Постанова № 14424309, 14.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2011 року Справа № 2а-474/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: Глазуновій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Ровеньківське» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення суми переплаченої пенсії 256,80 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

11 січня 2011 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м.Ровеньки області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Ровеньківське» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення суми переплаченої ОСОБА_1 пенсії у розмірі 252,86 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Ровеньки Луганської області та одержував пенсію за віком, починаючи з 11.05.1992 року. Пенсію було призначено довічно за наявності в останнього 5 років 2 місяців 5 днів пільгового стажу роботи з 27.09.1990 по 11.05.1992, передбаченого списком №1, пільговий стаж було зараховано на підставі довідки, уточнюючої особливий характер роботи та умов праці, необхідної для призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до запиту Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Луганській області та на підставі ст.64 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» 08.12.2010 спеціалістом УПФУ в м.Ровеньки Луганської області була проведена перевірка факту зайнятості на пільговій роботі ОСОБА_1. Актом перевірки №94 від 08.12.2010 було встановлено, що останній працював на поверхні з 14.06.1991 по 31.10.1991, 4 дні в листопаді 1991 року, з 22.01.1992 по 31.01.1992, 11 днів в лютому 1992 року, 12 днів в квітні 1992 року та з 08.12.1992 по 11.01.1995, тому довідка про зайнятість ОСОБА_1 в період з 27.09.1990 по дату призначення пенсії на підземних роботах з повним робочим днем під землею, виявилася недостовірною та був встановлений факт надання недостовірної інформації про стаж роботи, необхідний для призначення пенсії. За результатами перевірки було витребувано нову пільгову довідку НОМЕР_2 від 10.12.2010. За таких обставин, право на пенсію ОСОБА_1 було визначено неправильно, тобто, призначено раніше та обчислено у більшому розмірі, ніж було необхідно. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер. До 01.01.2004 зайво зарахований стаж не впливав на розмір пенсій, оскільки відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII підлягав обмеженню. З набранням чинності Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» нарахований розмір пенсії не обмежується, таким чином, за період з 01.01.2004 по 30.09.2006 сума переплати пенсії склала 252,86 грн., сума поштового збору з витрат на її доставку - 3,94 грн., а всього на загальну суму 256,80 грн. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Ровеньківське» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» суму переплаченої ОСОБА_1 пенсії в розмірі 252,86 грн. на свою користь.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заявою №314 від 28.01.2011 просив розглянути справу за його відсутності через зайнятість в іншій справі (аркуш справи 17).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав та мотивів.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 5 частини 2 статті 17 КАС України визначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною 3 статті 17 Кодексу адміністративного судовчинства України, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, у судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідно до протоколу про призначення пенсій №187 Управлінням Пенсійного фонду України в м.Ровеньки Луганської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 11.05.1992 довічно була призначена пенсія за віком на пільгових умовах у відповідності зі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на підставі документів, підтверджуючих пільговий стаж, зокрема, довідки б/н б/д про підземний стаж роботи з 27.09.1990 у Шахтоуправлінні «Ровеньківське» в/о «Ровенькиантрацит», пенсійна справа НОМЕР_1 (аркуші справи 6,10-12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, про що в Книзі реєстрації смертей виконкому Михайлівської селищної ради м.Ровеньки Луганської області 18.09.2006 року зроблено відповідний запис №74, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (аркуш справи 13).

08.12.2010 року на підставі ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII головним спеціалістом з призначення пенсій УПФУ в м.Ровеньки Луганської області за згодою начальника відділу кадрів та головного бухгалтера ш/у «Ровеньківське» в присутності архіваріуса ш/у «Ровеньківське», на підставі особової картки ф.Т-2, особових рахунків, табелів спусків-виїздів у шахту була проведена зустрічна перевірка факту пільгової роботи ОСОБА_1 в ш/у «Ровеньківське» за період з 27.09.1990 по 07.07.1996, якою було встановлено, що останній працював з 14.06.1991 по 31.10.1991, 4 дні в листопаді 1991 року, з 22.01.1992 по 31.01.1992, 11 днів в лютому 1992 року, 12 днів в квітні 1992 року та з 08.12.1992 по 11.01.1995 працював на поверхні. За результатами перевірки складено акт № 94, яким установлено факт надання ш/у «Ровеньківське» недостовірної інформації про підземний стаж роботи ОСОБА_1 (аркуші справи 7-8).

10.12.2010 Відокремленим підрозділом «Ровеньківське» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» було видано нову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення ОСОБА_1., пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній НОМЕР_2, за період з 27.09.1990 по 11.01.1995 за списком №1, якою встановлено наявність 1 року 8 місяців 12 днів пільгового стажу на підземних роботах (аркуш справи 9).

Таким чином, з 01.01.2004 по 30.09.2006 року утворилася переплата пенсії ОСОБА_1., яка склала 256,80 грн., з яких: сума переплати пенсії 252,86 грн., поштовий збір з витрат на її доставку 3,94 грн., що підтверджується розрахунком УПФУ в м.Ровеньки Луганської області (аркуш справи 4).

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-I.

Відповідно до ст.64 вказаного Закону Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право:

1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб- субєктів підприємницької діяльності відомості, повязані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом;

2) не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством,- позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб- субєктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, повязаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;

3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядку їх використання;

4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ, організацій і фізичних осіб- субєктів підприємницької діяльності документи, що підтверджують приховування (заниження) розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, або порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду;

5) порушувати відповідно до законодавства справу про банкрутство підприємства, установи, організації або вносити пропозицію щодо скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності в разі систематичної несплати ними страхових внесків;

6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;

7) стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків;

8) отримувати безоплатно від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України інформацію про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій;

9) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування;

10) у разі виявлення порушень порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції;

11) укладати договори про добровільну участь у системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування;

12) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Відповідно до частин 1,2 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії,- за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень),- за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Позивачем Управлінням Пенсійного фонду України в м.Ровеньки Луганської області відповідно до вказаного Закону ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було призначено та виплачено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі документів, підтверджуючих пільговий стаж роботи останнього.

Пунктами 1,3 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення,характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 зазначеної постанови встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У пунктах 22,23 постанови зазначено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ст.50 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Враховуючи, що відповідач, у порушення Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» надав до Управління Пенсійного фонду України в м.Ровеньки Луганської області недостовірну довідку про пільговий стаж роботи ОСОБА_1, який не відповідає дійсності, позивачем останньому безпідставно була виплачена пенсія за період з 01.01.2004 по 30.09.2006 року у розмірі 256,80 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги визнаються судом документально обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до повного задоволення.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 30 та п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 14 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено на 21 лютого 2011 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Ровеньківське» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення суми переплаченої пенсії 256,80 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Ровеньківське» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» (код 26263122, місцезнаходження: 94706 Луганська область, м.Ровеньки-6) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області (код 21792429, місцезнаходження: 94700 Луганська область, м.Ровеньки, вул.К.Маркса,134а) суму переплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.01.2004 по 30.09.2006 в розмірі 256,80 грн. (двісті пятдесят шість гривень 80 коп.), з яких: сума переплати пенсії 252,86 грн. (двісті пятдесят дві гривні 86 коп.), сума поштового збору з витрат на доставку пенсії 3,94 грн. (три гривні 94 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 21 лютого 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра