Постанова № 14425212, 16.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року Справа № 2а/2370/659/2011

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача Биченка І. Я. (за довіреністю від 10.02.2011р.),

представника відповідача Гарбуза І. Б. (за довіреністю від 14.02.2011 № 1541/10 - 050), Бакалини В. В. (за довіреністю від 02.03.2011 № 2148/10-050),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський цегельний завод»до державної податкової інспекції у Шполянському районі про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю «Васильківський цегельний завод»звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шполянському районі, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 10.09.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки від 31.08.2010р. податковим органом складено акт № 866/23/34118190, за висновками якого позивач у серпні та вересні 2009 безпідставно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 58166 грн. 67 коп. за податковими накладними, виписаними ПП «Авакс - 2006». Вказаний висновок ґрунтується, в свою чергу, на висновках акту невиїзної документальної перевірки ПП «Авакс-2006»від 29.06.2010 №1472/23-2/34076821, здійсненої ДПІ м. Черкаси, згідно з яким угоди, укладені вказаним підприємством, є нікчемними, оскільки спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави та суспільства, внаслідок чого порушують публічний порядок.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шполянському районі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 10.09.2010р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 21162 грн., в тому числі 14108 грн. за основним платежем та 7054 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджується із такими висновками, оскільки вважає, що ПДВ у сумі 58166 грн. 67 коп. віднесено до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не мають недоліків та у відповідності з приписами п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто на законних підставах. Податкові зобовязання на вказану суму відображені у податковій звітності ПП «Авакс-2006». У будь-якому разі відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно несе відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремо платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, в тому числі на його контрагентів. Що стосується посилання податкового органу на нікчемність вказаних угод, позивач зазначив, що поставка ПП «Авакс - 2006»товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача здійснювалася на підставі письмових договорів, виконання угод підтверджується видатковими накладними, рахунками фактурами та платіжними дорученнями на перерахування коштів. Реальність поставок товарно-матеріальних цінностей позивачу від ПП «Авакс-2006»позивачем не спростовується, а нікчемність укладених угод є припущенням відповідача.

З огляду на зазначене просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 10.09.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечення зазначив, що в результаті порушення ПП «Авакс - 2006»своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер. А правочин, внаслідок якого ПДВ неправомірно віднесений до складу податкових зобовязань, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, отже згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Вказане порушення призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками наступних звітних періодів, а саме: за лютий 2010р. року на суму 14108 грн., та завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за лютий 2010р. в розмірі 44059 грн.

З огляду на зазначене представник відповідача вважає вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 10.09.2010р. такими, що не підлягають до задоволення.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 показав, що виконує обовязки директора ПП «Авакс-2006», від імені якого укладав з ТОВ «Васильківський цегельний завод»договори поставки дизельного палива, вугілля та аргеліту. Підтвердив, що договори купівлі-продажу, рахунки-фактури та видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи, підписані ним власноручно. Для виконання зобовязань по поставках товарів здійснював закупівлю товарів у третіх осіб, назви яких пригадати не може. Доставка товарів здійснювалась транспортом третіх осіб, однак він особисто був присутнім при розвантаженні товарів на складі ТОВ «Васильківський цегельний завод». Товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів на підприємстві відсутні у звязку з тим, що від перевізників не вимагались.

Допитана як свідок ОСОБА_5 показала, що особисто здійснювала приймання дизельного палива, вугілля та аргеліту, які поставлялись на ТОВ «Васильківський цегельний завод» автотранспортом. Приймання здійснювала від водіїв, товарно-транспортні накладні не вимагала, не перевіряла та у бухгалтерію товариства не передавала, підписувала деякі товарно-транспортні накладні на вимогу водія, якщо така була. Видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи, підписані нею власноручно, однак поставка вантажів за цими податковими накладними здійснювалась партіями, протягом декількох днів.

Заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача, показання свідків, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васильківський цегельний завод»зареєстроване як юридична особа Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області 09.01.2008р., ідентифікаційний код 34118190, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 106056.

Згідно з актом невиїзної перевірки ТОВ «Васильківський цегельний завод»з питань правовідносин із ПП «Авакс - 2006»за серпень-вересень 2009р. № 866/23/34118190 від 31.08.2010р., складеним посадовими особами ДПІ у Шполянському районі, позивач в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відніс до складу податкового кредиту у серпні 2009р. податок на додану вартість у сумі 11500 грн. за податковою накладною №520 від 11.08.2009р., та у вересні 2009р. податок на додану вартість у загальній сумі 46667 грн. за податковими накладними №148 від 06.09.2009р., №150 від 10.09.2009р. та №147 від 01.09.2009р., виписаними ПП «Авакс-2006».

