Рішення № 14426375, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/1428.02.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського

району м. Києва

про відшкодування шкоди в порядку регресу 21 664,45 грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.12.1997року);

від відповідача не зявились

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 21664,45 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.02.2008 року ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки „ЗИЛ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в м. Києві на вул. Кавказька, 12, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки „RENAULT", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва № 3-4627/08 від 03.03.2008 року винним в даному ДТП було визнано ОСОБА_2, а також з'ясовано, що він працює водієм у комунальному підприємстві по утриманню зелених насаджень Солом'янського району.

Відповідно до довідки № 8024168 транспортний засіб марки „ЗИЛ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належить комунальному підприємстві по утриманню зелених насаджень Солом'янського району.

Згідно довідки б/н від 06.02.2008 року транспортний засіб марки „RENAULT", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до договору № 01/04-099-00345 від 13.04.2007 року добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) транспортний засіб „RENAULT", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент ДТП було застраховано в закритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Галактика».

Матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу марки „RENAULT", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, складає 22583,15 грн., що підтверджується звітом № 228 від 31.03.2008 року.

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Галактика»здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 21664,45 грн. на підставі заяви страхувальника № 01-5/3780 від 04.04.2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 3404 від 05.05.2008 року, № 3519 від 12.05.2008 року, № 3868 від 21.05.2008 року та № 3880 від 22.05.2008 року.

20.08.2009 року між закритим акціонерним товариством «Страховою компанією «Галактика»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. було укладено договір про відступлення права вимоги № 00108 відповідно до якого закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Галактика»відступає фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. своє право грошової вимоги в порядку регресу до третіх осіб (боржників).

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу відповідно до ст.ст. 512, 514, 993, ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" у розмірі 21664, 45 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.01.2011 року порушено провадження у справі № 33/14, розгляд справи призначено на 31.01.2011 року.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання від 31.01.2011 року, розгляд справи відкладено на 14.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.02.2011 року розгляд справи було відкладеного на 28.02.2011 року, у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін.

В судове засідання 28.02.2011 року зявився представник позивача та надав додаткові пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва 21664,45 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 216,65 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість відповідача забезпечити явку повноважного представника в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва № 3-4627/08 від 03.03.2008 року гр. ОСОБА_2, 06.02.2008 року о 13 год. 00 хв. в м. Києві на вул. Кавказька, 12, керуючи автомобілем ЗИЛ д/н НОМЕР_2, при зміні напрямку руху, не переконався що це буде безпечно, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Рено д/н НОМЕР_3, що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 34,00 грн.

Відповідно до договору № 01/04-099-00345 від 13.04.2007 року добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) укладеного між Козаком Г.М. та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Галактика», застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу, а саме, автомобіля «RENAULT MEGANE», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент ДТП було застраховано в закритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Галактика».

Відповідно до висновку № 228 від 31.03.2008 року про оцінку автомобіля RENAULT MEGANE держномер НОМЕР_3, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу складає 22583,15 грн.

На підставі заяви страхувальника ОСОБА_3. № 01-5/3780 від 04.04.2008 року закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Галактика»здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 21664,45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3404 від 05.05.2008 року, № 3519 від 12.05.2008 року, № 3868 від 21.05.2008 року та № 3880 від 22.05.2008 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з довідки № 8024168 про дорожньо-транспортну пригоду, ОСОБА_2 працює водієм комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом, 20.08.2009 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Галактика» (далі довіритель) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - повірений) було укладено договір про відступлення права вимоги № 00108, відповідно до умов якого довіритель передає повіреному, а повірений приймає право вимоги, що належить довірителю та набуває право регресу за справами, вказаними у додатку № 1 до договору, в тому числі: ОСОБА_3., договір № 01/04-099-00345 від 13.04.2007 року.

Згідно п. 1.2. договору повірений одержує право (замість довірителя) зворотної вимоги (регресу) до осіб, винних у заподіянні збитків довірителю за справами, вказаному у додатку № 1 до договору, в розмірі виплаченого відшкодування довірителем.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 21664,45 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (03061, м. Київ, вул. Новопольова, 95, ідентифікаційний код 31806913) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_4, ідентифікаційний код НОМЕР_5) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 21 664 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 45 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 65 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 14.03.2011 року