Рішення № 14425533, 21.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.11 р. Справа № 20/1

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтогаз-Альянс”, м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання”, м.Краматорськ

про стягнення 2573773,53 грн.

За участю представників:

від позивача: Коваленко Л.М. – дов.

від відповідача: Макаров А.А. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Нафтогаз-Альянс”, м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання”, м.Краматорськ, про стягнення 2573773,53 грн., з яких 1668706,28 грн. – сума основного боргу, 75978,68 грн. – сума пені, 829088,60 грн. – сума 30% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору № 37/07-06 від 30.05.07 р. про постачання природного газу, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив від 03.02.11 р., в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Листом від 01.03.11 р. відповідач залучив до матеріалів справи рахунки, які виставлені відповідно до умов договору на поставку природного газу № 37/07-06 від 30.05.07 р., платіжні доручення на оплату зазначених рахунків.

У письмових поясненнях на відзив позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості, визначеної на підставі погодженої формули та відповідного нарахування на цю заборгованістю 30% річних та пені, у зв’язку із чим позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі відповідно до заявлених позовних вимог.

Листом від 01.03.11 р. відповідач залучив до матеріалів справи контррозрахунок суми основного боргу, суми пені та суми 30% річних.

У письмових поясненнях від 11.03.11 р. відповідач вважає, що позивач неправомірно застосовує положення п.5.3 Договору в редакції до 31.08.08 р. для розрахунку вартості спожитого газу на момент оплати. В обґрунтування своїх пояснень відповідач залучив до матеріалів справи контррозрахунок основного боргу, суми пені та суми 30% річних.

14 березня 2011 року позивач завернувся до суду із письмовими поясненнями на повторний відзив, в яких зазначає, що можливість зміни ціни на товар передбачена ч.3 ст.691 Цивільного кодексу України, п.5.2 Договору про постачання природного газу № 37/07-06 від 30.05.07 р. сторони встановили спосіб її перегляду та визначили показники, які зумовлюють зміну ціни на товар – зміна курсу гривні до ЄВРО, у зв’язку із чим позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі відповідно до заявлених позовних вимог.

12 березня 2011 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області із заявою про забезпечення позову № 587, в якій просив суд накласти арешт на майно Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання” та накласти арешт на рахунки Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання” в будь-яких банках. В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на виписку із балансової довідки.

Дане клопотання судом залишено без задоволення.

У відзиві на вищезазначену заяву відповідач вважає клопотання позивача про забезпечення позову необґрунтованим. Крім того, відповідач вважає, що позивач не обґрунтовує необхідності прийняття заходів, передбачених ст.67 Господарського процесуального кодексу України для забезпечення поданого позову, у зв’язку із чим просить суд відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Крім того, відповідач залучив до матеріалів справи розрахунок суми пені за договором № 37/07-06 від 30.05.07 р. та Додаткову угоду № 1/ІІ-2008 від 31.08.08 р. до зазначеного договору.

21 березня 2011 року позивач надав суду письмові пояснення про розрахунок боргу, в яких стверджує, що оскільки з 25 листопада 2008 року курс НБУ піднявся більш ніж 7,80 грн. за ЄВРО та встановився на відмітці 8,0407 за ЄВРО і далі тільки зростав, то заборгованість відповідача підлягає визначенню за Формулою № 1, а саме: Z1 = Z x (A1 / A0) x V, а не Формулою № 2, як вважає відповідач, у зв’язку із чим позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі відповідно до заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 03.02.11 р. до 01.03.11 р., з 14.03.11 р. до 17.03.11 р., з 17.03.11 р. до 21.03.11 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

30 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Нафтогаз-Альянс” (далі-Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Технологічне і спеціальне обладнання” (далі-Покупець) було укладено договір № 37/07-06 постачання природного газу (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується поставити Покупцю в 2007 році природний газ з ресурсу „ЗАТ „УКРГАЗ-ЕНЕРГО”, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити його у відповідності з умовами Договору.

Згідно із п.4.1 Договору, ціна за 1000,0 куб.м природного газу на момент укладання Договору, без врахування тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, витрат із зберігання та без ПДВ, складає 780,00 грн., крім того, ПДВ – 156,00 грн. Разом 936,00 грн.

Відповідно до п.4.3 Договору, ціна природного газу, за якою Покупець оплачує Постачальнику природний газ, на момент укладання Договору становить 872,00 грн., крім того, ПДВ 0 174,40 грн. Разом 1046,40 грн.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що вартість природного газу визначається, виходячи із фіксованої ціни, визначеної в п.4.3 Договору або у Додатковій угоді. У випадку зростання курсу НБУ вище 5,35 грн. за дол.США вартість газу визначається згідно із п.5.2 Договору.

