 грн.;

- L2030-03/08/24 від 01.04.2010р. на суму 7302,05 грн.;

Факт передачі майна лізингоодержувачу підтверджується Актом прийманням-передачі предмета лізингу від 14.04.08р. Вартість переданого майна складає 205 188,00 грн.

Відповідно до п .5.1. Загальних умов (Додаток №4) Лізінгоодержувач зобов’язується сплачувати зазначені в Графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок Лізингодавця.

Відповідно до п.5.2. Загальних умов (Додаток №4) Лізингоодержувач сплачує зазначені у графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення Договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається Лізингоодержувачу при укладенні Договору.

У п.5.3. Загальних умов (Додаток №4) зазначено, що Лізингоодержувач сплачує зазначені у Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодарця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодарця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Графік внесення платежів був погоджений сторонами у додатку № 1 до договору, копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався. Таким чином, відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати лізингових платежів.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, у відзиві на позов посилався на наступні обставини.

Позивачем не було надано доказів на підтвердження того факту, що позивач справді виставляв та належним чином надсилав відповідачеві рахунки для сплати поточних лізингових платежів.

Таким чином, відповідач не мав змоги самостійно визначити розмір лізингових платежів і сплачувати їх без отримання від позивача належним чином оформленого рахунку (відзив на позов).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Як передбачено ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.5.3. Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору) зазначено, що Лізингоодержувач сплачує зазначені у Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодарця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодарця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Посилання відповідача відносно того, що зобов’язання по сплаті лізингових платежів за Договором не були виконані у зв’язку з неотримання останнім рахунків на оплату, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні належні докази, що підтверджують направлення позивачем відповідачу відповідних рахунків на оплату лізингових платежів відповідно до умов Договору.

Крім того, сторони погодили, що в разі неотримання рахунку до 5 числа поточного місяця відповідач зобов’язаний самостійно звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що останній звертався до позивача для отримання передбачених Договором рахунків на оплату лізингових платежів у встановленому порядку.

Згідно рахунків наданих позивачем заборгованість відповідача по лізинговим платежам становить 105 884,60 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази відповідач свої зобов’язання за Договором в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів не виконав, суму заборгованості по вказаним платежам в розмірі 105 884,60 грн. не сплатив.

Таким чином, відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині сплати лізингових платежів, згідно встановленого графіку.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів повної та своєчасної сплати лізингових платежів за договором та не навів підстав для звільнення від обов’язку їх оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 105 884,60 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 610, 626, 628, 629, 806 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ Груп-Україна" (юридична адреса: 01601, м. Київ, пров. Музейний, 10, оф. 606; фактична адреса: 04176 м. Київ, вул. Електриків,12; код ЄДРПОУ 33745560; п/р 26003013000112 в ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)», МФО 380195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (юридична адреса: 04073, м. Київ, прос. Московський, 9, корпус 5; код ЄДРПОУ 34480657; п/р 2600514928 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 105 884 грн. (сто п’ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 60 коп. заборгованості за Договором фінансового лізингу №L2030-03/08 від 06.03.08р., 1 058 (одна тисяча п’ятдесят вісім) гривень 85 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 14.03.2011р.