Рішення № 14426159, 04.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/5304.03.11 За позовом                     Публічного акціонерного товариства «Український персональний банк»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»

Про                              стягнення 587584,33 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Королецька В.А., довіреність № 36 від 11.02.2011

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Український персональний банк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка» про стягнення 587584,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 5692-ЮР від 12.05.2009.

Ухвалою суду від 18.01.2011р. порушено провадження у справі № 1/53 та призначено розгляд на 11.02.2011 р.

11.02.2011р. представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

14.02.2011 позивач надав до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог.

          Суд відклав розгляд справи на 04.03.2011, у зв’язку з відсутністю представника відповідача.

          28.02.2011 позивач надав до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог

          04.03.2011 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Судом перевірено відповідність заяви про збільшення позовних вимог вимогам чинного законодавства України, та вирішено залучити її до матеріалів справи.          

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 09.02.2011, а саме: 03150, м.Київ, вул. Предславинська 34-Б.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 5692-ЮР від 12.05.2009р. (далі –договір оренди), відповідно до якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування, будівлю комерційно-торгівельного комплексу, загальною площею 4080,2 м2, що розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Дніпра 31-Д (літери В-2, В1 –2), що підтверджується актом приймання – передачі приміщення від 12.05.2009 строком до 11.05.2010.

Додатковим договором про внесення змін до договору оренди від 30.06.2010 строк дії договору оренди було продовжено до 31.08.2010 та передбачена автоматична пролонгація договору оренди до 30.12.2010 за взаємною згодою сторін за умови відсутності станом на 31.08.2010 простроченої заборгованості зі сплати орендної плати.

Пунктом 5.2 договору оренди передбачено, що орендна плата має сплачуватись орендарем в грошовій одиниці України щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним на рахунок позивача. Протягом строку дії договору оренди сторони на прохання відповідача погоджували інші строки внесення орендної плати, що відображається у додаткових договорах про внесення змін до договору оренди від 10.11.2009, від 08.02.2010, від 11.03.2010, від 30.06.2010 (засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Розмір орендної плати встановлено п.5.1 договору оренди, проте протягом дії договору сторони погоджували інші суми щомісячних платежів, що відображається у додатковому договорі про внесення змін до договору оренди від 11.05.2010.

Згідно п.7.1.3 договору оренди, орендар зобов’язався своєчасно та в повному обсязі вносити позивачу орендну плату та платежі, передбачені розділом 5 договору оренди.

Пунктом 9.1.1 договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується відповідачем на рахунок позивача, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Пунктом 8.2 договору оренди визначеного, що приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання –передачі приміщення, при цьому п.8.6 договору оренди встановлено, що в разі затримки підписання акту приймання - передачі орендованого приміщення позивачу з вини відповідача, останній має сплачувати орендну плату по день фактичного звільнення приміщення включно.

Відповідачем умови договору оренди не виконуються, приміщення позивачу по наведеному акту не передається, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 1076077,52 грн.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 1076 077,52 грн. - боргу та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором найму (оренди).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором найму (оренди) доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 10760,78 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»(03150, м.Київ, вул. Предславинська 34-Б, код ЄДРПОУ 36385367, поточний рахунок 2600122293 ПАТ «Український професійний банк», МФО 300205, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк»(02660, м.Київ, вул. М.Раскової 15, код ЄДРПОУ 19019775) 1076077 (один мільйон сімдесят шість тисяч сімдесят сім) грн. 52 коп. –основного боргу, 10760 (десять тисяч сімсот шістдесят) грн. 78 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 11.03.2011р.)