Рішення № 14426003, 24.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/1624.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат"

до Українсько-Угорського спільного підприємства "Укртара-Воланпак" у формі

закритого акціонерного товариства

про стягнення заборгованості 110 782,99 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Гвоздь З.В. –дов. № 544 від 15.11.2010 р.

від відповідача не з’явився

В судовому засіданні 24.02.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Українсько-Угорського спільного підприємства "Укртара-Воланпак" у формі закритого акціонерного товариства про стягнення заборгованості в розмірі 110 782,99 грн.

14.01.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/16, витребувано документи та докази і сторін зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 08.02.2011 року.

У судове засідання, призначене на 08.02.2011 року, з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду не виконав. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 року не виконав.

Ухвалою суду від 08.02.2011 року розгляд справи відкладено на 24.02.2011 року.

24.02.2011 року судове засідання з’явився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" (надалі –позивач, постачальник) та Українсько-Угорським спільним підприємством "Укртара-Воланпак" у формі закритого акціонерного товариства (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 47/Р від 13.03.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, передбачених Договором, передати партіями у власність покупцеві папір для гофрування, картон для виробництва гофрованого картону, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити її.

Згідно п. 4.3 Договору, днем отримання партії продукції вважається дата підписання видаткової накладної на дану партію продукції.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розрахунки за кожну одержану партію продукції покупець здійснює безпосередньо з постачальником, безготівково, шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок, зазначений в Договорі, у терміни: 50% вартості кожної партії продукції згідно рахунку фактури –шляхом попередньої оплати, 50% вартості кожної партії продукції згідно видаткової накладної –не пізніше 10 календарних днів з моменту відвантаження, відповідно до видаткової накладної.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав вчасно та в повному обсязі, поставивши відповідачу продукцію за період з 04.08.2010 року по 21.12.2010 року на загальну суму 99709,50 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними.

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції виконав частково, поставлену позивачем продукцію за видатковими накладними № 0-00001305 від 04.08.2010 року та № 0-00001382 від 12.08.2010 року не оплатив, у зв’язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 90709,50 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 90709,50 грн., є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 6.5 Договору, покупець несе відповідальність за своєчасність оплати продукції за умовами договору. У випадку несвоєчасної оплати поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, але не більше двох облікових ставок НБУ, що діяли в період, за який виплачується пеня. У разі, якщо таке прострочення становитиме більше ніж 30 календарних днів, постачальник має право додатково стягнути з покупця штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої продукції.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 5190,37 грн. пені та 9270,95 грн. штрафу.

Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 5190,37 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення 9270,95 грн. штрафу –частково, а саме в розмірі 9 070,95 грн.

Крім суми основного боргу, пені та штрафу позивач просить стягнути з відповідача 1005,03 грн. 3% річних та 4607,14 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі 1005,03 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4607,14 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 90709,50 грн. основного боргу, 5190,37 грн. пені, 1005,03 грн. 3% річних та 4607,14 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення 9270,95 грн. штрафу –частково, а саме в розмірі 9070,95 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Українсько-Угорського спільного підприємства "Укртара-Воланпак" у формі закритого акціонерного товариства (01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 16 (юр.адр.), 03045, м. Київ, вул.. Новопирогівська, 58-А (факт.адр.), код ЄДРПОУ 04634535) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" (10019, м. Житомир, м-н. Станишівський, 7, код ЄДРПОУ 33644098) 90709 (дев’яносто тисяч сімсот дев’ять),50 грн. основного боргу, 5190 (п’ять тисяч сто дев’яносто),37 грн. пені, 9070 (дев’ять тисяч сімдесят),95 грн. штрафу, 1005 (одна тисяча п’ять),03 грн. 3% річних, 4607 (чотири тисячі шістсот сім),14 грн. інфляційних втрат, 1105 (одна тисяча сто п’ять),83 грн. витрат по сплаті державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять),58 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 04.03.2011