Згідно із п.5.2 Договору, вартість спожитого об’єму газу на дату проведення розрахунків визначається за наступною формулою: Z1 = Z x (A1 / A0) x V, де Z1 – вартість спожитого газу на момент оплати, Z – ціна газу, на дату укладання Договору, А1 – курс НБУ на день оплати договору, А0 – курс НБУ на дату укладання Договору (А0 = 5,05), V – обсяг спожитого газу.

Відповідно до п.5.3 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника вартості запланованого до поставки місячного об’єму газу у наступному порядку:

- 50% вартості – до 15 числа місяця споживання газу;

- 50% вартості – до 10 числа місяця наступного за місяцем споживання газу.

Згідно із п.п.6.2, 6.2.1 Договору, в разі порушення Покупцем порядку та терміну оплати поставленого Постачальником природного газу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення у межах спеціального строку позовної давності, встановленої ст.258 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.п.6.2.4 Договору, у випадку прострочення платежу більше тридцяти календарних днів, Постачальник, крім передбачених п.6.2.1 Договору, додатково стягує з Покупця 30 відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Як стверджує позивач у своєму позові, ціна газу встановлювалась та змінювалась шляхом укладення Додаткових угод № 8/2008 від 31.10.08 р., № 9/2008 від 30.11.08 р., № 2/2009 від 30.01.09 р., № 3/2009 від 30.04.09 р. до Договору.

Додатковою угодою № 1/2008 від 15.11.07 р. сторони виклали п.5.1 Договору в новій редакції: „Вартість природного газу визначається, виходячи із фіксованої ціни, визначеної в Договорі або в Додатковій угоді до нього. У випадку зростання курсу НБУ вище 7,80 грн. за ЄВРО вартість газу визначається згідно із п.5.2 Договору.

Додатковою угодою № 1/2008 від 15.11.07 р. сторони виклали п.5.2 Договору в новій редакції: „Вартість спожитого об’єму газу на дату проведення розрахунків визначається за наступною формулою: Z1 = Z x (A1 / A0) x V, де Z1 – вартість спожитого газу на момент оплати, Z – ціна газу, на дату укладання Договору, А1 – курс НБУ на день оплати договору, А0 – курс НБУ на дату укладання Додаткової угоди (А0 = 7,4235), V – обсяг спожитого газу.

Як стверджує позивач у своєму позові, він належно виконував свої зобов’язання за Договором, зокрема, протягом листопада 2008 року – січня 2010 року поставив відповідачу 947345 м.куб. природного газу, що підтверджується актами прийому-передачі газу від 30.11.08 р., 31.12.08 р., 31.01.09 р., 28.02.09 р., 31.03.09 р., 30.04.09 р., 31.05.09 р., 30.06.09 р., 31.07.09 р., 31.08.09 р., 30.09.09 р., 31.10.09 р., 30.11.09 р.

Посилаючись на те, що відповідач постійно затримує оплату, порушуючи вимоги п.5.3 Договору, а згодом взагалі не сплачує заборгованість за поставлений природний газ, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 2573773,53 грн., з яких 1668706,28 грн. – сума основного боргу, 75978,68 грн. – сума пені, 829088,60 грн. – сума 30% річних.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмові відзиві на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Під час вирішення спору судом встановлено, що розбіжності щодо обсягів поставленого газу, розміру та хронології його сплати відповідачем між сторонами відсутні. Суть спору полягає у застосуванні сторонами різних формул визначення вартості природного газу, що підлягає сплаті відповідачем.

Під час розгляду справи позивач посилався на те, що він, визначаючи суму заборгованості, виходив з п.5.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 1/2008 від 15.11.07 р., відповідно до якого: „Вартість природного газу визначається, виходячи з фіксованої ціни, визначеної в Договорі або у Додатковій угоді до нього. У випадку зростання курсу НБУ вище 7,80 грн. за ЄВРО вартість газу визначається згідно із п.5.2 Договору”.

Відповідно до п.5.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 1/2008 від 15.11.07 р.: „Вартість спожитого об’єму газу на дату проведення розрахунків визначається за наступною формулою: Z1 = Z x (A1 / A0) x V, де Z1 – вартість спожитого газу на момент оплати, грн., Z – ціна газу, на дату укладання Договору, грн. за тис.куб.м., А1 – курс НБУ на день оплати договору, грн./ЄВРО, А0 – курс НБУ на дату укладання Додаткової угоди (А0 = 7,4235), грн./ЄВРО, V – обсяг спожитого газу, тис.куб.м”.

