Постанова № 14424705, 18.01.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-9045/10/2270/3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О.

при секретаріСвятецькому О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Дизайн Буд Сервіс Поділля" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005222301/0/8622 та № 0005232301/0/8623 від 18.11.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005222301/0/8622 та № 0005232301/0/8623 від 18.11.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд їх задоволити.

Представники відповідача позов не визнали та в його задоволенні просять відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області від 05.05.2010 року в рамках порушенної кримінальної справи №41/0238,посадовими особами ДПІ у м.Хмельницькому проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності приватного підприємства "Дизайн Буд Сервіс Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2007 року по 30.04.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 року по 30.04.2010 року, за результатами якої складено акт № 10937/23-3/35360907 від 09.11.2010 року.

Актом податкового органу зафіксовані порушення, передбачені ч.1-5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, п.5.1; пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 295313 грн. в тому числі за три квартали 2009 року в сумі 295312 грн.; п.1.4 ст.1, п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 236250 грн., у тому числі за липень 2009 року в сумі 236250 грн.

На підставі Акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення- рішення:

-№ 0005222301/0/8622 від 18.11.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 442968 грн., у тому числі: за основним платежем 295312 грн., за штрафними санкціями 147656 грн.;

-№0005232301/0/8623 від 18.11.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 354885 грн. у тому числі: за основним платежем 236250 грн., за штрафними санкціями 118635 грн.

При прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Хмельницькому виходила з того, що позивач в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за період, що перевірявся, безпідставно відніс до складу валових витрат підприємства витрати в сумі 1181250 грн. на придбання трансформатора силового ТДТН-25000/110/10 у ТОВ "Промстар і К".

В судовому засіданні встановлено, що ПМП "ЮНАР" за накладною №214 від 27.04.2007 року придбав у ВАТ "Завод Пульсар" трансформатор ТДТН-25000/110-67У1 №99405, 1977 року випуску, що не оспорювалося сторонами.

Як встановлено в ході перевірки податковим органом 01.07.2009 року ПМП "Юнар" реалізувало трансформатор ТДТН 25000/110 зав.№99405 ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" і згідно з укладеним договором поставки вартість трансформатора становить 1500000 грн., в тому числі ПДВ 250000 грн. ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" заперечувало проти існування договірних відносин з ПМП "Юнар", оскільки крім договору вони не підкріплені ніякими доказами.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про нікчемність договору поставки від 01.07.2009 року, відповідно до якого ТОВ "Промстар і К" зобов'язується передати у власність ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" трансформатор силовий ТДТН-25000/110/10.

Згідно накладної №210705 від 21.07.2009 року ТОВ "Промстар і К" передало, а ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" прийняло трансформатор 25000/110/10 №99405 вартістю 1417500 грн. (в тому числі ПДВ 236250 грн.).

В подальшому відповідно до договору купівлі-продажу №Т-33 від 17.07.2009 року продавець - ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" передав у власність покупця - ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" товар (трансформатор силовий ТДТН-25000/110/10, №99405, 1977 року випуску, що знаходиться за адресою м.Шепетівка, вул.Плещинська). За вказаним договором загальна сума складається з вартості товару, що передається та складає 1500000 грн. в тому числі ПДВ 250000 грн., що підтверджується накладною №18 від 31.07.2009 року.

В зв'язку із відчудженням вказаного трансформатора позивач задекларував валові доходи від вказаної операції в сумі 1250000 грн., що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємств ( за три квартали 2009 року).

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 24.12.2009 року у цивільній справі за заявою Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, заінтересовані особи: ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, зобов'язано ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"розкрити для Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому інформацію, яка містить банківську таємницю по банківському рахунку позивача. В підставах подання цивільного позову податковий орган називав з'ясований ланцюг придбання ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" товару - трансформатор силовий ТДНТ 25000/110/10 у ТОВ "Промстар і К", ТОВ "Інбуд-Сілур", ТОВ "Укрбуд-1", ПП "ФТІ-Інвест", ТОВ "Ном і Т".

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.04.2010 року у справі за позовом ТОВ "Промстар і К" до ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" про стягнення 17500 грн. було встановлено, що між ТОВ "Промстар і К" та ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" 1.07.2009 року укладено договір поставки. За умовами договору Постачальник передав у власність покупця трансформатор силовий ТДНТ 25000/110/10 для використання його у підприємницькій діяльності.

Згідно з п.3.1. ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час вчинення правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, а саме: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п.5.1. Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.5.11. Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у Законі, не дозволяється.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону).

На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ "Промстар і К", ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" позивачем були надані належним чином оформлені договори поставки, купівлі-продажу та оренди, видаткові накладні, а також відповідні розрахункові документи про сплату грошових коштів за товар, які підтверджують понесені витрати позивача.

Стосовно доводів відповідача про нікчемність договору укладеного позивачем з ТОВ "Промстар і К" з придбання трансформатора, то судом приймається до уваги наступне:

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст.71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України він, як субєкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.1 вказаного Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Нормою пп.7.2.6 визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, що ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані на вартість трансформатора, придбаного у ТОВ "Промстар і К".

ТОВ "Промстар і К" видав позивачу податкову накладну №210705 від 21.07.2009 року (сума податкового кредиту 236250 грн).

Факт отримання позивачем придбаного трансформатора підтверджується вищевказаними документами, зокрема договором поставки від 01.07.2009 року, специфікацією від 17.07.2009 року, накладною №210705 від 21.07.2009 року, податковою накладною, рішенням Печерського районного суду м.Києва від 24.12.2009 року, Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.04.2010 року.

Крім того, ТОВ "Промстар і К" відзвітувало перед податковими органами про вказану операцію та включило її до бази оподаткування, що підтверджується додатком №5 до декларації з податку на додану вартість ТОВ "Промстар і К".

В подальшому придбаний позивачем трансформатор був проданий ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", що підтверджується накладною №18 від 31.07.2009 року за ціною 1500000 грн. ( у т.ч. ПДВ 250000 грн.), у зв'язку із відчудженням трансформатора ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" задекларувало свої зобов'язання щодо ПДВ та видало ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" податкову накладну. Вищевказані операції відображені в декларації податку на додану вартість ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" за липень 2009 року та додатку №5 до декларації.

Відповідно, суд не знаходить підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ та застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій за пп17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами ти державними цільовими фондами"

Суд вважає, що ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" та ТОВ «Промстар і К» належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Більше того, відповідно до ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На виконання наведених вище норм процесуального права ДПІ у м.Хмельницькому не надано жодного належного доказу, що підтверджували б факти ухилення від сплати податків позивачем.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, суд вважає, що господарські операції з придбання трансформатора підтвердженні належними первинними документами, на підставі яких відображається факт здійснення господарських операцій, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 158 - 163, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов приватного підприємства "Дизайн Буд Сервіс Поділля" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому № 0005222301/0/8622 та № 0005232301/0/8623 від 18.11.2010 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2011 року

СуддяО.О. Михайлов