Рішення № 14421473, 21.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2011 р.

Справа № 35/17-193-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН"

про розірвання договору та стягнення 143511,76грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: Чубко І.А., довіреність від 01.02.11р.;

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН", в якій просить суд розірвати договір №18/03-10 укладений 18.03.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" а також стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 143526,33грн., а саме: основний борг у розмірі 106462,50грн., пеню у розмірі 8780,95грн., 3%річних у розмірі 2152,58грн.,інфляційні втрати у розмірі 4837,80грн., штраф у відповідності до п.6.3. договору у розмірі 21292,50грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.11р. порушено провадження у справі №35/17-193-2011.

21.03.11р. позивач подав у судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зазначив, що у тексті позовної заяві був наданий розрахунок пені з арифметичною помилкою, у зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8766,38грн.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, однак при цьому відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв’язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Поряд з цим, позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України, у відповідності до якого останній просив суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" в розмірі 143526,33грн.

Розглянувши зазначене клопотання суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов’язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у клопотанні про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеного клопотання.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

18.03.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН"(Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва"(Замовник) було укладено договір №18/03-10, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов’язується виконати та здати Замовнику комплекс робіт по виготовленню та монтажу металевих зовнішніх огорож першого та шостого поверхів, огорож та поручнів сходових маршів з поручнями з дубового бруса з першого по шостий поверхи, надалі роботи, у готелі „Круїз” туристичного оздоровчого комплексу, розташованого на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області(Об’єкт), а Замовник зобов’язався прийняти у Підрядника виконані роботи та оплатити їх(п.1.1. договору).

Згідно п.1.5. договору на протязі десяти робочих днів з дня перерахування передплати Підряднику, Замовник зобов’язаний надати Підряднику лакофарбні матеріали, для нанесення покриття на огорожі, після завершення його монтажу.

Вартість робіт та порядок розрахунків запроваджені в розділі 2 договору.

Відповідно до п.2.1. договору договірна ціна складає 219925грн, у т.ч. ПДВ.

Замовник сплачує Підряднику за виконані роботи шляхом банківського перерахування грошей на поточний рахунок Підрядника, який вказано у договорі, наступним шляхом: сплата авансу в розмірі 50% від договірної ціни протягом 5 банківських днів з дня набрання договору дії; розрахунком на протязі 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту(ф.КБ-28) та Довідки(ф.КБ-3), які підготовлені Підрядником у програмному комплексі АВК-5 у чотирьох екземплярах(п.2.2.договору).

Згідно розділу 3 договору визначені строки виконання робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору строки виконання робіт за даним договором –тридцять робочих днів, з дня надходження суми авансу, передбаченої за договором, від Замовника на поточний рахунок Підрядника.

Строк дії договору визначений розділом 4 договору.

Згідно п. 4.1. договору, даний договір набирає чинності в порядку, встановленому у п. 1.5. договору, припиняється виконанням зобов’язань та в інших випадках, передбачених договором.

Зобов’язання сторін встановлені розділом 5 цього договору.

Пунктом 5.1.1. договору передбачено, що Підрядник зобов’язаний виконати роботи у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п. 5.2.1. договору Замовник зобов’язаний забезпечити фінансування робіт у відповідності до статті 2 даного договору.

Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів запроваджені у розділі 6 вказаного договору.

Згідно п.6.3. договору, в порядку забезпечення виконання зобов’язань, передбачених гл.49 ЦК України, у випадку суттєвого порушення Підрядником строку виконання робіт за договором(більш ніж 15 календарних днів), за які Замовник попередньо сплатив, відповідно до договору, Підрядник зобов’язаний, на вимогу Замовника, сплатити Замовнику штраф у розмірі 10% від отриманої ним суми передплати, на протязі 10 банківських днів з дня надходження такої вимоги від Замовника. А у випадку якщо порушення строку виконання робіт більш ніж на 20 календарних днів, відповідно –штраф у розмірі 20%.