За ствердженням позивача, згідно із вищезазначеною формулою позивачем і був здійснений розрахунок основної заборгованості за Договором, на яку нараховані 30% річних та пеня.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки, в в силу положень ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст.655, 691, 692 Цивільного кодексу України, істотною умовою договору купівлі-продажу є ціна товару, яка визначає обсяг обов’язку покупця за таким договором.

У розділі 5 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1/2008 від 15.11.07 р. до Договору, сторонами був обумовлений порядок та умови зміни вартості поставленого природного газу при проведенні розрахунків в залежності від зміни курсу ЄВРО до національної валюти України відповідно до формули: Z1 = Z x (A1 / A0) x V, де Z1 – вартість спожитого газу на момент оплати, грн., Z – ціна газу, на дату укладання Договору, грн. за тис.куб.м., А1 – курс НБУ на день оплати договору, грн./ЄВРО, А0 – курс НБУ на дату укладання Додаткової угоди (А0 = 7,4235), грн./ЄВРО, V – обсяг спожитого газу, тис.куб.м”.

Відповідно до п.5.3 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника вартості запланованого до поставки місячного об’єму газу у наступному порядку:

- 50% вартості – до 15 числа місяця споживання газу;

- 50% вартості – до 10 числа місяця наступного за місяцем споживання газу.

В подальшому, в ході виконання Договору, сторонами було внесено зміни до Договору, а саме – з 01.09.08 р., відповідно до Додаткових угод № 6/2008 від 31.08.08 р., № 8/2008 від 31.10.08 р., № 9/2008 від 30.11.08 р., № 2/2009 від 30.01.09 р., № 3/2009 від 30.04.09 р., у Договір були внесені зміни та відповідно був змінений порядок визначення вартості спожитого газу на момент оплати, а саме відповідно до формули: Z1 = Z x V, де Z1 – вартість спожитого газу на момент оплати, Z – вартість газу, яка визначалась п.1 відповідної додаткової угоди, V – обсяг спожитого газу, тис.куб.м.

Відповідно до п.9.3 Договору, всі доповнення та додаткові угоди до Договору набирають чинності та мають перевагу над раніше укладеними та над положеннями Договору в разі, коли вони укладені в письмовій формі, мають дату, номер, посилання на Договір, підписи уповноважених представників сторін та оригінали печатки підприємств.

Тобто, з 01.09.08 р. сторони у додаткових угодах визначають ціну природного газу (п.1) та застосовують нову формулу визначення вартості природного газу, виходячи з його ціни (п.2).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем заявлено до стягнення суму боргу, що утворився у період листопада 2008 р. – листопада 2009 р., при її визначені слід користуватися формулою, що діяла у цей період, а саме - Z1 = Z x V.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Відкрите акціонерне товариство „Технологічне і спеціальне обладнання” не виконував свої зобов’язання в частині розрахунків за поставлений природний газ, з 25 листопада 2008 року курс НБУ піднявся більш ніж 7,80 грн. за ЄВРО та встановився на відмітці 8,0407 за ЄВРО і далі тільки зростав, у зв’язку із чим заборгованість відповідача підлягає визначенню за формулою № 1, а саме: Z1 = Z x (A1 / A0) x V, а не формулою № 2, як вважає відповідач.

На підставі вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про те, що вищезазначене твердження позивача є помилковим, у зв’язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме - позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 582196,39 грн. – суми основного боргу, який визначено із застосуванням формули, наведеної в Додатковій угоді від 31.08.08 р. та в наступних додаткових угодах, за поставлений природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд стягнути з відповідача 75978,68 грн. – суму пені, 829088,60 грн. – суму 30% річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано суду арифметично невірні розрахунки сум пені та 30% річних, оскільки позивач здійснив зазначені розрахунки на суму основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 16668706,28 грн., яка є неправильною.

Під час розгляду справи відповідач надав суду контррозрахунки суми пені у розмірі 55627,67 грн. та суми 30% річних у розмірі 289462,62 грн., які є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати по справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтогаз-Альянс”, м. Київ, до Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання”, м.Краматорськ, - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання” (юридична адреса: 84313, Донецька область, м.Краматрськ, вул.Орджонікідзе, 10-В; п/р 26000190027014 КФ КБ „Приватбанк”, МФО 335548, ЄДРПОУ 05744426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтогаз-Альянс” (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п 43; адреса для листування: 04071, м.Київ, вул.Хорива, 55-А; п/р 26009301262260 в Подільському відділенні „Промінвестбанку” в м.Києві, МФО 322197, ЄДРПОУ 34881820) 582196,39 грн. – суму основного боргу за поставлений природний газ, 55627,67 грн. – суму пені, 289462,62 грн. – суму 30% річних, 9187,21 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 85,02 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 21.03.11 р.

Повний рішення складено 28.03.11 р.

Суддя Донець О.Є.