ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 березня 2011 р. об 11:44 Справа №2а-11249/10/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін:
від позивача - Горохова К.В.;
від відповідача - Шилін В.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання бездіяльності неправомірною та спонукання до виконання певних дій
Суть спору: Акціонерне товариство закритого типу "Вітас" звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання неправомірною бездіяльності по невизнанню податковим звітом декларації за липень 2010 року по ПДВ; зобов'язання відобразити показники декларації позивача за липень 2010 року по ПДВ у картці особового рахунку по ПДВ.
Ухвалами суду від 13.09.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 28.09.2010 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-7269/10/15/0170.
У зв'язку із тим, що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 року у справі №2а-7269/10/15/0170, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.02.2011 року провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказав, що відповідач не визнав документів звітності позивача з ПДВ податковими деклараціями відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), через порушення пункту 1.2 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 166, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054(далі - Порядок №166), а саме: декларацію подано особою, яка не зареєстрована як платника податку на додану вартість.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 20732633.
20 серпня 2010 року позивач надав податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (вх. №152760 від 20.08.2010 року).
Згідно з повідомленням відповідача від 21.08.2010 року вих. №37555/10/18-4, відповідач повідомив позивача, що даний документ не визнаний як податкова декларація, у зв'язку із порушенням пунктів 1.1, 1.2 Порядку №166: декларація подана особою, яку не зареєстровано у якості платника ПДВ.
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо невизнання поданих позивачем документів як податкових декларацій, суд враховує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону №2181 (тут і далі нормативно правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд також зазначає, що відповідачем порушено приписи пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 через те, що жодного рішення про невизнання поданих позивачем документів податковими деклараціями не приймалось, що унеможливило оскарження позивачем цього рішення у порядку апеляційного узгодження. Направлене позивачеві повідомлення таким рішенням у будь-якому разі не є.
Зазначене повідомлення є способом інформування платника податків про дії, вчинені податковим органом на підставі пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181. При цьому підставою для виникнення у платника податків додаткових обов'язків є саме дії податкового органу з неприйняття документів податкової звітності. У свою чергу, повідомлення із відповідною інформацією не впливає на права та обов'язки платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із пунктами 1.1, 1.2 Порядку №166 подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Суд встановив, АТЗТ "Вітас" взято на облік в органах державної податкової служби. 28.03.2003 року відповідно до Свідоцтва №00876748 позивача зареєстровано платником податку на додану вартість.
Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 19.05.2010 року було складено акт № 394/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, чим порушує п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 3 ст. 4, ст. 9, ст. 45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців". У звязку з цим, на підставі ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" вирішено анулювати реєстрацію АТЗТ "Вітас" як платника податку на додану вартість, у звязку з незнаходженням товариства за юридичною адресою, відсутністю основних засобів.
Згідно із постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 року у справі №2а-7269/10/15/0170 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополя АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яку залишено без змін згідно із ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим від 19.05.2010 року про анулювання реєстрації Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" як платника податку на додану вартість, оформлене актом №394/15-2 від 19.05.2010 року.
Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.06.2010 року у справі №2а-7269/10/15/0170 вжиті заходи забезпечення адміністративного позову, зупинено дію акту № 394/15-2 від 19.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Вітас"до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 5 ст. 118 КАС України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Оскільки станом на час подання позивачем документів податкової звітності за липень 2010 року (20.08.2010 року) було ухвалено судове рішення про зупинення дії акту № 394/15-2 від 19.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Вітас", законних підстав вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ у відповідача не існувало.
У зв'язку із цим, суд дійшов висновку, що діями відповідача по невизнанню поданих позивачем документів документами податкової звітності відповідач порушив права позивача, тому вказані дії слід визнати протиправними. Оскільки позивачем помилково заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача, в той час як у спірних відносинах шкоди правам та інтересам позивача завдано саме діями, суд, керуючись статтею 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог, ухваливши рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання поданих позивачем документів податкової звітності податковою декларацією.
Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі Інструкція), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за N 843/11123.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога про зобовязання відповідача відобразити за даними картки особового рахунку основні показники поданої декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, отриманої від позивача (вх. №152760 від 20.08.2010 року), є належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах, а тому також підлягає задоволенню.
Крім того, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду відповідно до задоволених вимог немайнового характеру, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.
Відповідно до п. 4 ст. 163, ст. 267 КАС України, суд зобов'язує відповідача у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі, надати до суду звіт про виконання постанови.
В судовому засіданні 23.03.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 28.03.2011 року.
Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання податковою декларацією документів податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2010 року, отриманих від Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" (ідентифікаційний код 20732633) 20.08.2010 року за вх. №152760.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку основні показники декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, отриманої від Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" (ідентифікаційний код 20732633) 20.08.2010 року за вх. №152760.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" 3,40 грн. судових витрат.
5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі надати до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звіт про виконання судового рішення.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Циганова Г.Ю.
Судове рішення № 14423537, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 23.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11249/10/4/0170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: