Постанова № 14423712, 11.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 р. справа № 2а-24567/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-30 год

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю:

представника позивача Нікульникова Д.О.

представників відповідача Дерчука Н.В., Чухлєбової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» до Антимонопольного комітету України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТЕК”, про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Антимонопольного комітету України про скасування рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету від 01.10.2010р. №9-р/тк по справі №01-26-67/2010.

Позов мотивовано тим, що відповідач відносно нього вже розглядав справу №01-26-47/2009, яка за підставами аналогічна справі №01-26-67/2010, та порушення якої судовим рішенням визнано нечинним. У звязку з чим, позивач вважає, що відповідачем протиправно розглянута справа №01-26-67/2010 та позивач не вчиняв порушень законодавства про захист економічної конкуренції, які зазначені у спірному рішенні від 01.10.2010р. №9-р/тк по справі №01-26-67/2010.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому проти позову заперечив, надав письмові заперечення проти адміністративного позову (а.с.224-226 т.1), в яких зазначив, що розпорядження по справі №01-26-47/2009 від 28.07.2009 року №52р та розпорядження по справі №01-26-67/2010 від 08.09.2010 року №75р є різними за своїми обставинами та прийняті за різними заявами, та факти, які свідчили про застосування ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” економічно необґрунтованих та різних тарифів на транспортне обслуговування у 2009 році, були виявлені відділенням вже після прийняття розпорядження по справі №01-26-47/2009 від 28.07.2009 року №52р про початок розгляду справи. Тому на момент прийняття тимчасовою адміністративною колегією Комітету рішення у справі №01-26-67/2010, справа №01-26-47/2009, ані Донецьким відділенням, ані будь-яким іншим органом Комітету вже не розглядалася. Також зазначив, що спір в частині економічної обґрунтованості ціни транспортного обслуговування, застосованої ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” у 2009 році та застосування позивачем різних тарифів по суті не були розглянуті господарським судом, а висновок судово-бухгалтерської експертизи, проведеної при розгляді у господарському суді справи № 17/22пд не можна вважати коректним. Справа про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом застосування економічно необґрунтованих та різних тарифів на транспортне обслуговування у 2009 році, відділенням розглянута не була. Просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Залучене за клопотанням відповідача до участі у розгляді справи в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТЕК” представника до судового засідання не направило, про своє відношення до позову суд не повідомило.

Заслухавши представників позивача, розглянувши та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України є державним органом зі спеціальним статусом, мета діяльності якого полягає в забезпеченні державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, що відповідає ознакам субєкта владних повноважень, наведеним у пункті 7 частини 1 статті 3 КАС.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення є юридичними особами, отже відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути відповідачами в адміністративних справах.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001року № 2210-III заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Натомість, згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

По справі заявлений позов, підставами якого, в тому числі, зазначені протиправність розгляду справи відповідачем, протиправність визначення правопорушень. Тобто, підстави позову виходять за межі лише оскарження рішення Антимонопольного комітету чи його тимчасової адміністративної колегії.

На відміну від ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у статтях 2 та 4 КАС України закріплена можливість оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, тоді як зазначений Закон передбачав лише можливість оскарження рішень Антимонопольного комітету України. Крім звуження предмету оскарження, порівняно з приписами КАС України, зазначеним Законом звужений субєктний склад осіб, які можуть звертатися до суду, із зазначенням лише заявника, відповідача та третьої особи в розумінні Закону “Про захист економічної конкуренції”.

Відповідно до п. 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд враховує, що Закон України “Про захист економічної конкуренції” прийнятий до створення та початку роботи адміністративних судів України. З наведених підстав, враховуючи, що за загальним правилом колізії норм права однакової юридичної сили вирішуються у залежності від того, яка норма прийнята пізніше, суд вважає за неможливе звуження обсягу публічно-правових спорів, які можуть бути оскаржені до суду, і вважає, що ця справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, що було зазначено в ухвалі суду по цій справі від 29 листопада 2010 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Відповідно до змісту ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що під час здійснення відповідачем державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції підлягають застосуванню, зокрема, Закон України “Про Антимонопольний комітет України”; Закон України “Про захист економічної конкуренції”; Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5 (надалі Правила); Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р (надалі Положення).

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про захист економічної конкуренції” розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до п.14 Правил органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статями 36 і 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно ст. 36 Закону України “Про захист економічної конкуренції” органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 49 зазначеного Закону розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо є підстави передбачені Законом.

Ухвалою суду від 29 листопада 2010 року провадження у цій справі зупинялося до набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-22153/10/0570.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010р. по справі № 2а-22153/10/0570 (а.с.26-35 т.2), в тому числі, встановлені наступні обставини.

