Рішення № 14420860, 15.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р. Справа № 16/012-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімікл Агро», м. Васильків

про стягнення 6 037,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Поштар Т.П. –довіреність № 4153 від 24.12.2010р. (представник);

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 22 від 05.01.2011р. (Вх. № суду 283 від 28.01.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімікл Агро»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості по лізинговим платежам у розмірі 5 345,87 грн., 104,83 грн. пені, 8,14 грн. 3% річних, 13,30 грн. інфляційних, 564,09 грн. штрафу, а всього 6 037,04 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 31.01.2011р. порушено провадження у справі № 16/012-11 та призначено її розгляд на 15.02.2011р. о 10 год. 50 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 15.02.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 15.02.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 31.01.2011р. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 31.01.2011р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 01.03.2011р., а потім на 15.03.2011р. за участю повноважних представників сторін.

Відповідач в судові засідання 01.03.2011р. та 15.03.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 15.02.2011р. та від 01.03.2011р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 15.02.2011р. та п. 3 ухвали від 01.03.2011р.) відповідач суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання ухвалою суду від 31.01.2011р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 06.02.2011р. відповідачем отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою від 15.02.2011р. Крім того, позивачем на вимогу суду був наданий витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.02.2011р., згідно якого у відповідача змінювалась адреса у зв’язку з чим відповідачу надсилалась ухвала суду від 01.03.2011р. на адресу відповідача, зазначену у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Позивача було зобов’язано надіслати відповідачу копію позовної заяви з додатками за встановленою адресою (докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (Лізингодавець далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімікл Агро»(Лізингоодержувач далі –відповідач) 17.06.2010р. укладено договір фінансового лізингу № 100617-67/ФЛ-Ю-А (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в специфікації (Додаток до Договору), а відповідач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку «Графік сплати лізингових платежів»до Договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання –передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

На виконання п. 1.1. Договору позивач передав новий легковий автомобіль LADA 21093 1.6, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) Y6D21093490029956, а відповідач прийняв вищевказаний предмет лізингу в користування (фінансовий лізинг).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу з передачі майна підтверджується Актом прийому-передачі предмета лізингу від 31.08.2010 року, зазначений акт підписаний уповноваженою особою ТОВ «Хімікл Агро»та скріплений печаткою (копія в матеріалах справи).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що усі платежі за договором відповідач зобов’язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до Графіку та загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7.-2.10., 3.4. Договору.

Згідно із п. 2.4. Договору, всі чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку та загальних умов, відповідач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду з урахуванням положень пунктів 2.7.-2.10. Договору, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний Акт.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за кожний розрахунковий період відповідачу на підставі договору виставлялись рахунки –фактури на оплату лізингового платежу всього на суму 5 345,87 грн.: № СФ-932232 від 30.09.2010р. на суму 2 673,92 грн. (по зазначеному рахунку залишок непогашеної заборгованості складає 12,08 грн.); № СФ-933840 від 29.10.2010р. на суму 2 679,54 грн.; № СФ-935247 від 30.11.2010р. на суму 2 654,25 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

З доказів по справі вбачається, що на час розгляду справи в суді відповідач так і не сплатив позивачу за договором фінансового лізингу № 100617-67/ФЛ-Ю-А від 17.06.2010р. лізингові платежі, отже сума заборгованості за період з вересня 2010р. по листопад 2010р. по щомісячним лізинговим платежам складає 5 345,87 грн.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті лізингових платежів за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 5 345,87 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву або доказів оплати лізингових платежів суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 5 345,87 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за прострочені платежі на підставі Договору фінансового лізингу № 100617-67/ФЛ-Ю-А від 17.06.2010р. у сумі 5 345,87 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.1.1. Договору, за порушення обов’язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодовує всі збитки, завдані цим позивачу, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Внаслідок прострочення сплати лізингових платежів позивачем на підставі п. 7.1.1. Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 104,83 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 01.10.2010р. по 30.12.2010р.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 104,83 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 5.2.1 договору, яким встановлено, що відповідач зобов'язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати позивача про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленою Додатком «Довідка»до Договору.

Проте, за 3 квартал 2010 року звіт в установленій формі відповідач не надавав. Відповідач зазначеного не спростував.

Відповідно до п. 10.9. Договору, звіт передбачений п. 5.2.1. загальних умов Договору направляється цінним листом з описом вкладення і відповідно, достатнім доказом направлення звіту є розрахунковий документ (касовий чек) та опис вкладення.

Відповідно до п. 7.1.2. Договору, за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) предмета лізингу технічної документації, отриманої відповідачем разом з предметом лізингу, порушення умов пунктів 2.17, 4.1.2, 5.2, 10.2. Договору –відповідач сплачує штраф у розмірі 1% остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмета лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності сторін визначається як 1 відсоток від розміру остаточної загальної вартості предмета лізингу.

На підставі п. 7.1.2. Договору позивач нарахував штраф за неподання звітності, розмір якого за розрахунком позивача складає 564,90 грн.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Загальна вартість майна на момент укладання договору фінансового лізингу становить - 56489,75 грн. Звіти не здавались на протязі одного кварталу, штраф за неподання звітності за кожен квартал складає 1% від вартості майна, за один квартал 1% (56489,75 грн. х 1% = 564,90 грн.).

Розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи та підлягає задоволенню.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 13,30 грн. за період з 01.10.2010р. по 30.12.2010р. та 3% річних в розмірі 8,14 грн. за період з 01.10.2010р. по 30.12.2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі: 5 345,87 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 104,83 грн. пені, 564,90 грн. штрафу, 13,30 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 8,14 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімікл Агро»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 38, кв. 5, Ідентифікаційний код 32401788, п/р 26004703154019 в Київській дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, Ідентифікаційний код 33880354, п/р 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві, МФО 380537) 5 345 (п’ять тисяч триста сорок п’ять) грн. 87 коп. заборгованості по лізинговим платежам, 104 (сто чотири) грн. 83 коп. пені, 13 (тринадцять) грн. 30 коп. інфляційних, 8 (вісім) грн. 14 коп. 3% річних, 564 (п’ятсот шістдесят чотири) грн. 90 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко