Постанова № 14424656, 24.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 лютого 2011 р. № 2-а- 13259/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Бутенко С.В.

за участю:

представника позивача - Радзівіло Л.В.

представника відповідача - Федоренко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-технологічний центр якості"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

провизнання податкового повідомлення-рішення нечинним ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково технологічний центр якості» (надалі позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова (надалі відповідач), в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003172305/0 від 09.08.2010 року та № 0003172305/1 від 14.10.2010 року.

В обґрунтування позову ТОВ Український науково технологічний центр якості» вказало, що оскаржені податкові повідомлення рішення винесені на підставі Акту позапланової виїзної перевірки від 26.07.2010 року №7682/2305/31939914 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Український науково-технологічний центр якості». На думку позивача, перевіркою було помилково зроблено висновок про виникнення кредиторської заборгованості, яка є безповоротною фінансовою допомогою для покупця, тому що продавець не стягнув з покупця заборгованість по спливу строку позовної давності, перед ТОВ «СПКТЦ» (код ЄДРПОУ 32635653) згідно договору №20/04-ЗКД від 20.04.2004р. на суму 38820,00 грн., та договору №18/01-ЗКД від 18.01.2004р. на суму 247921,00 грн. Вищезазначений висновок зроблений на підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 станом на 30.06.2004 року. А також, безпідставно встановлено, що ТОВ «Український науково-технологічний центр якості» не включило кредиторську заборгованість у сумі 22932,00 грн. до складу валових витрат у 2 кварталі 2008 року, тому що не була врахована Угода про порядок погашення векселя б/н від 20 вересня 2007 р., яка укладена між ТОВ «Укр НТЦ «Ніохім-Екохім» та ТОВ «Український науково-технологічний центр якості», згідно з якою Сторони домовились про порядок погашення векселя та виплати по ньому, та за яким строк погашення векселя настає 15 вересня 2009 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, позов не визнав. У письмових запереченнях на позов зазначено, що відділом перевірок платників податків була проведена позапланова виїзна перевірка дотримання ТОВ «Український науково технологічний центр якості» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., якою встановлено порушення з боку товариства пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток в перевіряємому періоді на загальну суму 77418 грн., у т.ч. ІІ квартал 2007р. на 71685 грн.; ІІ квартал 2008 р. на 5733 грн. Так, підприємством не були включені до складу валового доходу за ІІ квартал 2007р. кредиторська заборгованість у сумі 286741 грн., строк позовної давності якої минув, за ІІ квартал 2008 р. кредиторська заборгованість по векселю у сумі 22932 грн., строк позовної давності якої минув. Таким чином, рішення, яким визначено ТОВ «Український науково технологічний центр якості» суму податкового зобовязання за платежем : податок на прибуток приватних підприємств є цілком обґрунтованим та правомірним.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов до наступних висновків:

Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, тощо.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов"язкових платежів) встановлені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Судом встановлено, що Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково технологічний центр якості» було зареєстровано 08.04.2002р. як приватне підприємство «Перспектива плюс», 20.07.2006р. ПП «Перспектива плюс» було перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково технологічний центр якості» та зареєстровано у виконавчому комітеті Харківської міської ради. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичних осіб № 1480123 0000 027860. Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 31939914. Взято на податковий облік у ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова з 16.045.2002р. за № 13567. У періоді, який перевірявся, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково технологічний центр якості» було платником податку на прибуток, комунального податку, ПДВ, податку з доходів найманих осіб.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

На підставі направлень на перевірку від 08.07.2010 року № 876, від 14.07.2010 року № 902 та наказів про проведення позапланової перевірки від 08.07.2010 року № 816, від 14.07.2010 року № 838, виданих Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, з 08.07.2010 року по 21.07.2010 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково технологічний центр якості», код ЄДРПОУ 31939914, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007року по 31.03.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом від 26.07.2010р. № 7682/2305/31939914.

09.08.2010 року з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було прийнято податкове повідомлення рішення № 0003172305/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 116 127 грн., у т.ч. основний платіж 77418, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 38709, 00 грн. за порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями.

За наслідками розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково технологічний центр якості», Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення від 14.10.2010 року № 0003172305/1 про визначення підприємству суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 116 127 грн., у т.ч. основний платіж 77418, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 38709, 00 грн.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в Акті від 26.07.2010р. № 7682/2305/31939914 висновки відповідача про порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Український науково технологічний центр якості» занижено податок на прибуток в перевіряємому періоді на загальну суму 77418 грн., у т.ч. ІІ квартал 2007р. на 71685 грн.; ІІ квартал 2008 р. на 5733 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

ПП. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями визначено, що сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу", включається до валового доходу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно договору № 20/04-ЗКД від 20.04.2004р. на суму 38820,00 та відповідно до договору № 18/01-ЗКД від 23.04.2004р на суму 247921,00 грн. у ТОВ «Український науково-технологічний центр якості» виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «СПКТЦ».