На виконання умов договору, платіжним дорученням від 24.03.10р. за №810 Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" аванс у розмірі 106462,50грн.

Разом з тим, відповідач, в порушення умов укладеного договору, не виконав та не здав виконані роботи, та не повідомив про причини невиконання умов договору, у зв’язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" звернулось на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" з претензією від 08.09.10р. вих.№113, в якій запропонувало на протязі 10 банківських днів перерахувати авансовий платіж та сплатити штраф, який передбачений п.6.3. договору. Однак претензія була залишена без відповіді.

17.12.10р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" претензію вих.№167 щодо необхідності сплатити авансовий платіж та штраф, а також запропонувало розірвати договір.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Не отримавши відповіді на надіслані претензії, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" звернулося до суду із позовом про розірвання договору №18/03-10 укладеного 18.03.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" а також стягнення основного боргу у розмірі 106462,50грн., пені у розмірі 8766,38грн., 3%річних у розмірі 2152,58грн.,інфляційних втрат у розмірі 4837,80грн., штрафу у відповідності до п.6.3. договору у розмірі 21292,50грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Пунктом 2 ст. 849 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно п.1 ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти -вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи неодержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, ним обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та договору №18/03-10 від 18.03.2010р., укладаючи даний договір Замовник розраховував на те, що Підрядник, виконає комплекс робіт, а отже, невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" робіт передбачених договором слід вважати істотною умовою договору, невиконання якої може бути підставою для розірвання договору.

За таких обставин, у суду є всі підстави для розірвання договору №18/03-10 укладеного 18.03.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва".

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" пені в розмірі 8766,38грн., розрахованої за період з 01.06.2010р. по 29.11.2010р.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Таким чином уточнена сума пені судом підлягає задоволенню у розмірі 8766,38грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 2152,58грн., індексу інфляції у сумі 4837,80грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 2152,58грн., індексу інфляції в сумі 4837,80грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем умов договору, а п. 6.3. договору передбачено, що у випадку суттєвого порушення Підрядником строку виконання робіт за договором(більш ніж 15 календарних днів), за які Замовник попередньо сплатив, відповідно до договору, Підрядник зобов’язаний, на вимогу Замовника, сплатити Замовнику штраф у розмірі 10% від отриманої ним суми передплати, на протязі 10 банківських днів з дня надходження такої вимоги від Замовника. А у випадку якщо порушення строку виконання робіт більш ніж на 20 календарних днів, відповідно –штраф у розмірі 20%, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% у сумі 21292,50грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" про розірвання договору №18/03-10 укладеного 18.03.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 143511,76грн., а саме: основного боргу у розмірі 106462,50грн., пені у розмірі 8766,38грн., 3%річних у розмірі 2152,58грн., інфляційних втрат у розмірі 4837,80грн., штрафу у відповідності до п.6.3. договору у розмірі 21292,50грн., є підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 1435,11грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір №18/03-10 укладений 18.03.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІЛОН" (юр.адреса: м.Одеса, вул. Генерала Швигіна, 30, кв.8; фактична адреса: 65010, м. Одеса, вул. Гімназична, 25; Код 33773670; п/р 2600203270015 і №2600325150015 в АКБ”Правекс-Банк”, МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" (65012, м.Одеса, вул. Катеринінська, 90; Код 33218008; п/р №26004013335001 в АТ „Імексбанк” м. Одеса, МФО 328384) суму основного боргу у розмірі 106462(сто шість тисяч чотириста шістдесят дві)грн.50коп., пеню у розмірі 8766(вісім тисяч сімсот шістдесят шість)грн.38коп., 3%річних у розмірі 2152(дві тисячі сто п’ятдесят дві)грн.58коп., інфляційні втрати у розмірі 4837(чотири тисячі вісімсот тридцять сім)грн.80коп., штраф у розмірі 21292(двадцять одну тисячу двісті дев’яносто дві)грн.50коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1435(одну тисячу чотириста тридцять п’ять)грн.11коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 24.03.2011р.