Постанова № 14424125, 11.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2011 року Справа № 2а-1102/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:Галети О.М. (довіреність № 1 від 26.01.2011),

відповідача:Татаренко О.Ю. (довіреність № 140/10-010-233 від 11.01.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу» відкритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс» до державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов дочірнього підприємства «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу» відкритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс» до державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області, у якому позивач просив суд:

- визнати незаконними дії відповідача по перерозподілу сплачених сум з податку на додану вартість за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року та земельного податку за 2009 та 2010 роки такими платіжними дорученнями та квитанціями: № 64 від 26.05.2010 на суму 2000,00 грн., № 64.155069 від 07.06.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.43342 від 16.06.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.158596 від 09.07.2010 на суму 1000,00 грн., № 21 від 19.07.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.160684 від 30.07.2010 на суму 500,00 грн., № 64.163455 від 31.08.2010 на суму 2254,00 грн., № 64.166010 від 29.09.2010 на суму 2068,00 грн., № 64.168815 від 29.10.2010 на суму 1690,00 грн., № 23 від 15.11.2010 на суму 960,00 грн., № 64.171540 від 30.11.2010 на суму 1100,00 грн., № 120 від 10.12.2010 на суму 700,00 грн., № 33 від 18.02.2009 на суму 1340,00 грн., № 101 від 27.05.2009 на суму 1420,00 грн., № 168 від 28.07.2009 на суму 350,00 грн., № 211 від 28.08.2009 на суму 350,00 грн., № 246 від 30.10.2009 на суму 1416,85 грн., № 64.140676 від 29.12.2009 на суму 1000,00 грн., № 64.145871 від 26.02.2010 на суму 1416,00 грн., № 100149010 від 31.03.2010 на суму 1600,00 грн., № 64.149858 від 12.04.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.151876 від 30.04.2010 на суму 501,00 грн., № 64.154188 від 26.05.2010 на суму 500,00 грн., № 64.155070 від 07.06.2010 на суму 980,00 грн., № 64.160683 від 30.07.2010 на суму 1500,00 грн., № 64.163454 від 31.08.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.166009 від 29.09.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.168816 від 29.10.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.171541 від 30.11.2010 на суму 1500,84 грн., № 419 від 29.12.2010 на суму 1500,84 грн.;

- зобовязати відповідача зарахувати суми сплачені позивачем за вказаними платежами у відповідності з призначенням платежу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивачем до ДПІ у м. Первомайську Луганської області подано декларації за квітень-листопад 2010 року у яких визначено суми податкового зобовязання по податку на додану вартість. Так, позивачем було самостійно визначено за квітень 2010 року зобовязання у розмірі 3060,00 грн., за травень 1656,00 грн., червень 2416,00 грн., липень 2554,00 грн., серпень 2068 грн., вересень 1690,00 грн., жовтень 2045,00 грн., листопад 2234,00 грн.

Виконуючи свої зобовязання, позивач платіжними дорученнями перерахував кошти на погашення узгодженої суми податку на додану вартість за квітень-листопад 2010 року. Вказані платежі призначалися на сплату податкового зобовязання з ПДВ за конкретний місяць 2010 року, про що було зазначено у платіжних дорученнях.

Згідно податкового розрахунку земельного податку від 21.01.2009 сума земельного податку за 2009 рік складає 17002,17 грн. Сума земельного податку за 2010 рік згідно розрахунку від 25.01.2010 складає 18010,07 грн.

Вказані суми позивачем також було сплачено квитанціями та платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу.

Відповідач відніс цільові платежі на погашення боргу, що на думку позивача, є грубим порушенням чинного законодавства.

Не зважаючи на те, що законодавством не надано права змінювати призначення платежу, ДПІ у м. Первомайську Луганської області навмисно перераховує кошти на інші платежі, чим порушує законодавство, та призводить до нарахування не існуючої заборгованості та пені.

Про порушення прав з боку відповідача позивачу стало відомо при поданні ДПІ у м. Первомайську Луганської області позову про стягнення заборгованості з відповідача за вказаними податками за цей період. Повідомлення про перерозподіл коштів позивачу не надавалися.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.96-97), у яких зазначив таке.

Наказом ДПА України від 13.11.2002 № 540 «Про податкове розяснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу» надано розяснення, що кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

Таким чином, відповідач робить висновок, що сума податкового боргу складається з сум узгоджених податкових зобовязань у календарній черговості і погашення податкового боргу відбувається у порядку черговості його виникнення.

Відповідно до п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Вказане положення надає право органам державної податкової служби спрямовувати сплату, направлену платником податку на погашення зобовязань, які не є податковим боргом, на погашення податкового боргу.

Крім того, зазначено, що згідно з п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Однак, у квитанціях повинна міститися вичерпна інформація про платіж та документ, на підставі якого здійснено сплату коштів.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ДП «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу» ВАТ «Луганськбудтранс» як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 23.11.1993 за № 1388120 0000 000350, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.129).

Позивач є платником податків та зборів, перебуває на обліку у ДПІ в м. Первомайську Луганської області. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.128-129).

