Рішення № 14425685, 17.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.11 Справа № 7/5009/745/11

Суддя

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя

До відповідача: “Житлово-будівельний кооператив № 7 "Машинобудівельник”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: Алілуєв Д.Ю., довіреність № 09/27 від 04.01.2011р.          

Від відповідача: не з’явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 8500,00 грн. суми заборгованості за спожиту теплову енергію.

16.02.2011р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 16.03.2011 р.

Ухвала суду від 16.02.2011 р. була направлена сторонам в встановлений законом строк і на адресу суду поштовим відділенням не поверталась.

Сторони належним чином сповіщені про час, місце і дату судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судовому засіданні 16.03.2011р. представником позивача надано заяву (б/н від 15.03.2011р.) в якій зазначено, що після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було частково погашено суму заборгованості в розмірі 6200,00 грн. і на момент розгляду спору по суті позивач просить суд стягнути з відповідача 2300,00 грн. заборгованості.

У п.17 інформаційного листа від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 «Про деякі питання прак тики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у до повідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України на запитання, якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог, відповів таке. Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК по зивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількіс них показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»Вищий господарські суд України на питання, чи тягне за собою зменшення розміру позовних вимог правові наслідки у вигляді припинення провадження у справі в тій частині, на яку зменшилися такі вимоги, зазначив, що у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року»зазначалося, зокрема, і в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Відтак, факт зменшення ціни по зу обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення по справі. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Заява подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Спір розглядається в сумі 2300,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідачем, через представника позивача, в судове засідання надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідачем частково погашено суму заборгованості в розмірі 6200,00 грн., а залишок заборгованості визнається відповідачем в повному об’ємі. (відзив скріплений печаткою відповідача, долучено до матеріалів справи).

Спір розглянуто згідно ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За усним клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 16.03.2011 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на отпуск теплової енергії в гарячій воді № 1101-к (надалі-договір).

Відповідно до умов договору, постачальник (позивач) зобов’язався відпустити споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді (парі) відповідно до встановленого плану теплоспоживання, (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 22 договору, тариф на теплову енергію є регульованим і змінюється з об’єктивних причин, незалежних від господарської діяльності постачальника: зміна цін на паливно-енергетичні ресурси, матеріали та інші фактори, які впливають на зміну по виробництву теплової енергії.

Перегляд тарифів здійснюється в порядку і в строки, передбачені органом який здійснює регулювання.

Всі розрахунки по даному договору проводяться на сонові рахунків, що виписуються постачальником споживачу.

Строк оплати-протягом трьох банківських днів, з дня виставлення рахунку. Споживач також оплачує втрати постачальника, пов’язані з додатковим підключенням и відключенням теплоносія за проханням споживача, видачею технічних умов для установки приладів обліку, сплачує витрати постачальника на підключення і відключення теплоносія у випадках зазначених в п. 9 даного договору.

На виконання умов договору, позивачем, за період з червня 2009р. по серпень 2009р., відповідачу виставлено рахунки за поставлену теплову енергію на загальну суму 22043,64 грн., а саме: рахунок за червень 2009р. від 30.06.2009р. на суму 7916,50 грн., рахунок за липень 2009р. від 31.07.2009р. на суму 6903,01 грн., рахунок за серпень 2009р. на суму 7224,13 грн.                     Надсилання рахунків підтверджується відповідними виписками з реєстру вручення рахунків (копії долучено до матеріалів справи).

Відповідач належним чином свої обов’язки по договору не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору по суті, утворилась заборгованість в розмірі 2300,00 грн.

Позивач, на момент розгляду спору по суті, просить стягнути з відповідача 2300,00 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…           

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, те, що на момент розгляду спору по суті відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в повному об’ємі, заборгованість визнана відповідачем та підтвердження матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2300,00 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 7 «Машинобудівальник»(69001, м. Запоріжжя, вул. Магара, 4А, кв. 48, р/р 26002300122 в Лівобережному відділені ПИБ, МФО 313786, код ЄДРПОУ 20518118) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 2300 грн. 00 коп. боргу, 102 грн. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет