Рішення № 14421284, 23.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.11                                                                                 Справа № 19/34/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоальянс”, м.Київ

до Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Санрайс””, м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 10740 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Макарова Т.А., довіреність № 12 від 01.03.2011;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов’язані з поверненням неякісного товару в сумі 10740,00 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9421401526488 та відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

22.03.2011 відповідач надав відзив № 20/03 від 20.03.2011, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає у сумі 10740,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Санрайс”” (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоальянс” (покупець, позивач) 15.04.2008 був укладений договір № 15/04 на постачання вугільної продукції, за умовами якого постачальник на умовах, передбачених договором, здійснює постачання вугільної продукції (далі - вугілля) марки Антрацит АШ 0-6, по реквізитах, вказаних покупцем.

Відповідно до п.1.2 договору покупець зобов’язується прийняти і сплатити вартість поставленого вугілля, відповідно до договору.

На виконання вимог договору відповідач згідно квитанції № 33122970 поставив позивачу вугілля вагою 140 тон.

Як вбачається з п.2.3 договору на підтвердження якості вугільної продукції постачальник повинен надати покупцеві одночасно з прибуттям кожної партії вугілля залізничну накладну і посвідчення якості (допускається передача зв’язком факсиміле або електронною поштою реєстрів посвідчень якості, що відображають якісні показники партії вугільної продукції) з подальшою передачею оригіналу вказаних документів.

Посвідчення якості на вугілля, що поставляється, повинне включати якісні характеристики вугілля, а саме, марка вугілля, зольність, вологість, вихід легких речовин, значення теплоти згорання на робочий стан палива (п.2.5 договору).

В п.п.3.2-3.3 договору також зазначено, що якість вугілля повинна підтверджуватися сертифікатом (посвідченням) якості атестованої лабораторії постачальника і відповідати якісним характеристикам, обумовленим в договорі, а також технічним умовам шахт і збагачувальних фабрик. Постачальником надається копія договору на проведення хімічного аналізу з атестованою лабораторією, яка надає посвідчення якості.

Вугілля, що постачається за договором, має відповідати ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови.”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування”, ДСТУ 3472-96 „Вугілля буре, кам’яне, антрацит. Класифікація”.

В розділі 4 „Приймання вугілля по кількості і якості” сторони домовились, що відбір проб для аналізу вугілля здійснюється покупцем з вагонів відповідно до ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам’яне, антрацити, горючі сланці і вугільні брикети”, крім того згідно до ГОСТу 1137-64 покупець здійснює зовнішній огляд пред’явленого вугілля з метою знаходження явних ознак браку –течі, краплі падіння, змішування різних марок та класів вугілля, або шарів породи, які вимагають вилучення перед випробуванням і розвантаженням. Результати зовнішнього огляду можуть бути підставою для виклику постачальника для участі в подальшому прийманні за якістю, або визнання продукції браком. При цьому постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв’язаних з постачанням такого вугілля відповідно до п.6.3 договору (п.4.2 договору).

Приймання вугілля здійснюється покупцем на підставі залізничної накладної і посвідчення якості (реєстру посвідчень якості), що надаються постачальником, а також на підставі даних зважування вугілля і хіманалізу якості проб вугільної продукції, проведених покупцем (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.4 договору вугілля приймається покупцем:

-          по кількості –згідно ваги, визначеної за свідченнями тензометричної ваги покупця, що своєчасно проходять перевірки Держстандарту України.

-          за якістю –відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії покупця.

В разі відхилення фактичної кількості вугілля від вказаної в залізничній накладній приймання вугілля здійснюється на підставі вимог Інструкції про порядок приймання продукції ВТП і ТНП по кількості № П-6 затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965.

В разі відхилення фактичної якості вугілля від вказаної в посвідченні якості приймання вугілля здійснюється на підставі вимог Інструкції про порядок приймання продукції ВТП і ТНП по кількості № П-7 затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966.

