Постанова № 14424010, 28.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 грудня 2010 року Справа № 2а-9478/10/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська до Спеціалізованого приватного підприємства «Луганська фірма «Агрозахист» про стягнення суми податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 461,12 грн., звернувши стягнення на активи, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2010 року ДПІ в Артемівському районі м.Луганська звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованого приватного підприємства «Луганська фірма «Агрозахист» про стягнення суми податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 461,12 грн., звернувши стягнення на активи.

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження.

Ухвалу суду від 09 грудня 2010 року про відкриття скороченого провадження було направлено відповідачу за адресою: вул.Тімірязєва,б.1, кв.25, м.Луганськ, яка зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію та довідці з ЄДР.

17 грудня 2010 року на адресу суду повернувся конверт на якому в довідці зазначено, що відповідач за зазначеною адресою не проживає. Згідно ст.33 КАС України ухвала вважається врученою належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи суд прийшов до наступного.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач Спеціалізоване приватне підприємство «Луганська фірма з обслуговування сільського господарства з захисту рослин «Агрозахист», і.к. 31444569, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.04.2001 за № 1382120 0000 004401.( а.с.15).

Перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Артемівському районі м.Луганська з 29.11.2007 ( а.с.7).

Згідно преамбули ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - ЗУ №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.12 ст.1 ЗУ №2181 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону

Підпункт 2.1.4 пункту 2.1. ст.2 ЗУ № 2181 визначає, що податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту.

Відповідно до п.1 ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509 Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

Відповідно до п.п. 7.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168(далі ЗУ №168) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

28 квітня 2010 року за результатами документальної невиїзної ( камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість складено акт № 102/15-20/31444569, де зазначено, що в порушення п.9.8 ст.9 ЗУ «Про податок на додану вартість» підприємство , в обліку якого на день анулювання реєстрації платника ПДВ ( 19.02.2010) знаходились товарні залишки у сумі 2203,00 грн., стосовна яких нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, не визначило умовний продаж таких товарів та відповідно не збільшило суму своїх податкових зобовязань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання, на підставі чого зроблено висновки: «збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету -441,00 грн»

Відповідно до абз. в) п.п.4.2.2.п.4.2 ст.4 ЗУ №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

П.п.17.1.4.п.17.1 ст.17 ЗУ №2181 визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В податковому повідомленні рішенні від 08.06.2010 № 0005401520/0 позивачем визначено суму податкового зобовязання 463,05, в т.ч. за основним платежем 441,00 грн., за штрафними санкціями 22,05 грн.( а.с.8).

Відповідно до абз.4 п.п. 6.2.4. п.6.2 ст.6 вищезазначеного Закону України, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

13 липня 2010 року позивачем складено акт № 26/15-20/31444569 про неможливість вручення податкового повідомлення рішення. 13.07.2010 податкове повідомлення рішення розміщено на дошці податкових повідомлень ( а.с.11).

У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно розрахунку суми податкового боргу ( а.с.3) станом на 18.11.2010 за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 461,12 грн., а саме донараховано основного платежу ( податкове повідомлення-рішення № 0005401520, термін сплати -23.07.10)-439,07 ( 441,00-1,93 ( сплата)) та штрафні санкції 22,05 грн.

Згідно статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

-перша податкова вимога № 1/578 від 26.07.2010 на суму 461,12 грн.;

-друга податкова вимога № 2/716 від 07.10.2010 на суму 461,12 грн.

Зазначені вимоги у звязку з неможливістю вручення були розміщенні на дошці оголошень 06.09.2010 ( перша податкова вимога), 07.10.2010 ( друга податкова вимога).

Вжиті передбачені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу не дали результатів.

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509 і змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Активами платника податку визнаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 Закону №2181).Відповідно п. п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З урахуванням вимог п.6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року .

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська до Спеціалізованого приватного підприємства «Луганська фірма «Агрозахист» про стягнення суми податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 461,12 грн., звернувши стягнення на активи, задовольнити.

Стягнути з Спеціалізованого приватного підприємства «Луганська фірма з обслуговування сільського господарства з захисту рослин «Агрозахист»( і.к. 31444569) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 461,12 грн.( чотириста шістдесят одна гривня дванадцять копійок) на користь державного бюджету , код платежу 14010100, отримувач УДК у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код отримувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31110029700003, звернувши стягнення на його активи.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяС.М. Чиркін