Рішення № 14420932, 15.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р. Справа № 3/020-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн", смт. Ставище, Київська область

про стягнення 27095,68 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

14.02.11р. на адресу господарського суду Київської області за територіальною підсудністю з господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи №36/32 за позовом Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" (далі –відповідач) про стягнення 27095,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором купівлі-продажу від 01.10.09р. №25 Д (9) щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.11р., справу №36/32 прийнято до свого провадження суддею Лопатіним А.В., справі присвоєно №3/020-11, розгляд справи призначено на 01.03.11р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.11р., у зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 15.03.11р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 14.02.11р. та від 01.03.11р., що також підтверджується залученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення №0103227322890, проте в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд,

встановив:

01.10.09р. між ЗАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (продавець) та ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" (правонаступником якого є ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн") (дистриб’ютор) було укладено договір купівлі-продажу №25 Д (9) (далі Договір), відповідно до умов якого продавець зобов’язується в порядку та на умовах, які встановлені даним договором, передати у власність дистриб’ютора, а дистриб’ютор зобов’язується в порядку та на умовах, які встановлені даним договором, прийняти та оплатити продукцію (далі товар) (п.п. 1.1 Договору).

Асортимент та ціни вказуються в накладній на товар (п.п. 1.1 Договору).

Приписами п.п. 7.3 Договору передбачено, що дистриб’ютор оплачує 100% вартості товару протягом 30 календарних днів з дня поставки товару.

Господарським судом встановлено, що на виконання зазначеного Договору позивачем була проведена поставка товару відповідачу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної від 28.04.09р. №2002703 на суму 24168,82 грн. в т.ч. ПДВ.

Факт отримання відповідачем –ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" (правонаступником якого є ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн") товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією згаданою накладної, яка містить підпис повноважного представника відповідача в графі "прийняв" та копією довіреності від 29.04.09р. №322С, яка видана відповідачем на отримання матеріальних цінностей від позивача.

Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. № П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" (зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96 р. N 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

В порушення свої договірних зобов’язань (п.п. 7.3 Договору) відповідач повністю не розрахувався перед позивачем за отриманий товар, сплатив лише 550,00 грн., у зв’язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 23619,16 грн.

30.06.10р. між сторонами було складено акт звірки взаємних розрахунків (копія в матеріалах справи), з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 23619,16 грн. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" своїх зобов’язань за Договором в розмірі 23619,16 грн. за умови поставки ЗАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" товару на загальну суму 24168,82 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 33399,96 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 23619,16 грн. –заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 1173,75 грн., а 3% річних –403,79 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1173,75 грн. та 3% річних –403,79 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1898,98 грн.

Відповідно до п.п. 9.1 Договору, в разі несвоєчасної оплати відпущеної продавцем партії товару, дистриб’ютор сплачує йому пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочки оплати товару, але не більше подвійної ставки НБУ, а також відшкодовує збитки, штрафну неустойку та втрачену вигоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", і відповідно, вимога про стягнення 1898,98 грн. пені підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" про стягнення з ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" 23619,16 грн. боргу, 1898,98 грн. пені, 1173,75 грн. інфляційних втрат та 403,79 грн. 3% річних є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" (09400, Київська обл., смт. Ставище, вул. Радянська, 10/4, код ЄДРПОУ 36405099) на користь Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (49800, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 1, код ЄДРПОУ 00374048) - 23619 (двадцять три тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень) 16 коп. заборгованості, 1898 (одну тисячу вісімсот дев'яносто вісім гривень) 98 коп. пені, 1173 (одну тисячу сто сімдесят три гривні) 75 коп. інфляційних втрат, 403 (чотириста три гривні) 79 коп. 3% річних, 270 (двісті сімдесят гривень) 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В. Лопатін

Дата підписання: 22.03.11р.