За висновком перевірки фактична поставка товарів позивачу від ПП «Авакс-2006»не здійснювалась, оскільки актом від 29.06.2010р. №1472/23-2/34076821 «Про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Авакс-2006»з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р.», складеним посадовими особами ДПІ у м. Черкаси, встановлена нікчемність правочинів, укладених вказаним підприємством, товарно-транспортні накладні на підтвердження фактів поставок позивачем при здійсненні перевірки не надані. За відсутності фактичної поставки товарів позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту податок на додану вартість за господарськими операціями за вищевказаними податковими накладними.

Вказані порушення призвели до заниження суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за лютий 2010р. на суму 14108 грн., та завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26 декларації з ПДВ) за лютий 2010р. в розмірі 44059 грн.

На підставі акта перевірки № 866/23/34118190 від 31.08.2010 ДПІ у Шполянському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 10.09.2010р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 21162 грн., в тому числі 14108 грн. сума за основним платежем та 7054 грн. сума за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення є порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у подальшому Закон №168), відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом вказаних приписів правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит наступають тільки при здійсненні господарських операцій з придбання товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що 01.09.2009р. між ПП «Авакс-2006»(продавець за договором) та ТОВ «Васильківський цегельний завод»(покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу №01/09 про продаж аргеліту у кількості 200 тон за ціною 180 грн. за 1 тону, та вугілля у кількості 400 тон за ціною 450 грн. за 1 тону на загальну суму 216000 грн., в т.ч. ПДВ 36000 грн.

На виконання вказаного договору ПП «Авакс-2006»передав позивачу аргеліт у кількості 200 тон за видатковою накладною №РН-000147 від 01.09.2009р., а вугілля у кількості 400 тон за видатковою накладною №РН-000160 від 10.09.2009р..

За фактом вказаних поставок ПП «Авакс-2006»виписало податкові накладні №147 від 01.09.2009р. на суму 36000грн. в т.ч. ПДВ 6000 грн. ,та №150 від 10.09.2009р. на суму 180000 грн., в т.ч. ПДВ 30000 грн.

Також 06.09.2009р. між ПП «Авакс-2006»(продавець за договором) та ТОВ «Васильківський цегельний завод»(покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу №06/09 на продаж дизельного палива у кількості 10000 л за ціною 6 грн. 40 коп. за 1 літр на загальну суму 64000 грн., в т.ч. ПДВ 10666 грн. 67 коп.

На виконання вказаного договору дизельне паливо у кількості 10000 літрів передано позивачу за видатковою накладною №РН-000148 від 06.09.2009р.

За фактом поставки дизельного палива ТОВ «Авакс-2006»виписало податкову накладну №148 від 08.09.2009р. на суму 64000 грн., ПДВ 10666 грн. 67 коп.

За вказаними поставками позивач відніс до складу податкового кредиту за вересень 2009р. податок на додану вартість у сумі 46666 грн. 67 коп. ( 30000 грн. + 10666,67 грн.).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-Х1V (у подальшому Закон № 996) факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Вказаними Правилами передбачено, що вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні", наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Беручи до уваги, що за умовами п. 3.1 договорів купівлі-продажу доставка товару здійснюється автотранспортом продавця, позивач як вантажоодержувач зобовязаний був здійснювати приймання та бухгалтерський облік аргеліту, вугілля та дизельного пального на підставі товарно-транспортних накладних.

Згідно з п. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки відповідач оспорює факти поставки товарів, належним доказом їх здійснення є товарно-транспортні накладні.

Позивач на вимогу суду не надав товарно-транспортні накладні, тому суд вважає, що поставка аргеліту, вугілля та дизельного палива ПП «Авакс-2006» за договорами купівлі-продажу №01/09 від 01.09.2009р. та №06/09 від 06.09.2009р. не доведена.

В свою чергу, надані позивачем видаткові накладні відповідно до ст. 9 Закону України №996, Положення №88 та Правил № 363 не є належними доказами, тому факти поставок товарів не підтверджують.

