Постанова № 14422359, 15.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2011                                                                                           № 55/250

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Чорної Л.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Булій Т.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Коваленко А.І. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Квазар Комплекс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.10.2010

у справі № 55/250 ( .....)

за позовом                               Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Квазар Комплекс"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 5564,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2010 року позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» задоволено. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар комплекс» замінити термодатчики контролю нагріву букс Т-393м у кількості 805 шт. на якісні. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар комплекс» на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» штраф у розмірі 5 564,16 грн.

08.11.2010 року на виконання рішення суду видано наказ.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивачем були належним чином виконані умови Договору щодо приймання Продукції по кількості і якості відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.1965 року «О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» та Інструкції № П-7 від 25.04.1966 року «О порядке приёмке продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджених Держарбітражем, з наступними змінами та доповненнями, складені Акти про невідповідність поставленої продукції вимогам ГОСТ 24297-87, здійснений виклик представника Постачальника, що підтверджується листами від 11.09.2009 року № 50 та від 26.10.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2010 року у справі № 55/250 та постановити нове, яким у позові відмовити.

Апелянт стверджує, що порушено пункти 16, 23, 29, 31 Інструкції № П-7 від 25.04.1966 року «О порядке приёмке продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 55/250.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінювався склад судової колегії.

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2010 року по справі № 55/250 без змін, посилаючись на дотримання вимог Інструкції П-7. Листами № 27/11-36 від 27.11.2009 року, № 16/02-12 від 16.02.2010 року, № ЦЛ-11/750 від 25.05.2010 року та № ЦХП-20/4319 Позивач підтвердив свою готовність замінити поставлені в 2009 році термодатчики, у зв‘язку із чим вони були повернуті з Фастівського складу Позивача, про що складено Акти № ЦХПФАС-38 від 19.10.2010 року та № ЦХПФАС-39 від 19.10.2010 року та замінені постачальником, про що свідчать наказ на оприбуткування № ЗЧВ10-428 від 19.10.2010 року, рахунок-фактури №СФ-0000679 від 19.10.2010 року та податкова накладна № 592 від 19.10.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс» подало доповнення до апеляційної скарги в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, за яким останній просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі № 55/250 частково, а саме в частині стягнення штрафу у розмірі 5564,16 грн., 187,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині щодо зобов‘язання здійснити заміну термодатчиків контролю нагріву букс Т-393 м у кількості 805 шт. провадження у справі припинити, так як Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс» в цій частині добровільно виконав рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 липня 2009 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» - Замовник та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс» - Постачальник був укладений Договір поставки № ЦХП-03-04009-01 /а.с. 9-16/.

За умовами договору Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в Специфікаціях, які є невід’ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі – п. 1.1.

Згідно п. 2.1. Договору якість продукції, яка поставляється Постачальником, повинна відповідати вимогам технічних умов та кресленням заводу-виробника, зазначених в Специфікаціях до даного договору.

Перелік документів, які підтверджують якість Продукції зазначений у п. 2.2. Договору.

Згідно п. 2.6. Договору вхідний контроль Продукції проводиться кінцевим одержувачем – структурним підрозділом залізниці, згідно із вимогами ГОСТ 24297-87. Замовник має право проводити перевірку технології виробництва вітчизняної Продукції та приймання її по якості у Постачальника (виробника) з використанням виробничого обладнання.

Згідно п.2.7. Договору при виявленні дефектів Продукції, невідповідності кількості або якості, вказаних у товаро-супровідних документах, виклик представників Постачальника для участі в прийманні по кількості, якості та складанні двостороннього акту відповідно до умов приймання продукції згідно п.7.2. Договору, обов’язковий.

Згідно п.2.8. Договору якщо на протязі гарантійного терміну експлуатації, зазначеного у п.2.3 Договору будуть виявлені дефекти Продукції або якість Продукції не буде відповідати умовам Договору, Постачальник за свій рахунок зобов’язується замінити дефектну продукцію на якісну або усунути виявлені недоліки в 20-ти денний термін. Всі транспортні та митні затрати Замовника, пов’язані з поверненням і заміною дефектної продукції, поставкою відсутніх елементів продукції (доукомплектування), відносяться на рахунок Постачальника і сплачуються згідно пред’явленого рахунку Замовника.

У відповідності до п.7.2. Договору приймання Продукції по кількості і якості проводиться Замовником відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.1965 року «О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» та Інструкції № П-7 від 25.04.1966 року «О порядке приёмке продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджених Держарбітражем, з наступними змінами та доповненнями.

Згідно п. 7.3. Договору у разі виявлення невідповідності асортименту, кількості або якості продукції при прийманні, Постачальник в погоджений термін, але не пізніше 20 днів, робіть за свій рахунок постачання недопоставленої або заміну невідповідної продукції асортименту, неякісної продукції, або усуває виявлені недоліки.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що Відповідачем на виконання умов Договору та Специфікації було поставлено термодатчики контролю нагріву букс Т-393м /а.с. 17-23/.

При проведенні вхідного контролю датчиків Т-393м структурними підрозділами залізниць, було виявлено, що датчики не відповідають вимогам ТУ У 31.6-30219297-001-2004, що підтверджується Актами № 168 від 26.10.2009 року та № 107 від 10.09.2009 року /а.с. 40, 42/.

Із вказаних актів вбачається, що температура спрацювання датчика дорівнює 122-124С, а повинна дорівнювати 95-105С.

          26.03.2010 року Позивач звернувся до Відповідача із претензією вих. № ЦХП-18/566 /а.с. 36-37/.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов‘язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов‘язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

          У відповідності до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

          У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов‘язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

          Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

          У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

          Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов‘язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

          Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

          Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами - ст. 674 Цивільного кодексу України.                     

Згідно Інструкції П-7 при виявлені невідповідності якості, комплектності, маркування поставленої продукції, тари та упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, які вказані в маркуванню та супроводжувальних документах, які підтверджують якість продукції, отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів.

Порядок виклику Відправника встановлений п. 17 Інструкції.

Пунктом 2.7. Договору сторони передбачили обов‘язковість виклику представника Постачальника.

Матеріали справи № 55/250 містять Акт від 24.11.2009 року підписаний представниками сторін, за яким комісія вирішила вважати партію термодатчиків СКНБ, отриманих у 2009 році такими, що підлягають поверненню з ДП «Укрзалізничпостач» до ТОВ «НВП «Квазар комплекс» для заміни з подальшим прийманням за якістю у лабораторії ТОВ «Приладобудівний завод» у присутності представника Укрзалізниці /а.с. 119-120/.

Листом № 27/11-06 від 27.11.2009 року Апелянт підтвердив свою готовність здійснити заміну термодатчиків Т 393 м, що були поставлені в 2009 році /а.с. 129/.

Зазначені дії колегія суддів Київського апеляційного господарського суду оцінює як визнання Відповідачем позову.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 9.4. Договору у разі постави Продукції, що не відповідає по якості вимогам даного Договору, Постачальник зобов‘язаний за свій рахунок замінити її на Продукцію належної якості, а також сплатити Замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості продукції належної якості.

Відповідно до пункту 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо припинення провадження у справі в частині зобов‘язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар комплекс» здійснити заміну термодатчиків контролю нагріву букс Т 393 м у кількості 805 шт., то добровільне виконання відбулось після прийняття господарським судом міста Києва оскаржуваного рішення, тому зазначена вимога задоволена бути не може.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2010 року у справі № 55/250.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2010 року у справі № 55/250 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали справи № 55/250 повернути господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

18.03.11 (відправлено)