Постанова № 14422403, 01.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011                                                                                           № 33/156

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Задорожній Юрій Володимирович – юрист.

від відповідача: Кучерук Н.В. – юрист.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Електротех"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.12.2010

у справі № 33/156 ( .....)

за позовом                               Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до                                                   ТОВ "Електротех"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 6892437,63 дол.США, 1021868,21 євро

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний Банк” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Електротех” про стягнення 6892437, 63 дол. США, 1021868, 21 євро.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 06.12.2010р. у справі № 33/156 позов задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача підлягає стягненню на користь позивача прострочена заборгованість за кредитом: по траншам кредиту в доларах США у сумі 6471127 дол. США 00 центів, по траншам кредиту в євро у розмірі 960922, 45 євро, прострочена заборгованість за процентами: по траншам кредиту в доларах США у розмірі 403726 дол. США 43 центи, по траншам кредиту в євро у розмірі 58493, 49 євро, суму нарахованої пені: по траншам кредиту в доларах США у розмірі 10 803 доларів США 03 центи, по траншам кредиту в євро у розмірі 1518, 51 євро, витрати по сплаті державного мита в сумі 3 308 доларів США 38 центи та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117 грн. 88 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням в частині часткового задоволення розміру пені, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення змінити, позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що ним було здійснено розрахунок розміру пені відповідно до приписів ч.6 ст. 232 ГК України та п. 4.3. кредитного договору, а тому висновок місцевого суду про те, що заявлена позивачем до стягнення сума пені перевищує встановлений законом граничний розмір, є помилковим.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, та відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в судовому засіданні 06.12.2010 р. до прийняття рішення у даній справі його представником було подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі № 33/156 до набрання чинності рішенням у справі Господарського суду міста Києва № 37/590 за позовом ТОВ «Електротех» до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання кредитного договору № 89 від 09.08. 2007 р. недійсним, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості саме за оспорюваним кредитним договором № 89 від 09.08.2007 р.

Однак місцевий суд відмовив у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті справи № 37/590, хоча виходячи з вимог ст. 79 ГПК України зобов'язаний був зупинити провадження у справі №33/156, що є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки судом допущено порушення застосування норм процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

09 серпня 2007 року між Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Електротех” було укладено кредитний договір № 89.

Відповідно п. 1.1. кредитного договору № 89 від 09 серпня 2007 року кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору.

Згідно п.п. 1.1.1. кредитного договору № 89 від 09 серпня 2007 року, який змінений додатковою угодою № 6 до кредитного договору № 89 від 09 серпня 2007 року від 19 червня 2008 року, кредит надається у формі непоновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом в сумі 13000000, 00 доларів США, що в еквіваленті на дату укладання цього договору становить 63094200, 00 гривень за курсом гривні до валюти кредиту, який на день підписання цієї додаткової угоди встановлений НБУ в розмірі 4, 8543.

Як вбачається з розпорядження бек-офісу першої Київської філії Відкритого акціонерного товариства “ВіЕйБі Банк”від 01 січня 2009 року, встановлені наступні процентні ставки за кредитним договором № 89 від 09 серпня 2007 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Електротех”:

- по траншам кредиту в доларах США –21% річних;

-по траншам кредиту в євро –21% річних.

Дані процентні ставки встановлюються відповідно до п.14. укладеної додаткової угоди № 6 від 19.06.2008 року, оскільки, позичальником не виконано умови кредитного договору в частині реєстрації в ГП “Центр державного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” договору оренди земельної ділянки, на якій проводиться будівництво офісно-житлового приміщення з підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 14 (літ. Б) і вул. Саксаганського/Панківська, 70/16 (літ. Б) та надання до Відкритого акціонерного товариства “ВіЕйБі Банк” документу, який підтверджує таку реєстрацію.

Відповідно п.п. 1.1.2. кредитного договору № 89 від 09 серпня 2007 року термін остаточного повернення кредиту 09 серпня 2012 року включно.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кошти, що підтверджується: меморіальним валютним ордером № 477347 від 19 серпня 2008 року на суму 2680000 доларів США, меморіальним валютним ордером № 487072 від 10 вересня 2007 року на суму 180000, 00 доларів США, меморіальним валютним ордером № 446166 від 03 вересня 2007 року на суму 2000000, 00 доларів США, меморіальним валютним ордером № 369121 від 27 серпня 2007 року на суму 265671, 00 доларів США, меморіальним валютним ордером № 323764 від 17 серпня 2007 року на суму 160717, 00 доларів США, меморіальним валютним ордером № 278891 від 10 серпня 2007 року на суму 1184739, 00 доларів США та меморіальним валютним ордером № 732755 від 23 червня 2008 року на суму 960922, 45 євро.

Відповідно п.п. 2.8.1. кредитного договору № 89 від 09 серпня 2007 року проценти, нараховані за місяць відповідно до пункту 2.7. цього договору, позичальник зобов’язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Підпункт 2.8.2. кредитного договору № 89 від 09 серпня 2007 року передбачає, що проценти, нараховані за місяць, в якому відповідно до пункту 1.1.2. цього договору закінчується термін користування кредитом, повинні бути сплачені не пізніше такого дня.

