Постанова № 14424133, 21.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2011 року Справа № 2а-1352/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ципко О.В.

при секретарі Бородіній І.Ю.,

за участю прокурора-заявника: не прибув,

представників:

від позивача: Сегеди О.В.,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервантажтранс" про стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ

10 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервантажтранс" про стягнення податкової заборгованості в розмірі 24419,62 грн., в якому прокурор посилався на наступне.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервантажтранс" станом на 24.01.2011р. має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 24419,62 грн., який складається з суми основного боргу у розмірі 23094,13 грн. та штрафної санкції в розмірі 1325,49 грн. Зазначена сума боргу підтверджена розрахунками, актами та податковими повідомленнями рішеннями, тому, прокурор просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 24419,62 грн., за рахунок коштів, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, які обслуговують його.

В судове засідання прокурор не прибув, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, дав пояснення по суті позову та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представника відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини 2 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на органи прокуратури покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервантажтранс" зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 1382120 0000 001089 від 06.11.2002р., про що видане свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 № 322030 (а.с.30) та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, підтверджено довідкою № 29794 (а.с.28).

Відповідач взятий на податковий облік в державній податковій інспекції в Артемівському районі міста Луганська з 21.03.2003 року № 5106, про що видана довідка форми №4-ОПП (а.с.29).

Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 09.04.1999 р. № 588-ХІУ відповідач, як платник податків і зборів (обов'язкових платежів), зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

У відповідності з Законом України “Про систему оподаткування” до складу податків у числі інших також входить і податок на додану вартість, контроль за правильністю та своєчасністю справляння всіх видів податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковим органами в межах повноважень, визначених законом, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів ( обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 24.01.2011р. по теперішній час у відповідача утворився податковий борг з податку на додану вартість у сумі 24419,62 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 23094,13 грн. та штрафної санкції в розмірі 1325,49 грн.

Відповідно до підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р 16.1.4. встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 вказаного Закону 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Також, відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Тому, 06 липня 2010 року та 21 вересня 2010 року державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська були винесені податкові повідомлення рішення № 0006341520/0 на суму24265,29 грн.(а.с.11) та № 0009611520/0 на суму 170 грн. (а.с.16), які були нарахована на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань, про що було повідомлено відповідача, що підтверджується супровідними листами № 9670/10/15-20 від 07.07.2010 року (а.с.12) та № 13464/10/15-20 від 21.09.2010 року (а.с.17).

Однак, згідно приписів, які діяли на момент вчинення повідомлення, ч. 4 пп. 6.2.4 п. 6.2 Закону № 2181-ІП, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. 16.08.2010 року та 29.10.2010 року зазначені податкові повідомлення - рішення № 0006341520/0, № 0009611520/0 були розміщені на дошці податкових оголошень в ДПІ в Артемівському районі міста Луганська, що підтверджується актами про неможливості вручення платнику податкового повідомлення-рішення (а.с.10,14).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 та з метою погашення податкового боргу відповідача, податковим органом були прийняті заходи, а саме: винесена перша податкова вимога від 1/662 від 03.09.2010 року, яку було отримано директором товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервантажтранс" Пропастіним О.О., що підтверджується його підписом на корінці першої податкової вимоги (а.с.25). Другу податкову вимогу 2/721 від 12.10.2010 року було надіслано на адресу відповідача (а.с.24).

У звязку з неможливістю вручення платнику податків податкову вимогу, 25.11.2010 року податкову вимогу № 2/721 від 12.10.10р. було розміщено на дошці податкових оголошень в ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, що підтверджується актом неможливості вручення поштою податкової вимоги за юридичною адресою (а.с.22).

Судом встановлено, що 27.12.2010 року державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська було прийнято рішення № 56 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.32).

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України №2181 з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Відповідно до абз.3 пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України №2181 право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Враховуючи наявність податкового боргу з податку на додану вартість, у відповідності до ст.8 Закону 2181, рухоме майно і майнові права товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервантажтранс" були передані у податкову заставу термін дії якої до 20.09.2015 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.09.2010 року (а.с.31).

Позивач стверджує, що ДПІ в Артемівському районі м. Луганську було здійснено всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але вони результатів не надали.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи те, що відповідачем сума податкового боргу у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення вказаної заборгованості станом на день розгляду цього спору відповідачем не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервантажтранс" про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервантажтранс"(адреса: 91005, м.Луганськ, вул. Качалова,4, ід.код 32202437) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 24419,62 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста девятнадцять грн. 62 коп.) з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують боржника, а саме:

-з р/рахунку № 26065000616980 - Луганська філія АТ«Б» «Фінанси та кредит» м.Луганськ, МФО 304717;

-з р/рахунку № 26009000616980 - Луганська філія АТ«Б» «Фінанси та кредит» м.Луганськ, МФО 304717;

- з рахунків № 26001702330574 - АТ «ОТП Банк» МФО 300528.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 21.03.2011 року.

СуддяО.В. Ципко