Рішення № 14426339, 25.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/42525.02.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент. Інвестиції. Розвиток"

до

треті особиУправління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

1) Головне управління Державного казначейства України у місті Києві

2) Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації

простягнення 168280,00 грн.

Представники сторін: від позивача Радченко О.В.- представник; від відповідача

від третіх осібЮрко О.Є. –представник;

1)          не з‘явились

2)          Заболотний С.В. - представник Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні

04.02.2011 року оголошено перерву до 25.02.2011 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент. Інвестиції. Розвиток" про стягнення з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації заборгованості на загальну суму 168280,00 грн., у тому числі основний борг у розмірі 140000,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 28280,00 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанозобов‘язання щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором №50, а тому позивач з посиланням на норми Цивільного кодексу України звернувся до суду за захистом своїх вправ.

Відповідач письмових пояснень по суті позовних вимог не надав, представник в судових засідань пояснень по суті предмету спору також не надав, заборгованість не спростував.

Третя особа -1 надала письмові пояснення, в яких вказує на те, що права позивача з боку третьої особи не порушені, доказів про облік обсягу бюджетних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційні рахунки у розрізі зобов‘язань (укладених договір) надати не можу.

Третя особа -2 надала пояснення по справі, в яких зазначає, що Рішенням Київської міської ради від 17.01.2008 № 3/4475 "Про бюджет міста Києва на 2008 рік" Дарницькій районній в місті Києві державній адміністрації, по галузі "Освіта" за рахунок спеціального фонду бюджету була передбачена субвенція на ремонт та облаштування закладів освіти в розмірі 8382,5 тис. грн., передано з місцевого бюджету 5937,3 тис. грн..Наприкінці 2008 року у зв‘язку з економічною кризою відбулось зменшення доходів, як до спеціального так і до загального фонду бюджету. Третьою особою -2 були надіслані листи всім розпорядникам коштів та районні адміністрації в місті Києві про неможливість взяття бюджетних зобов‘язань в листопаді –грудні 2008 року, які підлягають оплаті. Таким чином, третьою особою -2 були вчинені усі дії для уникнення порушення Бюджетного кодексу з боку розпорядників коштів.

Представники учасників клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

12.05.2008 між Управлінням освіти Дарницького району міста Києва, як замовником (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Менеджмент.Інвестиції. Розвиток", як підрядником (позивач) укладено договір № 50, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту та заміни насосів в навчальних закладах Дарницького району.

Згідно п.3.1. Договору підрядник виконує замовникові роботи, а замовник сплачує за надані роботи за цінами та у термін, які зазначені у специфікації, що додається до договору і є його невід’ємною частиною. Обсяг робіт, що надаються відповідно до цього договору, може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п.3.3. договору орієнтована вартість договору становить 200000, 00 грн. з ПДВ.

Як вбачається з п.3.4 договору замовник передбачає попередню оплату у розмірі 30% від загальної суми договору на термін не більше 3-ох місяців, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006р.

Згідно п.3.5. договору, кінцевий розрахунок за виконані роботи між сторонами проводиться по факту виконаних робіт, згідно затвердженого кошторису, на основі акту виконаних робіт, підписаного Замовником і завіреного печатками.

Відповідно до п. 3.7.договору розрахунки замовника з підрядником виконуються згідно актів виконаних робіт з урахуванням, що кошти надходять нерівномірно, але не пізніше 31.12.2008року.

Згідно наданих до матеріалі справи актів приймання виконаних підрядних робіт, які підписані та засвідчені печатками з боку обох сторін, позивач здійснив підрядні роботи на суму 200 000,00грн.

Згідно наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2009 заборгованість відповідача за вказаними актами становить 140 000,00 грн. та відповідачем не погашена.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 4 б/д про сплату заборгованості у розмірі 140 000,00 грн. за договором № 50.

Відповідач надав відповідь на претензію № 700 від 22.04.2010, відповідно до якої фактично визнав борг за договором, проте повідомив про те, що кошти на виконання укладеного договору № 50 надійшли від місцевого бюджету не в повному обсязі, кошти на погашення заборгованості у розмірі 140 000,00 грн. в кошторисі управління освіти на 2009 та 2010 роки не передбачені, а тому відповідач запропонував звернутись до Київської міської ради для врегулювання погашення заборгованості.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань відповідачем позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору № 50 виконано роботи на загальну суму 200 000,00 грн., відповідачем здійснено розрахунок за виконані роботи не у повному розмірі а тільки на суму 60 000,00 грн.

Відповідач доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань на загальну суму 140 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.

Згідно 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом частини першої статті 229 Господарського кодексу України та частини першої ст.625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов’язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов’язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов’язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язань, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ст.96 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Умовами договору не передбачено відстрочення виконання зобов’язання в частині оплати виконаних робіт; залежність зобов‘язання відповідача щодо оплати робіт від наявності фінансування відповідача, а тому посилання відповідача на відсутність коштів судом до уваги не приймається як необґрунтоване.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 140 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 28280,00 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН”, встановив: - що розмір інфляційних нарахувань, в сумі 28280,00 грн. не перевищує розмір який може бути нарахований за період з 01.01.2009 по 30.10.2010, а отже підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-к, код 26078028 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент. Інвестиції. Розвиток" (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 16/13 (л. А) код 32208664) суму основного боргу у розмірі 140 000 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп., втрати від інфляції у розмірі 28800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 1682 (одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 80 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата складання повного рішення 02.03.2011