Єдиний державний реєстр судових рішень Категорія №6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2011 року Справа № 2а-10434/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Цицюри О.О.,
при секретарі: Колесніковій Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 35909,67 грн.,
В С Т А Н О В И В:
27 грудня 2010 року позивач - Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. ТОВ «Луганська механізована компанія» перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська. Станом на 22.12.2010 підприємство має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у розмірі 35909,67 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з вказаних податків і підтверджується податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями. Ленінською МДПІ у м. Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом №2181, а саме: згідно п.6.2 ст. 6 Закону №2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу; у звязку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу. Відповідно до ст. 10 Закону №2181 заступником начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. У звязку з тим, що вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу, він просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 35909,67 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст. 7 цього Закону, субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.
Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі-Закон) визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті Закону визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.03.2003 року за реєстраційним номером Ю0043210, що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (аркуш справи 3) та перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську в якості платника податків з 31.03.2003р. за №679-01. (аркуш справи 4).
Станом на 22.12.2010 року за відповідачем виник податковий борг податку на додану вартість у розмірі 35909,67 грн. Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме: направлена перша податкова вимога № 1/2639/39266/24-505 від 07.10.2009 та друга податкова вимога №2/2789/59726/24-505 від 06.11.2009. Винесено рішення №8 від 15.02.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Сума боргу в добровільному порядку не сплачена.
Суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно лічиться податковий борг з податку на додану вартість в сумі 35909,67 грн., на час розгляду справи заборгованість не сплачена, а тому підлягає стягненню.
Оскільки позивач відноситься до субєкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 31 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 07 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 35909,67 грн., задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» (код 32419347; 91014, м. Луганськ, вул. Хвойна, 2А) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 35 909,67 грн. (тридцять пять тисяч девятсот девять грн. 67 коп.) шляхом звернення стягнення на активи на р/р 31117029700006, код платежу 14010100, УДК у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 07 лютого 2011 року.
СуддяО.О. Цицюра
Судове рішення № 14424324, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 31.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10434/10/1270. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: