Постанова № 14424704, 13.01.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-9324/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О.

при секретаріСвятецькому О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Едпол" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001492342/0 від 12.11.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001492342/0 від 12 листопада 2010 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що є необґрунтованим зменшення відповідачем суми податкового кредиту в розмірі 275737 грн. 00 коп. що ґрунтується на віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість по операціях, які контрагентом не підтверджені відповідними документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, підтвердив зазначені у позовній заяві обставини.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили, надали пояснення, що товариством з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол» було порушено підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2010 року в сумі 86400 грн. та завищено залишок відємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, станом на 30 червня 2010 року у розмірі 189337 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол» і відкрите акціонерне товариство «Модуль» уклали Договір купівлі - продажу майна № 2/2010 від 01.02.2010р.

Згідно з пп.1.1 договору від 01.02.2010 року № 2/2010 та відповідно до додаткової угоди від 04.02.2010р. до договору купівлі продажу майна № 2/2010 продавець - ТОВ ПзІІ «Едпол» передав у власність (вільне користування, розпорядження, в тому числі, здійснення модернізації, поліпшення тощо) покупця - ВАТ «Модуль» товар. Вартість товару 903242 грн.(в т.ч. ПДВ 150540 грн.). Згідно з п.2.4 договору Покупець - ВАТ «Модуль» зобов'язаний сплатити у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця - ТОВ ПЗІІ «Едпол» ціну товару.

Відповідно до видаткової накладної № ЄД2ОФ/-000020 від 02.02.2010р. та податкової накладної від 02.02.2010р. № 2-000009 було складено акт приймання-передачі товару від 02.02.2010 року, де Продавець - ТОВ ПзІІ «Едпол» та Покупець - ВАТ «Модуль» засвідчили факт приймання-передачі товару.

Надалі, ТОВ ПзІІ «Едпол» та ВАТ «Модуль» уклали Договір купівлі - продажу майна № 1/2010 від 26.02.2010р. Згідно з пп.1.1 договору від 26.02.2010 року № 1/2010 Продавець - ВАТ «Модуль» - передав у власність Покупця - ТОВ ПзІІ «Едпол», товар. Вартість товару складає 3781500 грн.(в т.ч. ПДВ 630250 грн.). Відповідно до п.3.1 договору приймання товару здійснюється в порядку та на умовах, визначених цим Договором та згідно чинного законодавства України.

Кількість та асортимент товару, який ТОВ ПзІІ «Едпол» продав ВАТ «Модуль» згідно з договором купівлі - продажу майна № 2/2010 від 01.02.2010р за 903242 грн., ідентичні кількості й асортименту товару, який ВАТ «Модуль» передав у власність ТОВ ПзІІ «Едпол» відповідно до договору від 26.02.2010 року № 1/2010 за 3781500 грн.

В період з 9 вересня 2010 року по 20 жовтня 2010 року працівниками відповідача було здійснено перевірку. Складено акт №2206/234/33168743 від 2 листопада 2010 року з висновками про порушення ТОВ ПзІІ «Едпол» підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2010 року в сумі 86400 грн. та завищено залишок відємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, станом на 30 червня 2010 року у розмірі 189337 грн. Висновки акту ґрунтуються на наступному.

При дослідженні фінансово-господарської діяльності в межах даного договору від 26.02.2010 року № 1/2010 податковим органом встановлено, що ВАТ «Модуль» за період з 01.04.2009р. по 26.02.2010р. проведено роботи по модернізації вище придбаного товару (основних засобів). Вартість робіт за перевіряємий період з 01.04.2009р. по 26.02.2010р. склала 1019863 грн., ПДВ-203973 грн., а саме:

-роботи, проведені ТОВ «Ремо» (код ЄДРПОУ 32559536 ) - за технічне обслуговування кранів на суму 227500 грн., ПДВ - 45500 грн. (згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2).

-роботи, проведені ВАТ «Модуль» в лютому 2010 року на суму 792363 грн., ПДВ -158473 грн. (згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2).

Вартість робіт на суму 1378685 грн., ПДВ - 275737 грн. щодо проведення модернізації основних засобів ВАТ «Модуль» не підтверджена відповідними документами.

Оскільки у ВАТ «Модуль» не може підтвердити модернізацію основних фондів на суму 1378685 грн., ПДВ - 275737 грн., які він продав ТОВ ПзІІ «Едпол», то останнє не має права включати 275737 грн. до податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі акту Камянець-Подільською обєднаною державною податковою інспекцією було винесене податкове повідомлення-рішення №0001492342/0 від 12 листопада 2010 року.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинному на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Факт реального здійснення операції купівлі-продажу податковим органом не оспорюється та був встановлений у процесі судового розгляду справи.

Аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість» дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної.

Як убачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної № 245 від 26 лютого 2010 року, виданої йому продавцем ВАТ «Модуль».

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол» до Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції №0001492342/0 від 12 листопада 2010 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2011 року

СуддяО.О. Михайлов