Рішення № 14426046, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/3428.02.11 За позовом: Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд"

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Електро-Партнер"

Про:стягнення 105.197,16 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: Позивача:Решодько І.М. Відповідача: Труфанова М.М. Суть спору: стягнення 105.197,16 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу товарів № 230 від 16.03.2010, з яких 97.000,00 грн. –сума основного боргу, 8.197,16 грн. –пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору купівлі-продажу товарів № 230 від 16.03.2010 позивач сплатив відповідачеві 168.187,68 грн., проте відповідач поставив товар на суму 71.187,68 грн. Тому позивач просить повернути суму попередньої оплати, на яку товар позивачеві не поставлено та суму пені.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав.

Ухвалою від 29.12.2010 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 31.01.2011.

Ухвалою від 31.01.2011 розгляд справи відкладався на 21.02.2011.

У судовому засіданні 21.02.2011 відповідач звернувся до суду із клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 21.02.2011 клопотання про продовження строку вирішення спору задоволено. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 28.02.2011, про що сторони повідомлені під розписку.

Під час розгляду справи 28.02.2011 відповідач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, що було визнано судом необґрунтованим та відмовлено в його задоволенні.

В судовому засіданні 28.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу товарів в асортименті (далі –Договір) № 230 від 16.03.2010, за яких відповідач зобов'язувався передати позивачеві товар, а позивач зобов'язувався сплатити за товар кошти на умовах 100 відсоткової передоплати, якщо інше не зазначено у специфікації (п. 1.1., 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору узгоджений асортимент та кількість товару вказується у рахунках-фактурах або специфікаціях.

Відповідно до п.5.2. Договору у випадку, якщо відповідач перевищує термін поставки товару, він сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки товару.

Відповідач надав позивачеві рахунки щодо оплати товару, поставка якого здійснюється на підставі Договору:

1. 15.03.2010 № 21 на суму 71197,68 грн. (Специфікація №2, додаток №2 до Договору);

2. 23.03.2010 №28 на суму 138530,96 грн. (Специфікація №1, додаток №1 до Договору).

Згідно умов Договору позивач перерахував грошові кошти відповідачу:

згідно рахунку №21 від 15.03.2010: платіжне доручення № 3295 від 26.03.2010 на суму 71187,68 грн.,

згідно рахунку №28 від 23.03.2010: платіжне доручення № 3315 від 31.03.2010 на суму 12.000,00 грн., платіжне доручення № 3334 від 01.04.2010 на суму 15.000,00грн., платіжне доручення № 42 від 20.04.2010 на суму 70.000,00 грн. Всього по рахунку №28 від 23.03.2010 сплачено 97.000,00 грн.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання щодо поставки оплаченого товару за специфікацією № 2 за Договором на суму 71.187,68 грн., про що свідчать наступні документи: накладна №11 від 18.03.2010 на суму 42792,41 грн., накладна №14 від 24.03.2010 на суму 28.395,27 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що рахунок №28 від 23.03.2010 виставлено на суму 138.530,96 грн. згідно специфікації № 1 до Договору. Виходячи з п. 2.2. Договору та того, що в специфікації № 1 до Договору зазначено, що передоплата за товар вказаний у специфікації № 1 складає 65%, то позивач зобов'язаний був в якості попередньої оплати за поставку товару за специфікацією № 1 до Договору мав сплатити 138.530,96 * 65% = 90.045,12 грн. Враховуючи те, що позивач сплатив за поставку товару за специфікацією № 1 до Договору 97.000,00 грн., то позивачем виконано умову про належний розмір попередньої оплати, а тому відповідач мав поставити товар за специфікацією № 1 до Договору протягом 18 календарних днів з моменту оплати, тобто до 08.05.2010.

В зазначений строк відповідач товар за специфікацією № 1 до Договору не поставив, чим порушив умови Договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати в розмірі 97.000,00 грн. за товар, поставка якого передбачена специфікацією № 1 до Договору, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" та п. 5.2. Договору вимоги позивача про стягнення пені в сумі 8.179,16 грн. за період з 09.05.2010 по 17.10.2010 підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Електро-Партнер" (04086, м. Київ, пров. Чаплигіна, б. 21, оф. 2, код 35254158, з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд" (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 78А, код 01267260, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –97.000 (дев'яносто сім тисяч) грн. 00 коп. –основного боргу, 8.179 (вісім тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 16 коп. –пені, 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 97 коп. –витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Балац

Дата підписання рішення: 14.03.2011