Згідно п.п. 2.8.3. проценти за користування траншем сплачуються на рахунок, що вказано у п. 2.6. цього договору.

Згідно п.п. 3.3.3. кредитного договору № 89 від 09 серпня 2007 року позичальник зобов’язаний повернути кредит відповідно до умов п.п. 1.1.2., 2.3. цього договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов договору.

13.01.2009 року Відкрите акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний Банк”надіслав відповідачу лист вих. № 08/3-0247, з вимогою вжити невідкладні заходи щодо оплати простроченої заборгованості, пені та в подальшому своєчасно виконувати умови діючого кредитного договору.

Зазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді, невідкладні заходи щодо оплати простроченої заборгованості, пені не виконані.

Заборгованість відповідача за кредитом складає 6471127, 00 дол. США та 960922, 45 євро належним чином доведений, документально підтверджений, тому визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Позивач також просить стягнути з відповідача проценти за користування траншами кредиту в доларах США –403726, 43 дол. США та проценти за користування траншами кредиту в євро 58493, 49 євро.

Відповідно п. 2.7. кредитного договору № 89 від 09 серпня 2007 року проценти за користування кредитом/траншем нараховуються банком наступним чином:

Проценти за користування траншем нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення траншу (в тому числі і за період прострочення погашення траншу).

Проценти за користування траншем нараховуються з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.1.3. цього договору.

Проценти за користування траншем нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць.

Проценти за користування траншем нараховуються на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за траншем.

Проценти за користування траншем нараховуються виходячи із умов, що до розрахунку приймається 360 днів в році та календарна кількість днів у місяці.

Проценти за користування траншем нараховуються у валюті кредиту.

Проценти за користування траншем нараховуються виходячи із умови, що враховуються перший день зарахування траншу на поточний рахунок позичальника та/або перерахування траншу по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом/траншем.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку про те, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 6471127, 00 дол. США та 960922, 45 євро та процентів за користування траншами кредиту в доларах США –403726, 43 дол. США та процентів за користування траншами кредиту в євро 58493, 49 євро є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути пеню за несвоєчасну сплату процентів по траншам кредиту в доларах США –17584, 20 дол. США та пеню за несвоєчасну процентів по траншам кредиту в євро –2452, 27 євро.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин, яким є відповідач, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачається, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Як вбачається із змісту пункту 4.3 кредитного договору, сторони договору погодили, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено розрахунок розміру нарахованої пені відповідно до приписів частини б ст. 232 Господарського кодексу України та п. 4.3. кредитного договору.

На підставі викладеного колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату процентів по траншам кредиту в доларах США в сумі 17 584,20 дол. США та пені за несвоєчасну сплату процентів по траншам кредиту в ЄВРО в сумі 2 452,27 ЄВРО є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що при дослідженні обставин справи судом було порушено норми матеріального права, судом також не враховані умови Кредитного договору, норми цивільного та господарського законодавства України, відповідно до яких позов мав бути задоволений у повному обсязі.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог позивача, суду не надано доказів, які б свідчили про повне або часткове погашення заборгованості перед позивачем.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» підлягає задоволенню у зв»язку з чим рішення місцевого суду підлягає зміні. Аапеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2010р. у справі № 33/156 змінити, викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

« Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Електротех”(01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11, п/р 26003300125177 в Першій Київській філії ВАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, МФО 321637, код ЄДРПОУ 31928059) на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк”(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5; р/р 32003176201 в Головному управлінні НБУ по Києву та Київській обл., МФО 321024, код ЄДРПОУ 24075497) прострочену заборгованість за кредитом: по траншам кредиту в доларах США у сумі 6471127 (шість мільйонів чотириста сімдесят одна тисяча сто двадцять сім) дол. США 00 центів, по траншам кредиту в євро у розмірі 960922, 45 (дев’ятсот шістдесят тисяч дев’ятсот двадцять два) євро, прострочену заборгованість за процентами: по траншам кредиту в доларах США у розмірі 403726 (чотириста три тисячі сімсот двадцять шість) дол. США 43 центи, по траншам кредиту в євро у розмірі 58493, 49 (п’ятдесят вісім тисяч чотириста дев’яносто три) євро, суму нарахованої пені: по траншам кредиту в доларах США у розмірі 17584, 20 (сімнадцять тисяч п»ятсот вісімдесят чотири) долари США 20 центів, по траншам кредиту в євро у розмірі 2452, 27 (дві тисячі чотириста п»ятдесят два) євро.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Електротех”(01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11, п/р 26003300125177 в Першій Київській філії ВАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, МФО 321637, код ЄДРПОУ 31928059) на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк”(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5; р/р 32003176201 в Головному управлінні НБУ по Києву та Київській обл., МФО 321024, код ЄДРПОУ 24075497) витрати по сплаті державного мита в сумі 3311 ( три тисячі триста одинадцять) доларів США 69 центів за подання позову, 1603 ( одна тисяча шістсот три) долари США 37 центів витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 33/156 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

09.03.11 (відправлено)