Відповідно договору № 0701/1 від 03.06.2009 року, ТОВ «Український науково-технологічний центр якості» повинно було сплатити гроші у сумі 247921,00 грн. ТОВ «УкрНТЦ «НІОХІМ-ЕКОХІМ».

Як вбачається з оборотно-сальдових відомостей та банківських виписок за 2009 рік, позивачем вищевказану суму було сплачено.

За договором № 0701 від 22.04.2009 року ТОВ «Український науково-технологічний центр якості» повинно було сплатити грошові кошти у сумі 38820,00 ТОВ «УкрНТЦ «НЮХІМ-ЕКОХІМ».

Згідно оборотно-сальдових відомостей та банківських виписок за 2009 рік, вказану суму також було сплачено позивачем.

Відповідач стверджує, що якщо продавець не стягнув з покупця заборгованість по спливу строку позовної давності, то така заборгованість вважається для покупця безповоротною фінансовою допомогою, та повинна бути відображеною у тому податковому періоді, в якому минув строк позовної давності.

Разом з тим, статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність це термін, в межах якого, особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язанням з визначеним строком позовної давності починається зі спливом строку виконання. Натомість, за зобов'язаннями, строк виконання, яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч. З ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново і час, що минув до переривання позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно п.2 ст. З Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ-ВР, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, який має грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючи дійшли висновку про виникнення кредиторської заборгованості, яка є безповоротною фінансовою допомогою для покупця, оскільки продавець не стягнув з покупця заборгованість по спливу строку позовної давності, перед ТОВ «СПКТЦ» (код ЄДРПОУ 32635653) згідно договору №20/04-ЗКД від 20.04.2004р. на суму 38820,00 грн., та договору №18/01-ЗКД від 18.01.2004р. на суму 247921,00 грн. Даний висновок був зроблений на підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 станом на 30.06.2004 року.

Разом з тим, відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ-ВР № 996-ВР, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій у регістрах бухгалтерського обліку, зокрема в оборотно-сальдових відомостях. Для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що за додатковою угодою № 4 від 30.12.2005р. до договору №20/04-ЗКД від 20.04.2004р. було встановлено збільшення строків сплати по зобов'язанням терміном до 31.12.2006р., та за додатковою угодою № 5 від 30.12.2005р. до договору №18/01-ЗКД від 18.01.2004р. встановлено збільшення строків сплати по зобов'язанням терміном до 31.12.2006р.

Таким чином, строк позовної давності по вищевказаним договорам спливає тільки 31.12.2009 року, і тому така заборгованість не може вважатися безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно ст. 34 Уніфікованого Закону «Про переказні та прості векселі», запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, переказний (простий) вексель строком на пред'явлення підлягає оплаті при його пред'явлені. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання, якщо векселедавець не встановив триваліший термін. Якщо у векселі терміном "по пред'явленню" вказано, що він не може бути пред'явлений до платежу раніше певної дати, термін для його пред'явлення до платежу відраховується з цієї дати.

Відповідно до ст. 71 Уніфікованого Закону «Про переказні та прості векселі», запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, перерва перебігу строків позовної давності має силу лише щодо тієї особи, стосовно якої строки перервалися.

Згідно ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Український науково-технологічний центр якості» не включило кредиторську заборгованість у сумі 22932,00 грн. до складу валових витрат у 2 кварталі 2008 року.

Однак слід зазначити, що відповідачем при проведенні перевірки не була врахована Угода про порядок погашення векселя б/н від 20 вересня 2007 р., яка була укладена між ТОВ «Укр НТЦ «Ніохім-Екохім» та ТОВ «Український науково-технологічний центр якості», згідно з якою сторони домовились про порядок погашення векселя та виплати по ньому, та за яким строк погашення векселя настає 15 вересня 2009 року.

Приписами ч. 1 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до вимог ч. З ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново і час, що минув до переривання позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, викладені в акті перевірки від 26.07.2010р. № 7682/2305/31939914 щодо порушення ТОВ Український науково технологічний центр якості» пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. № 334/94-ВР, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст. 3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, безпідставно покладаючи на нього обовязок здійснити додаткові платежі на користь Держави, а тому підлягають скасуванню.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки вимога про визнання правового акту індивідуальної дії недійсним спрямована на втрату таким актом юридичної сили, а отже, за своїми юридичними наслідками є тотожньою скасуванню правового акту індивідуальної дії, то з огляду на приписи абз.2 ч.2 ст.162 КАС України позов належить задовольнити у спосіб скасування спірних актів.

Враховуючи наведене та керуючись 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-технологічний центр якості" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 09.08.2010 року № 0003172305/0, від 14.10.2010 року № 0003172305/1.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2011 року.

Суддя О.В. Панченко