06.07.2010 року ТОВ “ІСТЕК” звернулося до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою №01-781, в якій просило розглянути його заяву та визнати зловживання монопольним становищем на ринку залізничних перевезень з боку ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” в частині встановлення монопольно високих тарифів на свої послуги. Заява ТОВ “ІСТЕК” подана до відповідача без додержання вимог, викладених у пункті 18 Правил, а саме в цій заяві:

-не вказані місцезнаходження позивача - ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” та його поштова адреса, реквізити та номер засобу звязку та адресу електронної пошти. Крім того найменування позивача містить скорочену абревіатуру. Зазначені обставини ускладнюють ідентифікацію та находження даної юридичної особи;

-відсутнє ім'я контактної особи та її номер засобу зв'язку. Так, заява ТОВ “ІСТЕК” містить лише прізвище його генерального директора, а саме Орлов, який як посадова особа ТОВ “ІСТЕК” підписав цю заяву. Але, ТОВ “ІСТЕК” не визначив (не зазначив), що саме його можливо вважати контактною особою з боку ТОВ “ІСТЕК”.

-не надана інформація стосовно звернення ТОВ “ІСТЕК” до суду з позовом до ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” про визнання нечинною додаткову угоду №2 від 08.04.2009р. до договору №33-492 від 26.12.2008р., якою (як вважає ТОВ “ІСТЕК” в своїй заяві) встановлені монопольно високі тарифи на послуги, які здійснює ТОВ “Тар Альянс”.

ТОВ “ІСТЕК ” не додав до своєї заяві документи, які дійсно засвідчують факти, зазначені в його заяві, стосовно зупинення ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” в наданні своїх послуг з подачі збирання вагонів на протязі 2009р.

Заява ТОВ “ІСТЕК” за №01-781 від 06.07.2010р. була надана до відповідача 06.07.2010р. та зареєстрована за вхідним номером №1-77/2010з, що підтверджується відповідною відміткою на кутовому штампі відповідача в отриманні цієї заяві. Кінцевий термін 30-денного розгляду заяви ТОВ “ІСТЕК” закінчується 05.08.2010р. Але, розпорядження за №75-р про початок розгляду справи №01-26-67/2010р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції датовано 08.09.2010р. Таким чином, відповідачем був подовжений розгляд заяви ТОВ “ІСТЕК” на максимальний строк - 60 календарних днів. Але доказів в цієї потреби з метою одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником - ТОВ “ІСТЕК”, та з зазначенням, яка сама додаткова інформація була відповідачу необхідна, що обумовила продовження відповідачем строків розгляду заяви ТОВ “ІСТЕК”, та яка підтверджує правомірність його дій з цього приводу, до суду не надано. Позивач - ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” зазначив, що ні до порушення справи №0-126-67/2010, ні після її порушення, відповідач не направляв позивачу вимоги щодо надання інформації у звязку з розглядом заяви ТОВ “ІСТЕК”. Остання дата кінцевого 60 денного календарного строку розгляду заяви ТОВ “ІСТЕК” за №01-781 є 03.09.2010р. Але, спірне розпорядження за №75-р про початок розгляду справи №01-26-67/2010р. датовано 08.09.2010р., тобто з затримкою на пять днів. Таким чином, відповідачем були недотримані строки, передбачені абз.1 п.19 Правил, що в свою чергу призвело до порушення ним строку розгляду заяви ТОВ “ІСТЕК” за №01-781 від 06.07.2010р.

Отже, спірне розпорядження відповідача за №75-р від 08.09.2010р. про початок розгляду справи №01-26-67/2010р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийнято згідно матеріалів, зібраних при розгляді попередньої заяви ТОВ “ІСТЕК”№01-1030 від 27.04.2009р. та розгляді справи №01-26-47/2009, яка розпочата на підставі розпорядження адміністративної колегії від 28.07.2009р. №52-р. Але, це розпорядження від 28.07.2009р. №52-р про початок розгляду справи №01-26-47/2009 було визнано нечинним постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010р. по справі №2а-1220/10/0570 , яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2010р. Враховуючи даний факт, є сумнівним правомірність дій відповідача щодо приєднання до нової заяви ТОВ “ІСТЕК” за №01-781 від 06.07.2010р. та до справи №01-26-67/2010р. документів, зібраних при розгляді попередньої заяви ТОВ “ІСТЕК” №01-1030 від 27.04.2009р. та розгляді справи №01-26-47/2009. Також є сумнівними обґрунтованість та доцільність продовження відповідачем строку розгляду заяви ТОВ “ІСТЕК” на максимальний термін - 60 календарних днів, якщо при розгляді цієї заяви відповідачем повторно використовувалась вже наявна у нього інформація та документи, які були зібрані ним при розгляді попередньої заяви ТОВ “ІСТЕК” та розгляді справи №01-26-47/2009, а ні додаткова інформація (як того передбачає п.19 Правил), в одержанні якій дійсно виникла потреба та яка не могла бути надана заявником - ТОВ “ІСТЕК”.

Вимоги Правил та Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачають саме збір доказів, а не повторне використання доказів і матеріалів із іншої справи. Таким чином, розгляд заяви ТОВ “ІСТЕК” за №01-781 від 06.07.2010р. та винесення спірного розпорядженні №75-р від 08.09.2010р. відбувався з боку відповідача з порушенням ним процедурного порядку та правил.

