Постанова № 14424336, 21.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2011 року Справа № 2а-1615/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача старший державний податковий інспектор юридичного

сектору Анохіна Г.О. (довіреність від 13.08.2010 № 5865/10)

від відповідача юрисконсульт юридичної групи

Зелик С.С. (довіреність від 22.02.2011 № 33/487)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області

до державного підприємства «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)»

про стягнення коштів за податковим боргом в загальному розмірі 16735,55 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2011 року державна податкова інспекція в Словяносербському районі Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» про стягнення коштів за податковим боргом в загальному розмірі 16735,55 грн. (основний платіж 10799,90 грн., штрафна (фінансова) санкція - 1189,76 грн., пеня 4745,89 грн.), з яких 15399,28 грн. (основний платіж 9768,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 1189,76 грн., пеня 4441,52 грн.) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та 1336,27 грн. (основний платіж 1031,90 грн., пеня 304,37 грн.) комунальний податок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Державне підприємство «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Словяносербському районі Луганської області як платник податків.

Державне підприємство «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» самостійно податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та з комунального податку не сплатило, тому позивач просить стягнути кошти за податковим боргом у судовому порядку, оскільки відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Державне підприємство «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» відповіддю на позовну заяву від 17 березня 2011 року № 584 позовні вимоги визнало у повному обсязі (арк. справи 43).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Державне підприємство «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Словяносербському районі Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 07 вересня 2010 року № 200 (арк. справи 10).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) державне підприємство «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На виконання вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) державне підприємство «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» подало до державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області:

- розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік від 26 лютого 2009 року № 2479, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 4884,00 грн., у тому числі І-ІV квартал по 1221,00 грн. (арк. справи 25);

- розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 рік від 23 лютого 2010 року № 2492, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 4884,00 грн., у тому числі І-ІV квартал по 1221,00 грн. (арк. справи 24);

- податковий розрахунок комунального податку за ІІ квартал 2008 року від 21 липня 2008 року № 8730, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати комунального податку у розмірі 142,80 грн. (арк. справи 23);

- податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2008 року від 24 жовтня 2008 року № 12729, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати комунального податку у розмірі 141,10 грн. (арк. справи 22);

- податковий розрахунок комунального податку за ІV квартал 2008 року від 26 січня 2009 року № 16542, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати комунального податку у розмірі 129,20 грн. (арк. справи 21);

- податковий розрахунок комунального податку за І квартал 2009 року від 24 квітня 2009 року № 4788, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати комунального податку у розмірі 107,10 грн. (арк. справи 20);

- податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2009 року від 03 листопада 2009 року № 12926, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати комунального податку у розмірі 98,60 грн. (арк. справи 19);

- податковий розрахунок комунального податку за ІV квартал 2009 року від 08 лютого 2010 року № 16672, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати комунального податку у розмірі 107,10 грн. (арк. справи 18);

- податковий розрахунок комунального податку за І квартал 2010 року від 23 квітня 2010 року № 5517, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати комунального податку у розмірі 100,30 грн. (арк. справи 17);

- податковий розрахунок комунального податку за ІІ квартал 2010 року від 14 липня 2010 № 7862, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати комунального податку у розмірі 102,00 грн. (арк. справи 16);

- податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010 року від 22 жовтня 2010 року № 12411, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати комунального податку у розмірі 103,70 грн. (арк. справи 15).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів протягом граничних строків, встановлених цим Законом, до відповідача податковими повідомленнями рішеннями від 19 серпня 2010 року № 0002201700/0 та № 0002191700/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно у розмірі 1140,97 грн. та 48,79 грн. (арк. справи 26, 27), які отримані головним бухгалтером державного підприємства «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» 19 серпня 2010 року, що підтверджується його особистим підписом на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області від 19 серпня 2010 року № 0002201700/0 та № 0002191700/0 відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ними податкові зобовязання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень-рішень.

В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання відповідних податкових повідомлень-рішень відповідачем не сплачена.

Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені згідно із підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із пунктом 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 вищезазначеної Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників наземних транспортних засобів та з комунального податку, у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи складає відповідно 4441,52 грн. та 304,37 грн. (арк. справи 36, 37-38).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в Словяносербському районі Луганської області державному підприємству «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» було надіслано першу податкову вимогу від 14 грудня 2001 року № 1/109 та другу податкову вимогу від 25 січня 2002 року № 2/166 (арк. справи 11, 12).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23 січня 2008 року за № 16604443 внесено зміни до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 2027-1758 щодо застави всього рухомого та нерухомого майна і майнових прав відповідача (арк. справи 13, 14).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки перша податкова вимога від 14 грудня 2001 року № 1/109 та друга податкова вимога від 25 січня 2002 року № 2/166 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що державне підприємство «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 15399,28 грн. (основний платіж 9768,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 1189,76 грн., пеня 4441,52 грн.) та з комунального податку в сумі 1336,27 грн. (основний платіж 1031,90 грн., пеня 304,37 грн.) не сплатило, що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника (арк. справи 36, 37-38), позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 21 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти державного підприємства «Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 60)» (ідентифікаційний код 08680402, місцезнаходження: 93745, Луганська область, Словяносербський район, смт. Лозівський, вул. Цупова, буд. 3) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 16735,55 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять пять гривень пятдесят пять копійок) в доход Державного бюджету України за податковим боргом, у тому числі:

- 15399,28 грн. (пятнадцять тисяч триста девяносто девять гривень двадцять вісім копійок) за податковим боргом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на р/р 33112329700301 в ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у Словяносербському районі ГУДКУ у Луганській області, код одержувача - 24046691, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 12020105;

- 1336,27 грн. (одна тисяча триста тридцять шість гривень двадцять сім копійок) за податковим боргом з комунального податку на р/р 37129234011215 в ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у Словяносербському районі ГУДКУ у Луганській області, код одержувача - 24046691, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 16010205.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 березня 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська