Рішення № 14421175, 21.03.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2011 р.Справа № 5013/63/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/63/11

за позовом: Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, м. Київ в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда, м. Кіровоград

до відповідача: комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради,

смт. Лісове Кіровоградської області

про стягнення 21 943,39 грн.

Представники сторін:

від позивача - Полонець О.А., довіреність № 1577 від 09.08.10 р.;

від позивача - Коробко І.В., довіреність № 644 від 21.03.11 р.;

від відповідача - Демешко І.О., керівник.

за участю прокурора - Свентицький І.С., посвідчення № НОМЕР_1.

Заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда суми основного боргу за надане згідно договору № 282 від 15.12.2009 р. у грудні 2009 року теплопостачання в розмірі 21943,39 грн.

У судовому засіданні 17.02.11 р. прокурором подано заяву про збільшення позовних вимог № 244 від 16.02.11 р., згідно якої прокурор просить стягнути стягнути з відповідача на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда основну заборгованість в сумі 21943,39 грн., а також пеню в сумі 2201,56 грн., 3% річних в сумі 658,30 грн. та збільшення боргу від інфляції в розмірі 1996,85 грн. (а.с. 101-102 том 1).

Аналогічного змісту заява також подана і представником квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (а.с. 103 том 1).

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Подані заяви про збільшення позовних вимог за своїм змістом та суттю фактично є заявою про доповнення позовних вимог новими вимогами щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат

Таким чином, подані заяви про збільшення позовних вимог № 244 від 16.02.11 р. не відповідають вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути прийняті господарським судом до розгляду. З огляду на викладене, господарський суд розглядає вимоги прокурора в редакції позовної заяви № 22 від 10.01.11 р. (а.с. 3-5 том 1).

Вказана позиція господарського суду кореспондується з позицією Вищого господарського суду України, що викладена в роз'ясненнях від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та в інформаційному листі від 02.06.06 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

У письмовому відзиві на позов відповідач вважає, що господарським судом помилково порушено провадження у справі за позовом прокурора, в якому неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Разом з цим, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що позивачем в період з 19.12.09 р. по 29.12.09 р. послуги з теплопостачання не надавались, у зв'язку із відсутністю мазуту. До того ж, ціна теплової енергії була сформована позивачем самостійно без узгодження з відповідними органами, що регулюють ціноутворення (а.с. 30-33 том 1).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, дослідивши надані у справі докази, господарський суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" та п. 1 Положення про Міністерство оборони України, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Міністерство оборони України здійснює керівництво структурними підрозділами Збройних Сил України, до числа яких відноситься і квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда (далі - КЕВ м. Кіровограда) - це державна військова установа, яка фінансується з державного бюджету та у відповідності з Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" може здійснювати не комерційну господарську діяльність.

Згідно абз. 5, 6 пп. 1.7. Положення про квартирно - експлуатаційний відділ м. Кіровограда на нього (відділ) покладається завдання (функції) по наданню військовим частинам комунальних послуг (водопостачання, теплопостачання, освітлення, каналізація, вивезення бруду та інше), фінансування квартирно-експлуатаційних витрат військових частин, проведення централізованих розрахунків за спожиті комунальні послуги по військовим частинам (а.с. 22-24 том 1).

14.12.10 р. комунальне підприємство "Лісове" звернулося до начальника КЕВ м. Кіровограда з листом, згідно якого комунальне підприємство просить заключити договір на постачання теплової енергії для опалення наступних житлових будинків: № НОМЕР_2 - 2580 кв.м., № НОМЕР_3- 2580 кв.м., № НОМЕР_4 - 2580 кв.м., № НОМЕР_5- 2580 кв.м., № НОМЕР_6- 1280 кв.м., № НОМЕР_7 - 1280 кв.м., № НОМЕР_8 - 1280 кв.м., № НОМЕР_9 - 960 кв.м., № НОМЕР_10 - 1280 кв.м., № НОМЕР_11 - 465 кв.м., загальна опалювальна площа - 16865 кв.м. (а.с. 16 том 1).

15.12.09 р. між квартирно-експлуатаційним відділом м. Кіровограда (далі - Теплопостачальна організація) та комунальним підприємством "Лісове" Лісівської селищної ради (далі - Споживач або КП "Лісове") укладено договір на постачання теплової енергії № 282 (далі - Договір, а.с. 8 - 9 том 1).

Відповідно до умов Договору, Теплопостачальна організація постачає теплову енергію Споживачу для опалення житлових будинків, а Споживач оплачує Теплопостачальній організації вартість теплової енергії.

Згідно п. 1 розділу 2 Договору "Проведення розрахунків за спожиту теплову енергію", розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності згідно акту розмежування (додатку до Договору № 1) та згідно з договірною ціною - 670,58 грн. за 1 Гкал (додатку до Договору № 2).

Обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, зазначеного у Договорі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах Теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 2 розділу 2 Договору визначено, що у разі, коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в Договорі, Теплопостачальна організація зменшує плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до Договору.

У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого Договором, Споживачеві проводиться відповідний перерахунок.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 15.04.2010 року.

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

Шляхом підписання Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору сторонами погоджено Протокол узгодження договірної ціни на теплопостачання та Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності КЕВ м. Кіровограда та КП "Лісове" (а.с.10 том 1).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У пункті 14 розділу Договору "Права і обов'язки Споживача теплової енергії" сторони погодили, що Споживач теплової енергії зобов'язаний своєчасно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, оплачувати спожиту теплову енергію на підставі рахунків, виставлених Теплопостачальною організацією, які він отримує самостійно в бухгалтерії Теплопостачальної організації з першого числа місяця, наступного за звітним.

На підставі довідки від 13.01.10 р. (а.с. 11 том 1) бухгалтерією Теплопостачальної організації виставлено рахунок № 55 від 13.01.10 р. за поставлену відповідачу у грудні місяці 2010 року теплову енергію на суму 21 943,39 грн. (а.с. 12 том 1).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за поставлену Теплопостачальною організацією теплову енергію у грудні місяці 2009 року не розрахувався.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 21 943,39 грн.

Існування за відповідачем вказаної заборгованості прокурор підтверджує також актом звірки взаєморозрахунків станом на 26.04.10 р., що підписаний повноважними представниками Теплопостачальної організації та Споживача, скріплений круглими печатками сторін (а.с. 13 том 1).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 21 943,39 грн. сплачено не було, прокурор звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених державних інтересів.

Відповідач заперечив позовні вимоги з наступних підстав.

Так, відповідач вважає, що прокурором не правильно визначено позивача у справі, а господарським судом, в свою чергу, помилково порушено провадження у справі, а тому позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, відповідач вказує, що в задоволенні позовних вимог прокурору слід відмовити, оскільки у зв'язку з нестачею мазуту котельня працювала на мінімальній потужності, а тому в період з 19.12.09 р. по 29.12.09 р. споживачі тепла так і не отримали, квартири та будівлі належним чином не опалювались.

На підтвердження викладених в запереченнях обставин, відповідачем надано до суду заяви споживачів про відключення від централізованого опалення і акти - претензії про неналежне надання або ненадання послуг, відповідно до яких під час надання Теплопостачальною організацією послуг в квартирах споживачів температура була нижче нормативної та й та підтримувалась за рахунок газових плит та електрообігрівачів (а.с. 39 - 82 том 1).

Також, як стверджує відповідач, ціна теплової енергії була сформована Теплопостачальною організацією без узгодження з відповідними органами, які регулюють ціноутворення в цій галузі, на підтвердження чого до суду надано листа Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 1898-06 від 24.09.09 р., відповідно до якого контролюючий орган відмовляє Теплопостачальній організації у надані висновків щодо економічного обґрунтування планових витрат (а.с. 35 том 1).