Позивачем деклараціями з податку на додану вартість за період з квітня по грудень 2010 самостійно визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість за період з квітня по листопад 2010 року, а саме: за травень 1656,00 грн., червень 2416,00 грн., липень 2554,00 грн., серпень 2068 грн., вересень 1690,00 грн., жовтень 2045,00 грн., листопад 2234,00 грн. копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.7-24).

ДП «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу» ВАТ «Луганськбудтранс» платіжними дорученнями та квитанціями № 64 від 26.05.2010 на суму 2000,00 грн., № 64.155069 від 07.06.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.43342 від 16.06.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.158596 від 09.07.2010 на суму 1000,00 грн., № 21 від 19.07.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.160684 від 30.07.2010 на суму 500,00 грн., № 64.163455 від 31.08.2010 на суму 2254,00 грн., № 64.166010 від 29.09.2010 на суму 2068,00 грн., № 64.168815 від 29.10.2010 на суму 1690,00 грн., № 23 від 15.11.2010 на суму 960,00 грн., № 64.171540 від 30.11.2010 на суму 1100,00 грн., № 120 від 10.12.2010 на суму 700,00 грн. сплачував самостійно узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість (а.с.25-35).

У вищевказаних платіжних документах позивачем визначено призначення платежу сплата ПДВ із зазначенням конкретного місяця.

Крім того, позивачем податковим розрахунком земельного податку за 2009 рік від 21.01.2009 визначено податкові зобовязання по земельному податку у розмірі 17002,17 грн. (а.с.36).

ДП «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу» ВАТ «Луганськбудтранс» платіжними дорученнями та квитанціями № 33 від 18.02.2009 на суму 1340,00 грн., № 101 від 27.05.2009 на суму 1420,00 грн., № 168 від 28.07.2009 на суму 350,00 грн., № 211 від 28.08.2009 на суму 350,00 грн., № 246 від 30.10.2009 на суму 1416,85 грн., № 64.140676 від 29.12.2009 на суму 1000,00 грн., № 64.145871 від 26.02.2010 на суму 1416,00 грн. сплачував самостійно узгоджені податкові зобовязання по податку за землю (а.с.37-45).

Вказані платіжні документи містять визначення призначення платежу сплата податку за землю із зазначенням конкретного місяця.

Також, позивачем податковим розрахунком земельного податку за 2010 рік від 25.01.2010 визначено податкові зобовязання по земельному податку у розмірі 18010,07 грн. (а.с.46).

ДП «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу» ВАТ «Луганськбудтранс» платіжними дорученнями та квитанціями № 100149010 від 31.03.2010 на суму 1600,00 грн., № 64.149858 від 12.04.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.151876 від 30.04.2010 на суму 501,00 грн., № 64.154188 від 26.05.2010 на суму 500,00 грн., № 64.155070 від 07.06.2010 на суму 980,00 грн., № 64.160683 від 30.07.2010 на суму 1500,00 грн., № 64.163454 від 31.08.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.166009 від 29.09.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.168816 від 29.10.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.171541 від 30.11.2010 на суму 1500,84 грн., № 419 від 29.12.2010 на суму 1500,84 грн. сплачував самостійно узгоджені податкові зобовязання по податку за землю (а.с.47-57).

ДПІ у м. Первомайську Луганської області підготувало на адресу ДП «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу» ВАТ «Луганськбудтранс» повідомлення від 09.07.2010 № 112100011255965, від 16.11.2010 № 112101011283486, від 29.09.2010 № 112100011270360, від 29.09.2010 № 112100011270279, від 13.12.2010 № 112101011287333, від 28.08.2009 № 11210011169219, від 30.04.2010 від 12100011245124, від 30.07.2010 № 12100011261543, від 20.07.2010 № 112100011257377, від 30.07.2010 № 12100011261608, від 26.02.2010 № 12100011235233, від 26.05.2010 № 112100011249187, від 31.03.2010 № 112100011240252, від 09.07.2010 № 112100011255965, від 16.11.2010 № 112101011283486, від 07.06.2010 № 112100011252227, від 16.06.2010 № 112100011252990, від 26.05.2010 № 112100011249140, від 30.12.2010 № 112101011289635, від 30.12.2010 № 112101011289687, від 30.11.2010 № 112101011286056, від 30.11.2010 № 112101011285964, від 29.10.2010 № 112100011279359, від 29.10.2010 № 112100011279266, від 29.09.2010 № 112100011270360, від 29.09.2010 № 112100011270279, від 13.12.2010 № 112101011287333, від 27.05.2009 № 11210011153861, від 31.08.2010 № 11210001126, від 18.02.2009 від 112100011137334, від 30.10.2009 № 112100011178078, від 12.04.2010 № 112100011241743, від 31.08.2010 № 112100011265682 про розподіл сплачених позивачем коштів, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.71-75, 81-95, 98-127).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України. Разом з тим, суд вважає за потрібне застосувати податкове законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем було врегульовано Законом України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон України № 2181).

Відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України № 2181 встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону України № 2181 визначено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України № 2181 визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.Як визначено п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України «Про національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З викладеного вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на державну податкову службу функцій та повною мірою використовувати надані їм права, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону № 2181, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Що стосується посилань представника відповідача щодо наявності у позивача податкового боргу та неправомірності сплати податкових зобовязань попередньо сплаті податкового боргу, суд зазначає таке.

З аналізу норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширенному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобовязань, встановленого п.7.7 ст.7 цього Закону.

Отже, законодавстом України, чинним на час виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, не було передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках податковий орган мав право уживати передбачені Законом України № 2181 заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовувати штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивачем у платіжних дорученнях та квитанціях чітко зазначалася інформація про платіж, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем не доведено суду правомірності дій щодо здійснення зарахування платежів, здійснених позивачем, у порядку календарної черговості виникнення податкового боргу.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 11 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 березня 2011 року, про що згідно вимог статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу» відкритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс» до державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області щодо розподілу та спрямування на погашення податкового боргу з податку на додану вартість за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року та земельного податку за 2009-2010 роки в порядку календарної черговості його виникнення за такими платіжними дорученнями та квитанціями:

- з податку на додану вартість квитанції № 64 від 26.05.2010 на суму 2000,00 грн., № 64.155069 від 07.06.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.43342 від 16.06.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.158596 від 09.07.2010 на суму 1000,00 грн., № 21 від 19.07.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.160684 від 30.07.2010 на суму 500,00 грн., № 64.163455 від 31.08.2010 на суму 2254,00 грн., № 64.166010 від 29.09.2010 на суму 2068,00 грн., № 64.168815 від 29.10.2010 на суму 1690,00 грн., № 23 від 15.11.2010 на суму 960,00 грн., № 64.171540 від 30.11.2010 на суму 1100,00 грн., № 120 від 10.12.2010 на суму 700,00 грн.;

- по земельному податку квитанції та платіжні доручення № 33 від 18.02.2009 на суму 1340,00 грн., № 101 від 27.05.2009 на суму 1420,00 грн., № 168 від 28.07.2009 на суму 350,00 грн., № 211 від 28.08.2009 на суму 350,00 грн., № 246 від 30.10.2009 на суму 1416,85 грн., № 64.140676 від 29.12.2009 на суму 1000,00 грн., № 64.145871 від 26.02.2010 на суму 1416,00 грн., № 100149010 від 31.03.2010 на суму 1600,00 грн., № 64.149858 від 12.04.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.151876 від 30.04.2010 на суму 501,00 грн., № 64.154188 від 26.05.2010 на суму 500,00 грн., № 64.155070 від 07.06.2010 на суму 980,00 грн., № 64.160683 від 30.07.2010 на суму 1500,00 грн., № 64.163454 від 31.08.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.166009 від 29.09.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.168816 від 29.10.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.171541 від 30.11.2010 на суму 1500,84 грн., № 419 від 29.12.2010 на суму 1500,84 грн.

Зобовязати державну податкову інспекцію у м. Первомайську Луганської області суми сплачені платіжними дорученнями та квитанціями: № 64 від 26.05.2010 на суму 2000,00 грн., № 64.155069 від 07.06.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.43342 від 16.06.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.158596 від 09.07.2010 на суму 1000,00 грн., № 21 від 19.07.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.160684 від 30.07.2010 на суму 500,00 грн., № 64.163455 від 31.08.2010 на суму 2254,00 грн., № 64.166010 від 29.09.2010 на суму 2068,00 грн., № 64.168815 від 29.10.2010 на суму 1690,00 грн., № 23 від 15.11.2010 на суму 960,00 грн., № 64.171540 від 30.11.2010 на суму 1100,00 грн., № 120 від 10.12.2010 на суму 700,00 грн., № 33 від 18.02.2009 на суму 1340,00 грн., № 101 від 27.05.2009 на суму 1420,00 грн., № 168 від 28.07.2009 на суму 350,00 грн., № 211 від 28.08.2009 на суму 350,00 грн., № 246 від 30.10.2009 на суму 1416,85 грн., № 64.140676 від 29.12.2009 на суму 1000,00 грн., № 64.145871 від 26.02.2010 на суму 1416,00 грн., № 100149010 від 31.03.2010 на суму 1600,00 грн., № 64.149858 від 12.04.2010 на суму 1000,00 грн., № 64.151876 від 30.04.2010 на суму 501,00 грн., № 64.154188 від 26.05.2010 на суму 500,00 грн., № 64.155070 від 07.06.2010 на суму 980,00 грн., № 64.160683 від 30.07.2010 на суму 1500,00 грн., № 64.163454 від 31.08.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.166009 від 29.09.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.168816 від 29.10.2010 на суму 1500,84 грн., № 64.171541 від 30.11.2010 на суму 1500,84 грн., № 419 від 29.12.2010 на суму 1500,84 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу та внести відповідні зміни до картки особового рахунку дочірнього підприємства «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу відкритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс».

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Первомайський завод по ремонту та виготовленню спеціалізованого пресувального потягу» відкритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс» (код за ЄДРПОУ 01236242) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 16 березня 2011 року.

СуддяК.О. Пляшкова