Рішення № 14421178, 22.03.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2011 р.

Справа № 5013/160/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/160/11

за позовом: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути", м. Кіровоград

про стягнення 7 299,15 грн.

Представники сторін:

від позивача - Богушевич Є.А., довіреність № 07/01-03 від 12.01.11 юрисконсульт;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" боргу в сумі 7580,54 грн., з якого: 5422,30 грн. сума основного боргу, 705,49грн. пені, 1 128,27 грн. інфляційних втрат та 324,48 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу № П-01/116-ПГ/2009 від 31.12.2008 р. щодо своєчасної та повної оплати за постачання і транспортування природного газу.

Клопотанням, поданим до господарського суду 22.03.2011 р., позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та просить стягнути її за період з 28.02.2009 р. по 14.06.2011 р. в сумі 424,10 грн., інші позовні вимоги залишено без змін (а.с. 41).

Враховуючи положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, господарський суд розглядає справу з урахуванням клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 22.03.2011 р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, підтримав.

Відповідач участі повноважного представника в судові засідання по даній справі не забезпечив, витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином сповіщений про дату, час і місце проведення судових засідань, що підтверджується повідомленнями органу поштового зв'язку від 18.02.2011 р. та від 10.03.2011 р. (а.с. 26, 35).

Жодних клопотань щодо причин та неможливості прийняти участі в засіданні суду і подати витребувані судом документи відповідачем не подано.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторони - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" (Споживач) укладено договір на постачання природного газу № П-01/116-ПГ/2009 від 31.12.2008 р. (далі - Договір).

За умовами укладеного Договору Постачальник зобов'язався передати у власність і протранспортувати Споживачу через свої газові мережі природний газ для комунально-побутових і виробничих потреб Споживача, а Споживач - прийняти і оплатити газ на умовах Договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Межі обсягу газу, який підлягає транспортуванню, встановлено сторонами в п. 2.1. Договору.

Кількість спожитого газу визначається за показниками комерційного вузла обліку (п. 4.1. Договору).

Фактичні обсяги переданого газу і його фактична ціна зазначаються сторонами в акті прийому-передачі, який є підставою для проведення Споживачем остаточного розрахунку (п. 3.6. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 29.01.2009р. сторонами з 1 січня 2009р. встановлену ціну на газ за 1000,0 куб. м в розмірі 2614,86 грн., в т.ч. ПДВ 435,81 грн. (а.с. 20).

Згідно умов розділу 6 Договору передбачено попередню оплату за газ в розмірі 100% від вартості планових обсягів поставки у строк до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки; остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі за звітний місяць до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Положеннями п. 11.1. Договору передбачено, що даний Договір набирає чинності з 01.01.2009 р. і діє в частині поставки та транспортування по 31.12.2009 р., а в частині проведення розрахунків за газ та його транспортування - до їх повного здійснення.

Договір на постачання природного газу № П-01/116-ПГ/2009 від 31.12.2008 р. підписаний повноважними представниками сторін та скріплений мокрими печатками підприємств.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договір про постачання енергії та інших ресурсів є консенсуальним, двостороннім та оплатним. Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору № П-01/116-ПГ/2009 від 31.12.2008 р. поставлено відповідачу природний газ в січні та лютому 2009 р. на загальну суму 12 977,43 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу та виконання послуг по його транспортуванню від 28.02.2009 р. та від 06.05.2009 р. (а.с. 22-23).

Натомість, відповідач за поставлений позивачем природний газ розрахувався лише частково в сумі 7 555,13 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 5 422,30 грн.

01.04.2009р. позивач звертався до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" з повідомленням - вимогою № 29/1468 (а.с. 24) про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Поряд з цим, заборгованість в сумі 5 422,30 грн. не заперечується відповідачем в акті звірки взаємних розрахунків від 01.02.2011р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с. 39).

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При викладених обставинах, відсутності заперечень відповідача, доказів належного виконання зобов'язань за договором № П-01/116-ПГ/2009 від 31.12.2008р., господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за січень - лютий 2009р. в сумі 5422,30 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Сторонами в п. 7.2. Договору встановлено, що у разі невиконання Споживачем умов п. 6.2. договору, Споживач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день простроченого платежу.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 424,10 грн.: за період з 28.02.2009р. по 30.05.2009р. на суму боргу 5 979,89 грн. в розмірі 361,74 грн. та за період з 31.05.2009р. по 14.06.2009р. на суму боргу 6 322,30 грн. в розмірі 62,36 грн. (а.с. 12, 41).

Підлягають також задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в загальному розмірі 324,48 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 128,27 грн., згідно наданого ним розрахунку (а.с. 11-13), оскільки відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7 299,15 грн., з яких: 5 422,30 грн. сума основного боргу, 424,10 грн. пені, 1 128,27 грн. інфляційних втрат та 324,48 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Надмірно сплачене державне мито в розмірі 4,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" (юридична адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 24; фактична адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Островського, 2 ідентифікаційний код 34724095, п/р 26009026653980 в філії ПрРУ банку "Фінанси і кредит", МФО 331564) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (25006, м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, ідентифікаційний код 03365222, п/р 26000420887041 Одеська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016) заборгованість в сумі 7 299,15 грн., з якої: 5 422,30 грн. сума основного боргу, 424,10 грн. пені, 1 128,27 грн. інфляційних втрат та 324,48 грн. 3 % річних, а також 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (25006, м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, ідентифікаційний код 03365222, п/р 26000420887041 Одеська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016) з державного бюджету надмірно сплачене державне мито в сумі 4,00 грн., сплачене за платіжним дорученням № 398 від 03.02.2011 р.

Платіжне доручення № 398 від 03.02.2011 р. залишається в матеріалах справи №5013/160/11.

Довідку видати.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 28.03.2011 року.