Постанова № 14422625, 22.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р. Справа № 21/274-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., суддя Гончар Т. В., суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників:

позивача - Соболевської І.П. за дов.№22/5-11 від 05.01.2011р. (після перерви не з’явилась),

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх. №84Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010р. у справі № 21/274-09 (н.р.29/187-09)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант", м. Київ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "РоДаН", с. Кулиничі Харківський район Харківської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест", м. Одеса

про стягнення 277 444,62 грн.,

встановила:

У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вікант" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробниче підприємство "РоДаН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" про стягнення 236480,26 грн. боргу, 33 818,52 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 7145,84 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2009 року (суддя Тихий П.В.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вікант" 236 480,26 грн. боргу, 33 818,52 грн. інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 7 145,84 грн. та судові витрати, в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробниче підприємство "РоДаН" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 року (судді: Сіверін В.І., Білоконь Н.Д., Терещенко О.І.) рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2009 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Вікант” суми боргу у розмірі 236 480,26 грн., інфляційних витрат у розмірі 33 818,52 грн. та 3% річних у розмірі 7 145,84 грн., 2681,51 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Вікант” в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю “РоДаН” скасовано та прийнято в цій частині нове рішення; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Вікант” суму боргу у розмірі 118 240,13 гри., державне мито в сумі 1 294,28 грн. та 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “РоДаН” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім ВІКАНТ” суму боргу у розмірі 118 240,13 грн., державне мито в сумі 1 387,23 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 59 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2009р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. та рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2009р. скасовано, а справу №29/187-09 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

14.01.2010р. ТОВ “ТД “Вікант” подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій відмовилось від позовних вимог, заявлених до першого відповідача –ТОВ НВП “РоДаН” та просило стягнути з другого відповідача –ТОВ “Гефест” 216 480,26 грн. основного боргу, інфляційних витрат у розмірі 33 818,52 грн. та 3% річних у розмірі 7145,84 грн.

09.02.2010р. ТОВ “Гефест” подало зустрічну позовну заяву, в якій просило зобов’язати ТОВ НВП “РоДаН” нести відповідальність за договором поруки від 05.06.2008р. та стягнути з ТОВ НВП “РоДаН” на користь ТОВ “ТД Вікант” заборгованість за позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2010р. у справі №21/274-09 (29/187-09) (судді: Пелипенко Н.М., Ковальчук Л.В., Калініченко Н.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 року (судді: Карбань І.С., Кравець Т.В., Шутенко І.А.), зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі ст.ст. 54, 55, 57, 60, пп. 3, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 08 вересня 2010 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 травня 2010року у справі № 21/274-09 (н. р. 29/187-09) залишено без змін.

19 жовтня 2010 року вищезазначена справа повернута до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 листопада 2010 року у справі №21/274-09 (н.р.29/187-09) (колегія суддів у складі: головуючий суддя Калініченко Н.В., судді Добреля Н.С., Лаврова Л.С.) позов ТОВ „ТД „Вікант” до ТОВ „Гефест” задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Вікант” 214780,26 грн. основного боргу, 33818,52 грн. інфляційних, 7145,84 грн. річних., 2574,44 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

По позовним вимогам в розмірі 1700,00 грн. основного боргу до другого відповідача провадження у справі припинено згідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України

Провадження у справі за позовом ТОВ „ТД „Вікант” до ТОВ НВП „РоДаН” припинено відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

ТОВ „Гефест” з зазначеним рішенням не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2010 року у справі №21/274-09 (н.р.29/187-09) скасувати повністю, у задоволенні позову ТОВ „ТД „Вікант” до ТОВ „Гефест” відмовити повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його повноважний представник у судовому засіданні (14.03.2011р.) висловив заперечення на апеляційну скаргу ТОВ „Гефест”, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2010 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 14.03.2011р. була оголошена перерва до 12:00 год. 16.03.2011р.

У призначене судове засідання уповноважені представники відповідачів не з’явилися, про причини неможливості прийняти участь у засіданні апеляційний господарський суд не повідомили, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2011р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення до розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи зазначене та, зважаючи на те, що явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає, що сторони саме таким чином реалізували своє диспозитивне право щодо участі у розгляді справи, тому розглянула апеляційну скаргу у порядку статті 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні 14.03.2011р. пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Звертаючись до господарського суду Харківської області з позовною вимогою про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилався на те, що ним - ТОВ «ТД ВІКАНТ»передано відповідачу - ТОВ «Гефест»товари через його уповноваженого представника, відповідно до видаткових накладних: №3288 від 05.06.2008 р. на суму 137459,40грн., №3556 від 18.06.2008 р. на суму 130204,10грн., №3658. від 23.06.2008 р. на суму 156128,00грн. та №3881 від 4.07.08р. на суму 144 837,00грн., в яких зазначено асортимент, номенклатура, якість та ціна товару на день відвантаження, враховуючи ПДВ на загальну суму: 568 628,50 грн.

