Рішення № 14426149, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/4610.03.11 За позовом          Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК", м. Київ До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-буд", м. Київ Про                    стягнення 161 729,83 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача          Ружицький І.Г. –пред. по довір.

Від відповідача          Дутов О.М. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 161 729,83 грн. заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договором № 1 від 04.01.2005р. купівлі-продажу, посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, договірних умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 03.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р., розгляд справи було відкладено на 23.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р., розгляд справи було відкладено на 10.03.2011р.

10.03.2011р. до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача надав письмову заяву про відмову від збільшення позовних вимог. Представник позивача первісний позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові пояснення, в яких просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки, ним було погашено основну суму боргу.

В судовому засіданні 10.03.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

4 січня 2005р. між сторонами було укладено Договір купівлі - продажу №1, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов'язався передати у власність відповідача, як покупця, залізобетонні вироби (товар) на загальну суму 1 500000 грн., а відповідач - зобов'язався прийняти продукцію та оплатити вартість.

Відповідно до п.2.2. Договору, розрахунок за товар здійснюється на умовах попередньої плати шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок продавця.

У період з 10.09.2009р по 28.09.2010р. позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 770 615, 97грн.

Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними та Довіреностями на отримання ТМЦ, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Позивач зазначив, що відповідачем було не виконано зобов’язання щодо оплати за поставлений товар та несплачено грошові кошти у розмірі 145294,47 грн.

Відповідач оспорив вказане твердження та надав суду докази оплати за поставлений товар, а саме, належним чином засвідчені копії платіжних доручень.

Суд дослідив докази надані сторонами та прийшов до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем погашена , оскільки оплата за вказаними накладними та рахунками була здійснена на умовах визначених в Договорі.

02.12.2010р. позивач направив відповідачу претензію вих. № 477 щодо оплати заборгованості.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позовні вимоги щодо стягнення основного боргу спростовуються доказами по справі, а вимоги щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат визнаються безпідставно заявленими.

          Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову .

Враховуючи те, що спір частково виник з вини відповідача, оскільки, останній не надав обґрунтовану відповідь на претензію, то витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на сторони порівну (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд»(01001, вул. Майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 24368041) на користь Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська,11, код ЄДРПОУ 01373298), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Повне рішення складено 11 березня 2011 року.