Постанова № 14423723, 18.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1436/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю

представника позивачаШляхтіної А.С.,

відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в розмірі 11274,70 гривень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Калінінському районі міста Донецька, звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 як платник податків перебуває у неї на обліку.

13 липня 2010 року проведено перевірку з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктом підприємницької, за результатами якої складено акт від 13 липня 2010 року №0423/05/63/23/2198022847, в якому вказувалося на порушення передбачені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме:

відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО;

проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару;

проведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання. Загальна сума надлишку становить - 5258,75 грн.;

неоприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень до каси (книги обліку розрахункових операцій).

На підставі акту прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002632342 від 26.07.2010р. на суму 508,75 гривень, № 0002622342 від 26.07.2010р. на суму 10765,95 гривень, які були розміщені на дошці податкових оголошень 02.09.2010 року.

Сума загального боргу за фінансовими санкціями складає 11274,70 грн.

Штрафні санкції не сплачені, тому просили стягнути їх з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути із відповідача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10765,95 гривень.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85 гривень за порушення порядку проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару, 163,75 гривень - відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, 508,75 гривень - неоприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень до каси (книги обліку розрахункових операцій).

В іншій частині позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову, пояснивши, що порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації не підтверджується позивачем, у звязку з чим вважав накладення указаного розмірі штрафної (фінансової) санкції неправомірним.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька.

Податковим органом проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктом підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт 13 липня 2010 року №0423/05/63/23/2198022847, в якому вказувалося на порушення передбачені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме:

відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО невідповідність склала 32,75 гривень;

проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару;

проведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання. Загальна сума надлишку становить - 5258,75 грн.;

неоприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень до каси (книги обліку розрахункових операцій).

Вказані порушення підтверджуються:

відомостями про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (товарно-матеріальних цінностей) станом на 13.07.2010 року. Надлишок склав 5258,75 гривень;

актом інвентаризації наявності коштів від 13.07.2010 року. Різниця склала 32,75 гривень;

актом перевірки, відповідно до якого касова книга Ф10 до перевірки не надана.

Указаний акт перевірки підписаний відповідачем, зауважень та заяв до акту додано не було, що підтверджується підписом ОСОБА_2 в самому акті.

На підставі акту прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002632342 від 26.07.2010р. на суму 508,75 гривень, № 0002622342 від 26.07.2010р. на суму 10765,95 гривень, які були розміщені на дошці податкових оголошень 02.09.2010 року.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем в адміністративному та судовому порядку оскаржено не було.

Статтею 11-1 Закону України № 509 ХІІ від 14.12.1990 року “Про державну податкову службу в Україні” встановлено Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Частиною 1 ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

За порушення вимог цього Закону до СПД, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів ДПС України застосовуються фінансові санкції, визначені ст. 17 - 24 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суми фінансових санкцій, які визначені ст. 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно з п.п. 11, 12, 13 ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 17 вказаного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема:

у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

Крім того, відповідно до ст. 21 вказаного закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_2 положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не приймає доводів відповідача про причини відсутності на час перевірки касової книги Ф10 з наступних причин.

Суд критично оцінює докази ОСОБА_2 надані суду в підтвердження факту викрадення зазначеної касової книги, оскільки довідка Начальника Калінінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області датована 17.03.2011 року. Між тим, перевірка податковим органом підприємця ОСОБА_2 проводилася 13.07.2010 року і на час її проведення відповідачем не було повідомлено ДПІ в Калінінському районі м. Донецька про факт викрадення касової книги.

Суд також зазначає, що в подальшому ОСОБА_2 не було прийнято відповідних заходів щодо доведення своєї невинуватості у виявленому порушенні, включаючи оскарження рішення ДПІ та звернення із заявою до правоохоронних органів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що надані відповідачем документи є спробою ОСОБА_2 уникнути відповідальності за скоєне порушення та не містить достатніх підстав вважати застосовані фінансові санкції неправомірними.

Згідно із статтею 62 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 с. 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача ОСОБА_2 суду не надала.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі та, з урахуванням зменшення їх розміру, стягує із позивача 10765,95 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в розмірі 10765,95 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) суму фінансових санкцій у розмірі 10765 (десять тисяч сімсот шістдесят пять) гривень 95 копійок на р/р 31111104700005 код платежу 21080900, банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687090.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 18 березня 2011 року у присутності представника позивача та відповідача.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23 березня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.