Враховуючи, одночасну наявність в роботі відповідача двох справ (справа №01-26-47/2009 та справа №01-26-67/2010) за зверненнями одного і того ж заявника - ТОВ “ІСТЕК” з аналогічними вимогами - визнання зловживання монопольним становищем на ринку залізничних перевезень з боку ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” в частині встановлення монопольно високих тарифів на свої послуги у 2009р. суд визнав обґрунтованими вимоги позивача стосовно визнання противоправними дії відповідача по справі №01-26-67/2010 щодо:

-прийняття розпорядження від 08.09.2010р. №75-р про початок розгляду справи №01-26-67/2010;

-збору та аналізу доказів у справі №01-26-67/2010;

-складення подання від 14.09.2010р. з попередніми висновками у справі №01-26-67/2010р.

Відповідачем у розпорядженні від 08.09.2010р. №75-р “Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” по справі №01-26-67/2010 зазначено, що позивачем - ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” були застосовані різні тарифи до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання на послуги подачі забирання вагонів, а також відсутність окремого розрахунку витрат по кожному контрагенту.

Вищевказаний висновок відповідача повинний ґрунтуватися на відповідних договорах, бухгалтерських документах, та інших первинних даних бухгалтерського обліку, які є лише у позивача. Однак, позивач - ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” неодноразово стверджував в своїх усних та письмових поясненнях, що відповідач ні до порушення справи №01-26-67/2010, ні після її порушення щодо надання йому інформації не звертався. Враховуючи наявність в матеріалах адміністративної справи копії службової записки відповідача від 01.09.2010р. про приєднання матеріалів, зібраних при розгляді попередньої справи №01-26-47/2009 та під час перевірки ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” на предмет додержання ним законодавства про захист економічної конкуренції, проведеної на підставі першої заяві ТОВ “ІСТЕК” від 27.04.2009р. №01-1030 в кількості 9 томів були приєднані до нової заяви ТОВ “ІСТЕК” за №01-781 від 06.07.2010р., можливо зробити висновок що вищевказаний висновок відповідача в спірному розпорядженні був зроблений ним саме на підставі документів та матеріалів, раніш отриманих у позивача.

Оскільки розпорядження від 28.07.2009р. №52-р про початок розгляду справи №01-26-47/2009 було визнано нечинним, в т.ч. другий пункт цього розпорядження відносно збору та аналізу доказів у справі, суд визнав неправомірним використання відповідачем при розгляді справи №01-26-67/2010р. в якості доказів, документи та матеріалів, які були зібрані відповідно до розпорядження від 28.07.2009р. №52-р, яке визнане судом нечинним.

Донецький окружний адміністративний суд при розгляді справи справі № 2а-22153/10/0570, визнав що прийняття (винесення) розпорядження №75-р від 08.09.2010р. про початок розгляду справи №01-26-67/2010р. відбувалося з боку відповідача з порушенням ним процедурного порядку, вимог Правил та Закону. У звязку з тим, що всі наступні дії відповідача (збір та аналіз документів; складання подання з попередніми висновками) були повязані з розпорядженням відповідача за №75-р від 08.09.2010р. про початок розгляду справи №01-26-67/2010р., яке було прийнято з порушенням вимог Закону, є противоправними (неправомірними) та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

На підставі зазначених обставин постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010р. по справі № 2а-22153/10/0570 дії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо прийняття розпорядження від 08 вересня 2010 року № 75-р про початок розгляду справи № 01-26-67/2010 та дії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо збору та аналізу доказів у справі № 01-26-67/2010, а також щодо складання подання від 14 вересня 2010 року з попереднім висновками у справі № 01-26-67/2010 визнані протиправними.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-22153/10/0570 залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011р. (а.с.36-40 т.2)та набрала чинності.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому суд вважає доведеними обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010р. по справі № 2а-22153/10/0570.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судом встановлена протиправність дій Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо прийняття розпорядження від 08 вересня 2010 року № 75-р про початок розгляду справи № 01-26-67/2010 та його дії щодо збору та аналізу доказів у справі № 01-26-67/2010, щодо складання подання від 14 вересня 2010 року з попереднім висновками у справі № 01-26-67/2010, за таких умов підлягає скасуванню і рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 01.10.2010р. № 9-р/тк по справі № 01-26-67/2010, яке прийняте за наслідками протиправних дій щодо прийняття розпорядження про початок розгляду справи № 01-26-67/2010, збору та аналізу доказів у справі № 01-26-67/2010 та складання подання з попереднім висновками. Отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» до Антимонопольного комітету України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТЕК”, про скасування рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 01.10.2010р. № 9-р/тк по справі № 01-26-67/2010 задовольнити.

Скасувати рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 01.10.2010р. № 9-р/тк по справі № 01-26-67/2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 33853132) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 березня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 16 березня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.