У видатковій накладній №3288 від 05.06.2008 р. є посилання на замовлення рахунок-фактури №3603 від 04.06.08 на суму 137 459,40 грн., оплачено в сумі:

102 148,24 грн. 15.08.08р.(платіжне доручення №933), 10 000,00 грн. 27.10. 2008р. (платіжне доручення №1416) ;

У видаткові накладній № 3556 від 18.06.2008 є посилання на рахунок №3958 від 18.06.2008р. на суму 137 459,40 грн. оплачено в сумі: 50 000,00 грн. 17.09.08р. (платіжне доручення 363), 50 000,00 грн. 6.10.08р.(платіжне доручення 1283);

У видаткові накладній №3658 від 23.06.08 посилання на рахунок 4075 від 23.06.08 на суму 156 128,00 грн . Оплачено в сумі: 20 000,00 грн. 14.11.08р.( платіжне доручення 1541),10 000,00 грн. 26.11. 2008р.(платіжне доручення 1605), 50 000,00 грн. 23.12.08р.( платіжне доручення №1734), 10000,00грн. 04.06.2009року (пл. доручення № 499), 10000,00грн. 13.01.201О року ( платіжне доручення №5), 1700,00грн. 01.03.2010р. ( платіжне доручення №5991).

У видатковій накладній №3881 від 4.07.08р. на суму 144 837,00грн. посилання на рахунок фактура №4343 від 3.07.08р. на суму 144 837 ,00 грн. Оплачено в сумі:           40 000,00грн. 20.08.08р.( платіжне доручення № 276).

Прийнятий товар ТОВ «Гефест» був оплачений лише частково.

У зв'язку із проведенням відповідачем часткових оплат 04.06.2009р., 13.01.2010р. та 01.03.2010р. в сумі 21700,00грн., відповідно до залучених до матеріалів справи платіжних доручень №499 від 04.06.09, №5 від 13.01.10 та №5991 від 01.03.10, сума основного боргу відповідача перед позивачем зменшилася, і становить 214780,26грн., яку він не сплатив.

Заборгованість рахується за переданий відповідачу товар по видатковими накладними за період з 05.06.2008року, а саме: №3288 від 05.06.2008р. в сумі несплаченого 25311,16грн., №3556 від 18.06.2008 в сумі несплаченого 30204,10грн., №3658 від 23.06.08 в сумі несплаченого 54428,00грн., №3881 від 4.07.08р. в сумі несплаченого 104837,00грн., оскільки товар, поставлений позивачем з 14.03.08 по 30.05.08, згідно реєстрів видаткових накладних, податкових накладних за вказаний період на суму 1272641,76грн. з ПДВ ОПЛАЧЕНИЙ відповідно до банківських виписок по рахунку позивача з 08.05.2008року по 15.08.08 в сумі 1 272 641,76грн. з ПДВ, з призначенням відповідного платежу по рахунках:

-          №1658 від 13.03.08 (в/н №1418 від 14.03.08), №1919 від 24.03.08 (в/н1656 від 25.03.08), №1702/2 від 18.03.08 9в/н 15000 від 18.03.08) (платіжне доручення №367 від 08.05.08 на суму 314821,70грн.);

-          №2314 від 07.04.08 (в/н №2019 від 08.04.08), №1703/1 від 18.03.08 (в/н № 1488 від 18.03.08) (платіжне доруч. №436 від 21.05.08 на суму136251,27грн.);

-          №2834 від 05.05.08(в/н 2563 від 05.05.08), №2962/1 від 13.05.08 (в/н 2703 від 13.05.08), №2314 від 07.04.08 (в/н №2019 від 08.04.08), (платіжне доручення №6704 від 30.05.08 на суму 299 820,31грн.);

-          №2962/1 (в/н 2703 від 13.05.08) та 2962/2 (в/н №2733 від 13.05.08) (пл. доручення №22 від 17.06.08 на суму 255394,30грн.);

-          №3070 від 20.05.08 (в/н №2961 від 21.05.08) (плат, доручення №648 від 23.06.08 на суму 100000,00грн.);

-          №3070 від 20.05.08 (в/н №2961 від 21.05.08), №3496 від 30.05.08 (в/н №3192 від 30.05.08) (платіжне доручення №724 від 03.07.08 на суму 148802,42грн.);

-          №3496 від 30.05.08 (в/н №3192 від 30.05.08), №3603 від 04.06.08 (в/н №3288 від 05.06.08) (платіжне доручення №933 від 15.08.08 в сумі 119700,00грн., з яких 17551,76грн. закрито рахунок 3496, 102148,24грн. зараховано в часткову оплату рахунку №3603).

