Рішення № 14421266, 28.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.11                                                                                 Справа № 8/29/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артха-ЛТД", м. Алчевськ Луганської області,

до Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 818022 грн. 00 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Петрук Я.Є. - представник за довіреністю № 35 від 17.02.2011;

від відповідача –Осинська-Орлова В.О. - юрисконсульт, - довіреність № 01-026-19 від 04.01.2011 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи у сумі 818022,00 грн., з посиланням на неналежне виконання ним умов договору №027/1-985, укладеного між сторонами 30.09.10 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 14.03.11 року до 28.03.11 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

До початку судового засідання 28.03.11 року сторонами подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково –на суму 749226,14 грн., вважаючи, що з нього не підлягає стягненню сума коштів у розмірі 68795,86 грн., оскільки саме на вказану суму позивач припустився надмірних витрат лаково-фарбових матеріалів, які були надані відповідачем - позивачеві для виконання ним підрядних робіт згідно договору (відзив на позов від 06.03.11 року за вих. №027/1-150); подав заяву про розстрочку сплати боргу (вих. №027/1-171 від 25.03.11 року), у якій просить розстрочити останню на період з 30.04.11 року по 30.10.11 року рівними частками у розмірі 124871,02 грн. кожна (з урахуванням часткового визнання боргу відповідачем), - посилаючись при цьому на власне скрутне фінансово-економічне становище та кризову ситуацію, що склалася в Україні.

Позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку сплати боргу на 6 місяців, надавши згоду на розстрочку терміном на 2 місяці, починаючи з 30.04.11 року по 30.06.11 року.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

30.09.10 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір №027/1-985, відповідно до якого підрядник зобов’язується виконати пофарбування приміщень, підводящих комунікацій та металоконструкцій ДП-1, а також інші фарбувальні роботи на об’єктах замовника (п.1.1), а останній зобов’язується прийняти та оплатити ці роботи (п.1.2).

Вартість фарбування 1 кв.м становить 30,00 грн. –без вартості матеріалів (п.2.1). Зміна договірної ціни відбувається шляхом укладення та підписання додаткової угоди (п.2.2).

Поточна оплата здійснюється замовником у безготівковому порядку щомісячно - відповідно до акту виконаних робіт (ФКБ-2в та ФКБ-3), підписаних сторонами, впродовж 10-ти банківських днів (п.3.1).

Розрахунок здійснюється замовником після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, включаючи усунення виявлених в ході приймання недоліків (п.3.2).

Кінцевий розрахунок за виконані підрядником роботи здійснюється після підписання акту робочої комісії та впродовж 20-ти днів після підписання акту здавання об’єкту в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцевий розрахунок, якщо підрядник в обумовлений цим договором термін не звільнить будівельний майданчик від будівельного сміття, невикористаних матеріалів, передані замовником приміщення (п.3.3).

Оплату замовник здійснює згідно актам форми КБ-2, з урахуванням фактично виконаних робіт та забезпечення підрядником виробничих норм (3.4.).

Сторони домовилися, що термін виконання робіт встановлюється наступним чином: впродовж 3-х днів після підписання договору і до 01.12.10 року (п.4.1).

Згідно п. 5.1.4 підрядник може використовувати матеріали, отримані від замовника; у такому випадку підрядник щомісячно з актом виконаних робіт по формі №КБ-2в надає замовнику приймально-передавальний акт про використані матеріали. Під час розрахунку за виконані роботи вартість матеріалів відраховується з акту форми №КБ-2в (п.5.1.6).

З договору вбачається, що сторони не конкретизували порядок та підстави відповідальності замовника у випадку порушення ним зобов’язань за договором, пославшись на те, що у всьому іншому, що не обумовлено цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п.7.7.) (а.с.5-8).

Позивач стверджує, що на виконання умов цього договору він виконав на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 893022,00 грн.

На підтвердження власних позовних вимог він надав до справи наступні акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, підписані кожною із сторін та скріплені їх печатками:

№18 за жовтень 2010 року на суму 47227,20 грн.;

№19 за жовтень 2010 року на суму 17568,00 грн.;

№20 за жовтень 2010 року на суму 20910,00 грн.;

№21 за жовтень-листопад 2010 року на суму 29472,00 грн.;

№22 за жовтень-листопад 2010 року на суму 14730,00 грн.;

№23 за жовтень-листопад 2010 року на суму 8790,00 грн.;

№24 за жовтень-листопад 2010 року на суму 17038,80 грн.;

№25 за жовтень-листопад 2010 року на суму 24570,00 грн.;

№26 за жовтень-листопад 2010 року на суму 125040,00 грн.;

№27 за жовтень-листопад 2010 року на суму 39690,00 грн.;

№28 за жовтень-листопад 2010 року на суму 155220,00 грн.;

№29 за жовтень-листопад 2010 року на суму 23250,00 грн.;

№30 за жовтень-листопад 2010 року на суму 110310,00 грн.;

№31 за жовтень-листопад 2010 року на суму 69135,60 грн.;

№32 за жовтень-листопад 2010 року на суму 104882,40 грн.;

№33 за жовтень-листопад 2010 року на суму 105188,40 грн. (а.с.9-24).

Відповідач не заперечив як факт виконання позивачем на його користь вказаного обсягу робіт і часткової оплати їх вартості ним (відповідачем) у загальній сумі 75000,00 грн. (50000,00грн. + 25000,00 грн.) (а.с.25-26), так і факт невжиття ним заходів до погашення залишку боргу у розмірі 818022,00 грн. (893022,00 грн. –75000,00 грн.).

Позивач з метою позасудового врегулювання спору 17.01.11 року спрямував відповідачеві претензію №2-п та запропонував сплатити суму боргу у місячний термін; відповідач її отримав 17.01.11 року (а.с.28-29), але заходів до погашення боргу не вжив, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідач позов визнав частково – на суму 749226,14 грн., вважаючи, що з нього не підлягає стягненню сума коштів у розмірі 68795,86 грн., - тобто вартість лакофарбових матеріалів, наданих ним позивачу для виконання робіт за договором, - однак документальних доказів правомірності такої думки відповідач до справи не надав, - тобто не надав доказів передачі позивачеві лакофарбових матеріалів на вказану суму; актів приймання виконаних робіт саме на цю суму; пояснення з приводу того, чи виконано у такому випадку вимоги пунктів 5.1.4 та 5.1.6 укладеного між сторонами договору; та т.і.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

          За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

          Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов’язань.

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі –ГКУ) господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          Одностороння відмова від зобов’язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до підрядних.

          Згідно частинам 1 та 2 ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

          Статтею 839 ЦКУ встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1).

          Порядок оплати виконаної роботи врегульовано ст. 843ЦКУ, а саме: у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

          Згідно частині 1 ст. 853 ЦКУ замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отримавши від позивача виконану роботу, відповідач повинен був дотримуватися вимог статті 854 ЦКУ, в якій сказано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

          Матеріалами справи доведено, що з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Відповідач, частково заперечуючи проти позову, не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність та обґрунтованість його доводів, а тому суд не приймає їх до уваги.

          Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку сплати боргу на 6 місяців, - починаючи з 30.04.11 року до 30.10.11 року, вмотивоване посиланням на його скрутне фінансово-економічне становище та економічну кризу в Україні, суд погоджується з ним частково та вважає за можливе надати розстрочку сплати боргу на термін 2 місяці –з 30.04.11 року по 30.06.11 року, - враховуючи те, що позивач здійснює свою підприємницьку діяльність в аналогічних соціально-економічних умовах.

В силу абз.2 ч.1 ст. 6 Господарського кодексу України держава здійснює рівний захист усіх суб’єктів господарювання. Відповідно до частини 2 ст. 31 цього Кодексу дискримінація суб’єктів господарювання забороняється.

За таких обставин у суду відсутні правові та фактичні підстави для надання переваг відповідачеві перед позивачем, - інший підхід мав би ознаки дискримінації позивача.

          З огляду на викладене сплата боргу відповідачем підлягає розстрочці на період з 30.04.11 року по 30.06.11 року рівними частками, - тобто по 409011,00 грн. щомісячно (818022,00 грн. :2), проти чого не заперечив і позивач.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України суд покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги закону.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 624, 837,839,843, 854 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський металургійний комбінат", ідентифікаційний код 05441447, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Шмідта, 4 Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артха-ЛТД", ідентифікаційний код 13403194, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 106 Луганської області, - основний борг у сумі 818022 (вісімсот вісімнадцять тисяч двадцять дві) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 8180 (вісім тисяч сто вісімдесят) грн. 22 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3.Товариству з обмеженою відповідальністю "Алчевський металургійний комбінат", ідентифікаційний код 05441447, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Шмідта, 4 Луганської області, - розстрочити сплату основного боргу на період з 30 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року двома рівними частками у розмірі 409011,00 грн. щомісячно, - при цьому перша частка боргу повинна бути сплачена відповідачем не пізніше 30 травня 2011 року.

          4.Копію цього рішення спрямувати Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 28.03.2011 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 29 березня 2011 року.

Суддя                                                   А.П.Середа