Постанова № 14423857, 24.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 р. справа № 2а-27917/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кониченка О.М.

при секретарі

09 год. 45 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17 м. Донецьк

зал судового засідання № 109

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Мірошниченко А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» м. Маріуполь

до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя

про визнання протиправними дії відповідача, які виразилися у невизнанні податковою звітністю уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. позивача вх. 16487 від 24.09.2010 р.

за участю

представників сторін

від позивача: Красніков А.П. за довір.

від відповідача: Крайнюк І.С. за довір.

Позивач, Приватне підприємство «ТЕХПРОМЕКСПО» м. Маріуполь, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання протиправними дії відповідача, які виразилися у невизнанні податкової звітності уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. позивача вх. 16487 від 24.09.2010 р. та зобов»язання відповідача перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданого позивачем 24.09.2010 р. уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. вх. № 16487.

До прийняття рішення по справі позивач остаточно визначився із позовними вимогами та просив суд визнати протиправними дії відповідача, які виразилися у невизнанні податковою звітністю уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. позивача вх. 16487 від 24.09.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що відповідачем визнаний як недійсний уточнюючий розрахунок податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. (вх. 16487 від 24.09.2010 р.), що відображено в Акті перевірки № 554/23-1/35455946 від 10.11.2010 р. У порушення вимог законодавства (що діяли на момент спірних правовідносин) відповідач не повідомив позивача про невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. з виправленими показниками із зазначенням підстав його неприйняття.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на виконання наказу ДПА України від 09.04.2010 р. № 236 «Про введення в дію операції «Бюджет» ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя відпрацьовує проблемні питання щодо виявлення та припинення протиправної діяльності суб»єктів господарювання та ліквідації схем ухилення від оподаткування. Відповідно до термінової телеграми ДПА в Донецькій області від 13.04.2010 р. № 5501/7/20-312-2 було доведено перелік підприємств групи «ризику» серед яких ПП «ТЕХПРОМЕКСПО». Оскільки підприємство віднесено до категорії підприємств «високого ризику» в зв»язку з чим ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя було прийнято рішення не визнавати податковою звітністю уточнюючий розрахунок податкових зобов»язань з податку на додану вартість за червень 2010 р.

Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ТЕХПРОМЕКСПО» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 354559405827, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, дата проведення державної реєстрації 12.12.2007 р. № 1274102 0000 006394. Підприємство перебуває на обліку у ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, як платника податку на додану вартість з 20 грудня 2007 р.

Позивачем до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя 20.07.2010 р. за вх. № 12220 була подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 р. 24.09.2010 р. поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. вх. № 16487

Державною податковою інспекцією в Іллічівському районі м. Маріуполя проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої 10.11.2010 р. складений Акт № 554/23-1/35455946.

Актом перевірки встановлено, що ПП «Техпромекспо» до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя був наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. (вх. 16487 від 24.09.2010 р.), який був визнаний як недійсний. Таким чином, у порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями податковий кредит за червень 2010 р. занижено занижено на суму 360976,90 грн.

Згідно п. 3 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який діяв на час спірних правовідносин) (надалі в тексті Закон 2181) визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу)

Відповідно до п.п. 4.1.1 ст. 4 Закону 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.4 ст. 4 Закону 2181 передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Крім того, п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону 2181 чітко визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Згідно п. 4.3 Інструкції “Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України” органом податкової служби ведуться картки особових рахунків за платниками, які надають податкові декларації.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 01 квітня 2006 р. № 171 було затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України. З п.п. 4.3 наведених рекомендацій вбачається, що податкова звітність приймається безпосередньо від платника через підрозділ приймання та обробки податкової звітності без попередньої перевірки зазначених у ній показників.

Відмова службової (посадової) особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 4.6 Методичних рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 квітня 2006 р. № 171 встановлено, що якщо податкова звітність, що надана органу ДПС платником податків, заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про визнання звітності недійсною є: відсутність обов'язкових реквізитів, підпису відповідних посадових осіб, скріплення печаткою платника податків; відсутність ідентифікаційних кодів із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України"; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом, потерті); наявність порваних аркушів; подання ксерокопії оригіналів звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності. У таких випадках працівники підрозділів приймання та обробки податкової звітності повинні попередити платника податків про виявлені недоліки і про наслідки прийняття органами ДПС такої податкової звітності та запропонувати надати нову, оформлену належним чином. Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв та біля вікон в операційних залах вивісити витяг з Закону N 2181. Якщо платник наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та згідно з службовою запискою передається до галузевих підрозділів для подальшого зберігання в особових справах платників податків. Платнику в триденний термін надсилається повідомлення про невизнання ОДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином. Відправлення платникам податків зазначених повідомлень здійснюється через загальні відділи відповідно до Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України. В електронній базі дана податкова звітність отримує статус "До відома", а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення та дата його відправки.

Також п. 4.1.2 ст. 4 Закону 2181 встановлено перелік підстав для неприйняття податкової декларації і дії, які може виконати контролюючій орган та платник податків, а саме: податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Державною податковою інспекцією в Іллічівському районі м. Маріуполя надано суду лист № 12011/10/15-113 від 24.09.2010 р. адресований директору ПП «Техпромекспо» «про невизнання як податкової звітності», відповідно до якого відповідач повідомляє, що уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2010 р. вх. № 16487 від 24.09.2010 р. заповнено всупереч порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України. Але у зазначеному листі відповідач не зазначає конкретну підставу не визнання звітності позивача, та не надає доказів того, що зазначений лист (повідомлення) направлений у триденний термін на адресу позивача із пропозицією надати нову, оформлену належним чином звітність.

Про визнання як недійсного уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. (вх. 16487 від 24.09.2010 р.) позивачу стало відомо лише після отримання Акту про результати планова виїзної перевірки Приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. № 554/23-1/35455946 від 11.10.2010 р. Як вбачається із позовної заяви Акт перевірки отриманий позивачем лише 30.11.2010 р.

Статтею 20 Закону України “Про систему оподаткування” (який діяв на час спірних правовідносин) встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно - правові акти прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов Приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» м. Маріуполь до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя, які виразилися у невизнанні податкової звітності уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. позивача вх. 16487 від 24.09.2010 р. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-72, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов, Приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» м. Маріуполь до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання протиправними дії відповідача, які виразилися у невизнанні податкової звітності уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. позивача вх. 16487 від 24.09.2010 р. задовольнити.

Визнання протиправними дії відповідача, які виразилися у невизнанні податкової звітності уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р. позивача вх. 16487 від 24.09.2010 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» м. Маріуполь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Апатова, 136-а офіс 403) судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 24 лютого 2011 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено 01 березня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.