При цьому, у видатковій накладній №3288 від 05.06.2008 р. на суму 137459,40грн. посилання на рахунок - фактуру №3603 від 04.06.08 із строком оплати 05.06.2008р, у в/н №3556 від 18.06.2008 р. на суму 130204,10грн. посилання на рахунок №3958 від 18.06.08 із строком оплати до 20.06.08, у в/н №3658. від 23.06.2008 р. на суму 156128,00грн. посилання на р/ф №4075 від 23.06.08 із строком оплати до 25.06.08 та у в/н №3881 від 4.07.08р. на суму 144 837,00грн посилання на р/ф №4343 від 03.07.08 із строком оплати до 03.07.08, Крім того, відповідачем-2 прийнятий вищезазначений у накладних товар, підтверджується підписом повноважних осіб покупця (відповідача-2) як в самих накладних, так і в довіреностях, виданих на отримання відповідачем від ТОВ «Торговий дім ВІКАНТ»цінностей за рахунком-фактурою №3603 від 04.06.08 ЯОЧ №599741 від 05.06.2008року, по рахунку №3958 від 18.06.08, №4075 від 23.06.08 дов. №599836 від 18.06.08, по рахунку №4343 від 03.07.08.

Як свідчать матеріали справи, факт поставки товару за наявними в матеріалах справи накладними дійсно був, що не заперечується і самим 2-м відповідачем, але на виконання приписів ст. 33 ГПК України не надав доказів проведення розрахунку з позивачем.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Вікант", місцевий господарський суд посилався на їх обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства, зокрема, ст. 692 ЦК України, якою передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості в сумі 214780,26 грн. як такі, що є обґрунтованими та підтверджені наданими суду доказами.

Разом з цим, суд правомірно по позовним вимогам в розмірі 1700,00 грн. основного боргу, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України провадження у справі припинив у зв’язку із її сплатою під час розгляду справи судом першої інстанції.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що строк оплати у відповідача настав з моменту отримання 2-м відповідачем рахунків -фактур: №3603 від 04.06.08 на суму 137 459,40 грн., №3958 від 18.06.2008р. на суму 137 459,40 грн., №4075 від 23.06.08 на суму 156 128,00 грн., №4343 від 3.07.08р. на суму 144 837 ,00 грн.. Тому, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних в сумі 33818,52 грн. та 3 % річних в сумі 7145,84 грн. як обґрунтованих.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, враховуючи наступне.

Стаття 692 ЦК України не визначає строк оплати отриманого товару, а визначає лише порядок оплати.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже саме ст. 530 ЦК України визначено термін, від якого відліковується строк на оплату товару після того, як його поставлено покупцю: строк сім днів з дати пред’явлення вимоги ( одержання боржником відповідної вимоги ) відповідачу.

Оскільки строк виконання основного зобов'язання не був визначений сторонами, позивач передав 2-го відповідачу рахунки-фактури від 04.06.2008 р„ 18.06.2008 р., 23.06.2008 р. та 03.07.2008 р„, після отримання яких, на думку позивача, останній повинен був впродовж 7-денного строку ( після встановленого в рахунках –фактурах строку ) сплатити вартість отриманого товару, що відповідає вимогам ч.2 ст.530 ЦК України. Після спливу вказаного терміну позивач розпочав нарахування 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірно задоволені місцевим господарським судом, оскільки докази своєчасного надсилання 2-му відповідачу та отримання ним вказаних рахунків –фактур позивачем суду не представлені.

Між тим, як свідчать матеріали справи, позивачем до матеріалів справи додані докази направлення відповідачу поштою 23.09.2008р. вимоги, у встановленому ст. 530 ЦК України порядку, про оплату заборгованості за отриманого товару. Однак розрахунок позову в частині стягнення 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу здійснено позивачем без врахування строків пред’явлення вимоги про оплату заборгованості в порядку ст. 530 ЦК України.

Згідно зі статтею 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб‘єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств, організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто, для звернення до суду з позовною заявою необхідно, щоб право особи було порушеним на момент такого звернення.

Системний аналіз вищезазначених статей свідчить про те, що у даному випадку право позивача на стягнення з 2-го відповідача інфляційних та 3% річних виникне лише після того, як він пред‘явить відповідачу вимогу про оплату поставленого товару та така вимога не буде задоволена у семиденний строк від дня її пред‘явлення. І тільки після закінчення зазначеного строку позивач має право на звернення до суду з позовною заявою про стягнення відповідних санкцій. Тому колегія суддів вважає, що задоволення позовних вимог в частині стягнення з 2-го відповідача в сумі 33818,52 грн. та 3 % річних в сумі 7145,84 грн. є неправомірним та безпідставним

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги 2-го відповідача та скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з 2-го відповідача інфляційних в сумі 33818,52 грн. та 3 % річних в сумі 7145,84 грн. у зв’язку з наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення в цій частині прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи В іншій частині оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, у зв‘язку з чим підстав для скасування цієї частини рішення колегія суддів не вбачає.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу 2-го відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010р. у справі № 21/274-09 (н.р.29/187-09) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" 33818,52 грн. інфляційних, 7145,84 грн. річних., 2574,44 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010р. у справі № 21/274-09 (н.р.29/187-09) залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" (65026, Одеса, вул. І. Буніна, 33/15, код ЗКПО 31681536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, оф. 5, код ЗКПО 31568293) 2147,80 грн. державного мита, 94,51 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, оф. 5, код ЗКПО 31568293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" 646,10 державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

           Суддя Т. В. Гончар

Суддя М.М. Слободін          

Повний текст постанови підписано 21.03.2011 р.