Покупець з постачальником має право привертати для контролю якості і кількості вугілля незалежного експерта. Сторони мають право проводити взаємні перевірки справності ваги, хімічних приладів, правильності відбору проб палива, а також проводити сумісне випробування вугілля за якістю. Якщо партія вугілля не пройшла приймання за якістю у постачальника, або копія посвідчення про якість не надійшла покупцю в термін, зазначений в п.2.3, фактичні значення показників якості вугілля в партії для розрахунків за поставками безперечно визначаються на підставі приймання вугілля за якістю у покупця (п.4.5 договору).

Покупець зобов’язаний на першу вимогу постачальника надати проби вугілля для проведення аналізу незалежним експертом, письмово узгодженим з покупцем. Якість, встановлена незалежною експертизою служить підставою для приймання вугілля за якістю (п.4.8 договору).

У випадку, якщо протягом 2-х днів з дати надходження вугілля постачальник не повідомить покупця про проведення незалежної експертизи, дані покупця вважаються остаточними (п.4.9 договору).

Відповідно до п.4.10 договору, у разі постачання вугілля із зольністю більше 28% для марок АШ, і (або) вологістю більше 12%, таке вугілля вважається браком. При цьому покупець в добовий термін повідомляє постачальника телеграмою (факсом) з викликом представника постачальника.

Постачальник зобов’язаний в 1-денний термін з дня отримання повідомлення погоджувати з Управлінням залізниці відгук бракованої партії вугільної продукції (п.4.11 договору).

Згідно до п.4.12 договору, у разі постачання бракованої партії вугільної продукції постачальник відшкодовує покупцеві усі витрати, плату за користування вагонами. Залізничний тариф оплачує постачальник.

У випадку коли при прийманні вугілля на ТЕЦ були виявлені розбіжності між показниками якості вказаними в посвідченнях про якість та фактичними показниками якості, визначеними в лабораторії покупця, що підтвердилося при сумісному опробуванні вугілля. Постачальник зобов’язаний відшкодувати покупцю усі збитки пов’язані з використанням вагонів (п.4.14 договору).

Як вбачається з акту № 39 приймання вугілля з якості від 21.04.2008 та посвідчення № 39 від 21.04.2008 (а.с.15-16) поставлене вугілля не відповідало якісним характеристикам.

Відповідно до п.7.3 договору постачальник зобов’язаний відшкодувати покупцеві всі збитки, викликані постачанням бракованої партії вугілля (витрати пов’язані з транспортуванням вугілля, переадресацією, простоєм вагонів, витрати по розвантаженню вагонів, витрати по складуванню і зберіганню забракованого вугілля і інші можливі збитки).

Як вбачається з п.7.9 договору сторони домовились, що відшкодування збитків, зазначених в п.п.7.3-7.7 договору, проводиться постачальником на протязі 3-х банківських днів після їх документального підтвердження.

Витрати, пов’язані з поверненням неякісного товару склали 8455,20 грн., в тому числі ПДВ 1410,40 грн., що підтверджується квитанцією по прийманню вантажу № 33122970 та переліком № 2204 від 22.04.2008 (а.с.13-14), та витрати, пов’язані з оплатою послуг з подачі та забирання вагонів, які складають 2284,80 грн., в тому числі ПДВ 380,80 грн., що підтверджується відомістю № 409 та реєстром подання та забирання вагонів № 215 ЕК (а.с.17-18).

Відповідач взятих на себе зобов’язань за договором не виконав відшкодування понесених позивачем витрат не здійснив, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 10740,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з приписів ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Статтею 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Статтею 708 Цивільного кодексу України також передбачено право покупця у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію № 140 від 10.12.2010 стосовно відшкодування витрат, пов’язаних з поверненням неякісного товару на суму 10740,00 грн. (а.с.19-21), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

До того ж в ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не

суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Як встановлено судом дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.03.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Санрайс”, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Леніна, б.86, кв.94, код 30091268 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоальянс”, м.Київ, вул.Єреванська, б.5, офіс 47, код 30552806 витрати, пов”язані з поверненням неякісного товару в сумі 10740 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 107 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.03.2011.

Суддя                                                             Т.В. Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова

Надруковано 3 примірника:

1-до справи                                                                                          Вих. №

2-позивачу (простою)                                                                                2

3-відповідачу (рекомендованою з повідомленням)                                                            28.03.2011