Рішення № 14425457, 21.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р.

Справа № 5004/330/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БіЕл»

до приватного підприємства «Арт-Десятка»

про стягнення 17042грн.85коп.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Тимчук І.О., довір. від 10.03.11р. №10/03-11

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з приватного підприємства «Арт-Десятка» 17042грн.85коп., в т.ч. 12763грн.06коп. заборгованості за поставлений по договору поставки №1706-01 від 17.06.10р. товар, 1703грн.61коп. пені, 714грн.88коп. інфляційних втрат та 1861грн.30коп. –25% річних нарахованих в зв’язку з простроченням оплати отриманого товару.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не представив, а 21.03.11р. подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що відповідачем не отримано додатків до позовної заяви, що позбавляє можливості надати заперечення по суті позову, а також тим, що директор товариства не може з’явитися в судове засідання, оскільки в цей день перебуватиме у відрядженні у місті Києві.

Представник позивача проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечує, оскільки відповідач в акті звірки підтвердив суму заборгованості, клопотання вважає направленим на затягування розгляду справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відхиляє з огляду на те, що згідно опису про вкладення засвідченого печаткою поштового відділення відповідачу були надіслані разом з позовною заявою всі перераховані в позовній заяві додатки.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач не був позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи та зробити з них копії.

Крім того, ГПК України не визначено коло осіб, які можуть бути представниками підприємства в судовому процесі, а тому інтереси підприємства мають право представляти заступник керівника, головний бухгалтер та інші особи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

17.06.10р. між сторонами по справі було укладено договір поставки №1706-01, відповідно до п. 8.1 якого відповідач зобов’язався здійснити розрахунок за поставлений товар при першій поставці протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару постачальником.

На виконання вказаного договору позивач по накладній №1747 від 30.06.10р. відпустив відповідачу товар на загальну суму 17763грн.06коп., що також підтверджується довіреністю на отримання товару №144 від 30.06.10р.

Згідно розрахунку позивача відповідач провів оплату поставленого товару частково на суму 5000грн., заборгованість відповідача за поставлений товар складає 12763грн.06коп. Вказана заборгованість підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 08.12.10р. підписаним представником відповідача та скріпленим його печаткою.

Відповідач доказів про оплату боргу суду не надав, а тому вимога позивача про стягнення 12763грн.06коп. основного боргу є підставною.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 ЦК України.

Пунктом 9.7 договору за порушення грошових зобов’язань сторони передбачили сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день порушення виконання.

Стосовно вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1703грн.61коп. за період з 30.06.10р. по 01.02.11р. суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 230 ГПК України учасник господарських відносин у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені). Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 945грн.59коп. за 6 місяців, а не 1703грн.61коп. як заявлено позивачем.

Згідно із ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.5. договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами внаслідок прострочення покупцем оплати, покупець зобов’язаний сплатити 25 відсотків річних за весь період такого використання.

Згідно з розрахунком позивачем нараховано 1861грн.30коп. процентів річних за період з липня 2010 року по грудень 2010 року та 714грн.88коп. інфляційних втрат за цей же період, нарахування яких є обґрунтованим і підлягає до стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 525,526,625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з приватного підприємства «Арт-Десятка» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БіЕл»16097грн.26коп., в т.ч. 12763грн.06коп. заборгованості, 945грн.59коп. пені, 714грн.88коп. інфляційних втрат та 1861грн.30коп. –25%, а також судові витрати по справі в сумі 397грн.

2. В частині стягнення 758грн.02коп. пені відмовити.

Суддя В.Л.Слупко

Дата виготовлення повного

тексту рішення 28.03.11р.