Постанова № 14422425, 15.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2011                                                                                           № 35/518

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Дистрибуція-центр"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2010

у справі № 35/518 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Дистрибуція-центр"

до                                                   Дочірнього підприємства "Сеть-Маркет"

про                                                   стягнення 6995,38 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Лукашов Ю.В. – дов. від 17.06.2010

від відповідача Лисенко А.М. – дов. від 04.01.2011

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дистрибуція-центр” (надалі – позивач, апелянт) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.10.2010 – т.2, а.с.4-5) до Дочірнього підприємства „Сеть-Маркет” (надалі – відповідач) про стягнення суми боргу в розмірі 6995,38 грн. за поставлений за договором № 402 від 01.01.2009 товар.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.11.2009 у справі № 35/518 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 6995,38 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено факту поставки товару відповідачу саме на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 402 від 01.01.2009.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дистрибуція-центр”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 02.12.2010, у відповідності до якої просить повністю скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2010 у справі № 35/518 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам. Апелянта стверджує, що доказами отримання відповідачем поставленого позивачем згідно укладеного договору товару є товарні накладні, підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, а також часткова оплата відповідачем поставленого за договором № 402 від 01.01.2009 товару (згідно банківських виписок позивача) та підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 по 15.10.2009. Апелянт стверджує, що зазначення у накладних, які підписані сторонами, договору № 508 від 20.02.2009 (згідно внутрішньої нумерації позивача) не порушує вимоги ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та за весь час дії договору від відповідача не надходило будь-яких зауважень щодо складання позивачем первинної документації. Крім того, жодних інших договорів на поставку товару, крім договору № 402 від 01.01.2009, між сторонами укладено не було.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

У судовому засіданні 10.03.2011 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 15.03.2011.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Дистрибуція-центр” (як постачальником) та відповідачем - Дочірнім підприємством „Сеть-Маркет” (як покупцем) був укладений договір № 402 від 01.01.2009 (копія договору – т.1, а.с.11).

Відповідно до умов названого договору (п.1.1) постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів „Фуршет”.

Товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні (п.3.1 договору).

Згідно з п. 3.4 договору № 402 від 01.01.2009 товар поставляється на умовах DDP, що передбачені Інкотермс „Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати”, введених в дію з 01.01.2000р. Пунктом поставки товару за договором є склад покупця, адреса якого вказана у замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

Пунктом 3.6 названого договору передбачено, що постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію:

- накладні, в яких повинно бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ. Одиницею виміру кількості товару вважається одиниця виміру товару для продажу його кінцевому споживачеві в магазинах покупця („шт”, для штучного товару, „кг” для вагового). Постачальник несе відповідальність за арифметичні помилки в накладних;

- товарно-транспортні накладні;

- податкові накладні;

- належним чином завірені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності, в разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарів, що не підлягають обов’язковій сертифікації). Інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти, тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі;

- коригувальні податкові накладні у випадках повернення товару;

- погоджений з покупцем примірник замовлення.

Розділом 5 договору № 402 від 01.01.2009 сторонами погоджений порядок приймання товару, а саме:

-          перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної (п. 5.1);

-          приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 5.2).

Розділом 7 договору № 402 від 01.01.2009 встановлені ціна та порядок розрахунків. Так, зокрема:

-          покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнах. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (п. 7.1);

-          загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару (п. 7.3);

-          оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 45 днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. При цьому сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. з кожного магазину (п. 7.4);

-          зобов’язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку (п. 7.6).

Згідно з п. 10.1 договору № 402 від 01.01.2009 термін дії договору встановлений до 31.12.2009.

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2010 до договору № 402 від 01.01.2009 сторонами продовжений строк дії договору до 31.03.2010 (копія – т. 1, а.с.24).

На виконання умов договору № 402 від 01.01.2009 позивач за період з лютого 2009 по березень 2010 поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 511083,72 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств товарними накладними (копії – т. 1 а.с.57-140).

Відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково, у сумі 504088,34 грн., що підтверджується виписками банку про надходження позивачу від відповідача коштів за договором № 402 від 01.01.2009 (т.2, а.с.32-34), розрахунком позивача (т.2, а.с.42-50), актами прийому-передачі виконаних робіт, у відповідності до яких сторонами був проведений залік однорідних зустрічних вимог (т.2, а.с.74-86).