Оцінюючи договори купівлі-продажу та видаткові накладні, суд зазначає, що договір купівлі-продажу №01/09 від 01.09.2009р. підписаний одночасно з видатковою накладною №РН-000147, а договір купівлі-продажу №06/09 від 06.09.2009р. підписаний одночасно з видатковою накладною №РН-000148. Тобто, укладення вказаних договорів відбувалось одночасно з їх виконанням.

Вказані обставини суперечать показанням свідка ОСОБА_4 про те, що ПП «Авакс-2006»для виконання договорів, укладених з позивачем, укладав договори купівлі-продажу товарів з третіми особами в Донецькій та інших областях України.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що з врахуванням часу, необхідного для укладення договорів з третіми особами та транспортування вантажу до позивача здійснення поставок товарів одночасно за вказаними договорами купівлі-продажу є неможливим.

Оцінюючи видаткові накладні №РН-000147 від 01.09.2009р., №РН-000160 від 10.09.2009р. та №РН-000148 від 06.09.2009р., суд зазначає, що відображена у них інформація щодо дати поставки є недостовірною, оскільки, як показала свідок ОСОБА_5, поставка товарів здійснювалась партіями протягом декількох днів.

Беручи до уваги відсутність товарно-транспортних накладних, неможливість одночасного укладення та виконання договорів купівлі-продажу з врахуванням часу, необхідного для укладення договорів з третіми особами та транспортування вантажів позивачеві, недостовірність відображеної у видаткових накладних інформації щодо дати поставки, товарів суд приходить до висновку, що поставка товарів за видатковими накладними №РН-000147 від 01.09.2009р., №РН-000160 від 10.09.2009р. та №РН-000148 від 06.09.2009р. ПП «Авакс-2006»фактично не здійснювались, тому податок на додану вартість за податковими накладними №147 від 01.09.2009р. у сумі 6000грн., №148 від 06.09.2009р. у сумі 10666 грн. 67 коп. та №150 від 10.09.2009р. у сумі 30000 грн., всього у сумі 46666 грн. 67 коп., віднесено позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2009 з порушенням вимог п.п. 7.4.1 п. п. 7.4 ст. Закону №168.

Крім цього, судом встановлено, що ПДВ у сумі 11500 грн. віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2009р. за податковою накладною №520 від 11.08.2009р, виданою ПП «Авакс-2006»у звязку з попередньою оплатою товарів за договором №11/08 від 11.08.2009р. Попередня оплата у сумі 69000 грн., в т.ч. ПДВ 11500 грн., перерахована позивачем на банківський рахунок ПП «Авакс-2006»за платіжним дорученням №159 від 11.08.2009р., однак поставка товару на час розгляду справи не здійснена, що підтверджується актом звірки розрахунків, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на вказані приписи суд приходить до висновку, що ПДВ у сумі 11500 грн. віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2009р. на законних підставах.

Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 3 ст. 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У судовому засіданні знайшов своє підтвердження висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №2181 в частині віднесення до податкового кредиту за вересень 2009р. податку на додану вартість у сумі 46666 грн., натомість податок на додану вартість у сумі 11500 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2009р. на законних підставах.

Згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2010р. та довідкою щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, сума відємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного звітного місяця (рядок 26 декларації) складає 44059 грн.

Оскільки позивач безпідставно завищив податковий кредит за вересень 2009р. на суму 46667 грн., залишок відємного значення рядка 26 декларації підлягає зменшенню на суму 44059 грн., нарахуванню до сплати в бюджет підлягає податок на додану вартість у сумі 2608 грн. (розрахунок: 46667 грн. 44059 грн. = 2608 грн.).

Відповідно до п.п. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-111 у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки податкове зобовязання, що підлягає донарахуванню, складає 2608 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій складає 1304 грн. (розрахунок: 2608 грн. х10% х 5 = 1304 грн.)

Таким чином, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 11500 грн. (розрахунок: 14108грн. - 11500грн. = 2608грн.) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6750 грн. (розрахунок: 7054 грн. 1304 грн. = 6750 грн.). В іншій частині, а саме щодо визначення основного зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2608 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1304 грн. податкове повідомлення- рішення є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шполянському районі від 10.09.2010 №0000632301/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 11500 (одинадцять тисяч пятсот) гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6750 (шість тисяч сімсот пятдесят) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський цегельний завод»1 (одну) гривню 70 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2011 року.

Суддя А.В. Руденко