Господарський суд вважає, що заперечення відповідача є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до змісту пункту 13 укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем Договору Договору, Споживач, зокрема, має право: відмовитися від послуг Теплопостачальної організації, про що попереджає письмово Теплопостачальну організацію за 10 робочих днів; отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, ціни, режимів споживання за письмовим запитом; перевіряти достовірність розрахунку та нарахування плати за теплову енергію, згідно з умовами договору; у разі порушення теплопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складання та підписання акта, в якому зазначаються строки, види порушень, тощо; вимагати проведення нарахування реально спожитої кількості тепла на потреби опалення відповідно до визначених договором теплових навантажень будинку, реальних температур теплоносія в теплових мережах, температур зовнішнього повітря та тривалості розрахункового періоду; звертатись до суду в установленому законодавством порядку для вирішення питань, що стосуються предмета договору.

Крім того, Споживач у відповідності до п. 14 Договору зобов'язався повідомити теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору.

За доводами представника відповідача, наданими в судовому засіданні 21.03.2011 р., наданими за Договором Споживачу правами, останній не скористався, до того ж, до 25.12.2009 року (фактичне споживання теплової енергії) не повідомляв Теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору.

В супереч вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано суду належних доказів невиконання Теплопостачальною організацією умов Договору.

Подані відповідачем до суду заяви споживачів з проханням відключення квартир від централізованого опалення і акти - претензії про неналежне надання або ненадання послуг, а також листи (а.с. 34, 36-38 том 1) в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не є належними і допустимими доказами відсутності опалення в приміщеннях Споживача.

Надання ж послуг з теплопостачання в неповному об'ємі, на що у запереченнях посилається відповідач, позивачем було враховано в розрахунку вартості послуг з теплопостачання для житлових будинків комунального підприємства "Лісове" (а.с. 125 том 1).

Що ж до відсутності узгодження ціни на тепловому енергію з Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області, слід зазначити, що між сторонами Договору, тобто позивачем та відповідачем було узгоджено договірну ціну на теплопостачання, враховуючи повну планову собівартість послуг з теплопостачання в опалювальний період 2009-2010 рр., за наслідками чого обома сторонами Договору підписано Додаток № 1 до Договору, як-то протокол узгодження договірної ціни, яким визначено, що вартість 1 Гкал з урахуванням ПДВ складає 670,58 грн.

Відповідно до змісту ст. 627 та ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, в наданих у судовому засіданні поясненнях представник відповідача зазначив, що підстави для визнання договору, укладеного з КЕВ м. Кіровограда, недійсним, у відповідача відсутні.

З огляду на викладене, заперечення відповідача є необґрунтованими, а тому господарським судом до уваги не приймаються.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем боргу, вимога щодо стягнення зі Споживача заборгованості за Договором в сумі 21 943,39 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Також, господарський суд дійшов висновку, що заступником військового прокурора Кіровоградського гарнізону належним чином обґрунтовано підстави звернення з даним позовом до суду, вірно визначено порушення інтересів держави та мотивовано необхідність їх захисту, а також вірно зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим, підстави для залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у господарського суду відсутні.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради (25025, смт. Лісове Кіровоградської області, вул. Титова, 214, р/р 26000173708 в ВАПТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код 34791051) на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (25006, м. Кіровоград, пров. Училищний, 8, р/р 35229003000459 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код 08541051) заборгованість в сумі 21 943,39 грн.

Стягнути з комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради (25025, смт. Лісове Кіровоградської області, вул. Титова, 214, р/р 26000173708 в ВАПТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код 34791051) в доход державного бюджету України отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016 рахунок № 31115095700002 ідентифікаційний код 24145329 код бюджетної класифікації: 220902000 "Державне мито, не віднесене до інших категорій" державне мито в розмірі 219,43 грн.

Стягнути з комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради (25025, смт. Лісове Кіровоградської області, вул. Титова, 214, р/р 26000173708 в ВАПТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код 34791051) у доход державного бюджету України отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016 рахунок № 31218259700002 ідентифікаційний код 24145329 код бюджетної класифікації: 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 28.03.2011 року.