З підписаного сторонами та скріпленого печатками підприємств акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 по 15.10.2009 (копія – т. 2 а.с.87-89) вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 6995,38 грн.

Належних доказів на підтвердження факту оплати позивачу вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки у відповідності до п.7.4 укладеного договору сторони погодили про те, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 45 днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару, судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем належним чином його зобов'язання за договором поставки № 402 від 01.01.2009 не виконано, оскільки ним своєчасно не було проведено розрахунку з позивачем за поставлений товар та не здійснено оплату заборгованості у сумі 6995,38 грн.

Вказана обставина належними та допустимими доказами відповідачем не спростована.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 6995,38 грн. є підставними, обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження порушення відповідачем зобов’язань за договором № 402 від 01.01.2009 (тому, що додані до позовної заяви накладні, на які посилається позивач, не містять вказівки на те, що товар за цими накладними поставлявся саме на виконання договору № 402, оскільки в них вказано, що підставою поставка товару є договір № 508 від 20.02.2009) судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Факт укладення між сторонами договору № 508 від 20.02.2009 позивачем заперечується.

Доказів того, що такий договір між сторонами укладався відповідачем суду не надано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (як замовником) та відповідачем (як виконавцем) також був укладений договір про надання послуг № 402 від 01.01.2009 (копія договору – т.2, а.с.123).

Відповідно до умов названого договору (п.1.1) замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов’язується надати замовнику за плату інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги стосовно товару, поставленого замовником згідно договору № 402 від 01.01.2009 (надалі – договір постачання), укладеного між замовником та виконавцем, в мережу магазинів виконавця «Фуршет». У відповідності до п.1.2 названого договору послуги надаються в період з 01.01.2009 до 31.12.2009 включно.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками сторін, що між позивачем та відповідачем одночасно було укладено два різні договори за одним номером та однією датою – договір № 402 від 01.01.2009 (у відповідності до якого позивач мав постачати відповідачу товар) та договір про надання послуг № 402 від 01.01.2009 (у відповідності до якого відповідач мав надавати позивачу маркетингові послуги).

Оригінали вказаних договорів судом апеляційної інстанції були оглянуті в судовому засіданні.

З вказаних договорів вбачається, що в наявних у позивача примірниках цих договорів поряд з номером договору (№ 402) написані цифри «508» (на договорі поставки) та «509» (на договорі про надання послуг).

Як встановлено судом з пояснень представника позивача, вказані цифри є внутрішньою нумерацією позивача, ведення якої не суперечить положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Договір № 402 від 01.01.2009 на момент передачі товару за накладними був дійсним.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивачем 19.11.2010 на адресу відповідача був направлений лист (т.2, а.с.125-127), яким відповідачу повідомлено, що під час внесення у базу даних первинної документації інформації по укладеному між сторонами договору № 402 від 01.01.2009 року відбулась помилка, а саме - у графі „Підстава” наявних накладних помилково вказано договір купівлі-продажу № 508 від 20.02.2009. Крім того, позивачем у листі зазначено, що оскільки іншого договору, окрім договору № 402 від 01.01.2009, між сторонами укладено не було, позадоговірних відносин не було, а тому товар, поставлений у період з 01.01.2009 за вказаними накладними, він просить вважати товаром, поставленим за договором № 402 від 01.01.2009.

Будь-які інші договори на поставку позивачем товару між сторонами у спірному періоді не укладались.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються та не спростовуються.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що у спірному періоді він звертався до позивача з заявками про поставку товару за спрощеною формою.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що поставка товару за наявними накладними здійснювалась позивачем поза межами укладеного сторонами договору № 402 від 01.01.2009 на поставку продукції.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистрибуція-центр” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2010 у справі № 35/518 – скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.п.1,3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистрибуція-центр” на рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2010 у справі № 35/518 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2010 у справі № 35/518 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистрибуція-центр” до Дочірнього підприємства „Сеть-Маркет” скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства „Сеть-Маркет” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 57, код 32210013, р/р 260061991 у ПАТ „Кредитпромбанк” в м. Києві, МФО 300863, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистрибуція-центр” (08132, м. Вишневе, вул. Київська, 8; адреса для листування: 03680, м. київ, пр-т Палладіна, 44, корпус 8, код ЄДРПОУ 36263797, р/р 260050133612 в АТ „Сбербанк Росії” м. Києва, МФО 320627) 6995 (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 38 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 51 (п’ятдесят одну) грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 35/518 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді