Постанова № 14422207, 21.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2011                                                                                           № 3/300

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

За участю представників:

від прокуратури Шевченківського району м.Києва: Чипов О.В. – помічник прокурора,

від позивача: представник не з’явився,

від відповідача : представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Шевченківського району м.Києва та Київської міської ради

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2010

у справі № 3/300 ( .....)

за позовом                               Заступника прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до                                                   Комунального підприємства "Райпарксервіс"

про                                                   повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року Заступник прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з позовом про зобов’язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,035 га, розташовану по вул. Жилянська, 120-Б, у м.Києві Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від будівель та споруд на підставі ст.ст.121,124 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст.125,126,212 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення прокуратурою перевірки було встановлено самовільне займання та використання відповідачем земельної ділянки площею 0,035 га, за адресою: м.Київ, вул..Жилянська,120-Б для розміщення та експлуатації автомобільної стоянки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.11.2010р. у справі №3/300 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що наданий прокуратурою акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства А№1373/24 та акт обстеження земельної ділянки №296/94 від 14.07.2010р. складені із порушенням встановленого Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р..

Не погоджуючись з рішенням суду, прокуратура та позивач звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

На обґрунтування доводів апеляційних скарг апелянти посилаються, зокрема, на те, що місцевий суд не дав вірної правової оцінки акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства А№1373/24 та акту обстеження земельної ділянки №296/94 від 14.07.2010р.

Крім того, апелянти посилаються на те, що підставами набуття права на землю, відповідно до ст.116 Земельного кодексу України, є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Проте, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, не звернув увагу, що відповідач не отримував документів, які б посвідчували право власності або право користування спірною земельною ділянкою. Також, не звернув увагу на результати перевірки щодо додержання вимог земельного законодавства службовими особами КП „Райпарксервіс” Шевченківської районної у м.Києві ради прокуратурою району від 24.06.2010р.

Відповідачем не надано відзиву на апеляційні скарги.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, Київською міською радою та відповідач наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з’явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду поданої апеляційної скарги за відсутності представника Київської міської ради та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги Заступника прокурора Шевченківського району м.Києва та Київської міської ради підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, зокрема, є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Згідно із ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

З статті 9 Земельного кодексу України вбачається, що Київській міській раді надано широкі повноваження у галузі земельних відносин. Зокрема, їй належить право за пунктом „а" - розпоряджатися землями територіальної громади м. Києва, за пунктом „б" - здійснювати передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, за пунктом „в" - надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності.

Згідно із ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно із п.34 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключно компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст.125, 126 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Київською міською радою приймалося рішення про надання у власність чи користування КП «Райпарксервіс» земельної ділянки площею 0,035 га, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Жилянська, 120-6 у Шевченківському районі міста Києва.

З статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" вбачається, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, та приводиться у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд , які здійснюються за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельну ділянку.

Частиною 1 статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, прокуратурою Шевченківського району м. Києва було проведено перевірку законності розміщення та експлуатації КП «Райпарксервіс» автомобільної стоянки за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 120-6 у Шевченківському районі м. Києва.

В ході проведення перевірки прокуратурою встановлено, що КП «Райпарксервіс» самовільно займає та використовує земельну ділянку площею 0,035 га, за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 120-6 для розміщення та експлуатації автомобільної стоянки.

На підтвердження самовільного використання відповідачем зазначеної земельної ділянки, прокуратурою надано, зокрема, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 296/94 від 14.07.2010, складеного державним інспектором управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління держкомзему у м. Києві. А також акт цього ж управління від 14.07.2010 № 1373/24 про відсутність реєстрації документів, що посвідчують право власності чи право користування землею.

Також, прокуратурою до зазначених актів додані план-схеми спірної земельної ділянки, які, зокрема підписані та скріплені печатками КП „Райпарксервіс”. З даних план-схем вбачається, що на земельній ділянці за адресою: м.Київ, вул. Жилянська, 120-Б розташована автомобільна стоянка. Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що Київською міською радою приймалось рішення про надання у власність чи користування КП „Райпарксервіс” спірна земельна ділянка.

Отже, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги наявність вищезазначених актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства та не надав належної оцінки зазначеним доказам.

Прокуратура, звертаючись з позовом, просила зобов’язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,035 га, розташовану по вул. Жилянська, 120-Б, Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від будівель та споруд.

З актів №296/94, №1373/24 від 14.07.2010р. та планів-схеми вбачається, що на спірній земельній ділянці влаштований шлагбаум для експлуатації автомобільної стоянки. Проте, в матеріалах справи відсутні докази надання КП „Райпарксервіс” відповідних дозволів для встановлення шлагбауму та експлуатацію земельної ділянки під автостоянку.

Таким чином, враховуючи належним чином доведений факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки площею 0,035 га, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Жилянська, 120-6 у Шевченківському районі міста та відсутність правовстановлюючих документів щодо надання у власність чи користування відповідачу зазначеної ділянки колегією суддів позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, відповідачем не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Заступника прокурора Шевченківського району м.Києва та Київської міської ради підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню; позов Заступника прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради слід задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційні скарги Заступника прокурора Шевченківського району м.Києва та Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2010 року задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2010 року у справі №3/300 скасувати.

3.          Позов Заступника прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

4.          Зобов’язати Комунальне підприємство „Райпарксервіс” (01025, м.Київ, вул.Десятина, 13, код ЄДРПОУ 32920768) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,035 га, розташовану у м.Києві по вул. Жилянська, 120-Б, Київській міській раді (01001, м.Київ, вул..Хрещатик,36), привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від влаштованого шлагбауму.

5.           Стягнути з Комунального підприємства „Райпарксервіс” (01025, м.Київ, вул.Десятина, 13, код ЄДРПОУ 32920768) в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. - державного мита за подачу позову, державне мито за подачу апеляційної скарги у сумі 42,50 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Стягнути з Комунального підприємства „Райпарксервіс” (01025, м.Київ, вул.Десятина, 13, код ЄДРПОУ 32920768) на користь Київській міській раді (01001, м.Київ, вул..Хрещатик,36) державне мито за подачу апеляційної скарги у сумі 42,50 грн.

7.          Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

8.          Матеріали справи №3/300 направити до Господарського суду м. Києва.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

15.03.11 (відправлено)