Рішення № 14421137, 28.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2010 р. Справа № 5/243-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стингрей”, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Українка, Обухівський район

про стягнення 7604,70 грн.

за участю представників:

позивача:Федчук І.О. дов. від 20.12.2010р. № 20/12-1

відповідача:не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Стингрей” (далі Позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення 7266,70 грн., з яких 6996 грн. основного боргу, 101,06 грн. пені, 17,83 грн. 3% річних, 151,81 грн. - 0,07% за користування коштами.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір постачання на умовах комерційного кредиту від 21.09.2009р. № 21/09-01 (далі договір), відповідно до умов якого, позивач постачальник зобов'язався поставити і передати у власність відповідача покупця товар, вказаний в накладних (актах прийому-передачі), які є невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язався прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, який поставляється за договором, вказується в накладних (актах прийому-передачі). Загальна кількість товарів визначається на підставі кількості, вказаної в накладних (актах прийому-передачі).

Згідно п. 3.1 договору постачальник поставляє товар партіями в терміни погодженими сторонами. Партією вважається товар, вказаний в накладній (акті прийому-передачі).

Пунктом 3.4 договору передбачено, постачання вважається здійсненим у момент підписання покупцем накладної (акту прийому-передачі).

Згідно п. 4.1 договору ціни на товар вказуються в накладних (актах прийому-передачі).

У пункті 5.1 договору сторони визначили що покупець проводить оплату за кожну партію товару у продовж календарного дня з моменту постачання (дати, вказаної в накладній (акті прийому-передачі).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата проводиться в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок постачальника, або іншим законним шляхом.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009р. (п. 12.1 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній від 21.09.2009р. № РН-00000048 поставив відповідачу товар на загальну суму 10080 грн.

Відповідач свої зобовязання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по зазначеній накладній виконав частково перерахувавши на рахунок позивача 3084 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

За таких обставин за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6996 грн. різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана письмова вимога від 29.06.2010р. № 29/06 про сплату заборгованості в розмірі 6996 грн. В підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції позивач надав до суду фіскальний чек «Укрпошти»від 29.06.2010р. № 8639. Однак, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 6996 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 6996 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача три проценти річних з простроченої суми за період з 10.07.2010р. по 09.08.2010р. складають 17,83 грн.

Здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 9.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, яка за його розрахунком за період з 10.07.2010р. по 09.08.2010р. включно складає 101,06 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

Також позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд за відстрочку оплати товару стягнути з відповідача передбачені умовами договору проценти за користування коштами в розмірі 0,07 % від неоплаченої суми за кожен день відстрочки платежу.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до його фактичної оплати.

За розрахунком позивача 0,07 % за користування коштами від неоплаченої суми в період з 10.07.2010р. по 09.08.2010р. включно складає 151,81 грн. Розрахунок процентів відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 6996 грн. основного боргу, 17,83 грн. 3% річних, 101,06 грн. пені та 151,81 грн. процентів за користування коштами є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стингрей” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Благоєва, 31, нежиле приміщення 1, код ЄДРПОУ 36442498) 6996 (шість тисяч девятсот девяносто шість) грн. основного боргу, 17 (сімнадцять) грн. 83 коп. три проценти річних, 101 (сто одну) грн. 06 коп. пені, 151 (сто пятдесят одну) грн. 81 коп. процентів за користування коштами, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.