Рішення № 14420493, 01.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2011 р. Справа № 16/015-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон», с. Княжичі,

Києво - Святошинський район

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», смт. Рокитне

про стягнення 66 941,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Тищенко І.М. - довіреність № 10/01/11 від 10.01.2011р. (представник);

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 186 від 21.01.2011р. (Вх. № суду 346 від 02.02.2011р.) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність»(далі –відповідач) про стягнення 63 820,38 грн. основного боргу, 1 897,13 грн. пені, 1 223,95 грн. 10% річних, а всього 66 941,46 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 04.02.2011р. порушено провадження у справі № 16/015-11 та призначено її розгляд на 15.02.2010р. об 11 год. 50 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 15.02.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 15.02.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 04.02.2011р. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 04.02.2011р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 01.03.2011р. за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.2011р. надав клопотання, в якому позивач просить суд припинити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 15 000,00 грн., у зв’язку з тим, що після звернення до суду відповідач здійснив часткову оплату боргу і станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 48 820,38 грн. основного боргу.

Відповідач в судове засідання 01.03.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 15.02.2011р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 15.02.2011р.) відповідач суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 04.02.2011р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 08.02.2011р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою від 15.02.2011р. (відповідно до повідомлення про вручення, зазначена ухвала отримана відповідачем 21.02.2011р., про що свідчить підпис на повідомленні), які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 671527 від 24.02.2011р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон»(«Постачальник»далі –позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність»(«Покупець»далі –відповідач) укладено Договір № 545/02-11 від 11.02.2010р. (надалі –Договір), згідно якого в термін визначений договором, позивач зобов’язується передати у власність відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, предметом договору є товар, який належить постачальнику на момент укладення договору.

Згідно п. 2.1. Договору, поставці підлягає продукція, асортимент, кількість та ціна якої визначається додатками та/або накладними та/або рахунками –фактури та/або актами приймання –передачі, що є невід’ємною частиною цього договору. Загальна сума договору визначається сукупністю накладних та/або рахунків-фактур та/або актів приймання –передачі, що зазначені в п. 2.1 цього Договору, які є невід’ємною частиною цього договору.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином та передав відповідачу товар всього на суму 673 943,38 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 27120 від 15.02.2010р. на суму 145 524,10 грн.; № 27349 від 17.03.2010р. на суму 46 990,81 грн.; № 27406 від 23.03.2010р. на суму 20 992,19 грн.; № 27569 від 06.04.2010р. на суму 1 750,00 грн.; № 27605 від 12.04.2010р. на суму 94 800,00 грн.; № 27881 від 13.05.2010р. на суму 47 560,00 грн.; № 27935 від 17.05.2010р. на суму 46 715,00 грн.; № 38054 від 08.06.2010р. на суму 44 580,00 грн.; № 38093 від 14.06.2010р. на суму 2 970,00 грн.; № 38187 від 01.07.2010р. на суму 27 102,50 грн.; № 38254 від 15.07.2010р. на суму 22 540,00 грн.; № 38286 від 22.07.2010р. на суму 21 637,50 грн.; № 38340 від 02.08.2010р. на суму 20 470,00 грн.; № 38400 від 11.08.2010р. на суму 22 045,00 грн.; № 38475 від 20.08.2010р. на суму 4 190,00 грн.; № 38501 від 27.08.2010р. на суму 20 625,00 грн.; № 38606 від 08.09.2010р. на суму 18 417,00 грн.; № 38706 від 17.09.2010р. на суму 29 145,40 грн.; № 38793 від 04.10.2010р. на суму 17 881,50 грн.; № 38890 від 13.10.2010р. на суму 18 006,88 грн., які підписані представниками відповідача –Білошицький В.В. та Бойко С.В. (копії належним чином засвідчені в матеріалах справи).

Факт надання позивачем та отримання відповідачем, (а саме його представниками –Білошицький В.В. та Бойко С.В.) товару підтверджується наявними в матеріалах справи (доданими до позовної заяви) копіями Довіреностей на отримання матеріальних цінностей (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність») № 30 від 15.02.2010р.; № 47 від 16.03.2010р.; № 650484 від 06.04.2010р.; № 650486 від 09.04.2010р.; № 650407 від 13.05.2010р.; № 650411 від 17.05.2010р.; № 650424 від 04.06.2010р.; № 689455 від 01.07.2010р.; № 689474 від 15.07.2010р.; № 689481 від 21.07.2010р.; № 689415 від 02.08.2010р.; № 225 від 20.08.2010р.; № 114 від 27.08.2010р.; № 138 від 07.09.2010р.; № 168 від 17.09.2010р.; № 175 від 30.09.2010р.; № 260 від 13.10.2010р.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору, відповідач оплачує позивачу товар в порядку 100% попередньої оплати шляхом перерахування належної грошової суми на рахунок позивача. У разі отримання покупцем неоплаченої продукції (товарного кредиту), відповідач зобов’язаний сплатити її вартість не пізніше як за чотирнадцять днів з моменту отримання (п. 3.2. Договору).

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.

Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару всього в розмірі 610 123,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 128 від 17.03.2010р.; № 135 від 16.03.2010р.; № 215 від 09.04.2010р.; № 224 від 14.04.2010р.; № 244 від 23.04.2010р.; № 208 від 06.05.2010р.; № 265 від 13.05.2010р.; № 202 від 04.06.2010р.; № 327 від 09.06.2010р.; № 397 від 30.06.2010р.; № 427 від 15.07.2010р.; № 456 від 21.07.2010р.; № 540 від 02.08.2010р.; № 581 від 11.08.2010р.; № 602 від 20.08.2010р.; № 614 від 31.08.2010р.; № 641 від 07.09.2010р.; № 699 від 17.09.2010р.; № 734 від 01.10.2010р. (копії в матеріалах справи), у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 63 820,38 грн. (673 943,38 грн. - 610 123,00 грн.). Зазначена заборгованість також підтверджується п. 4 Угоди про залік зустрічних вимог від 12.11.2010р., яка укладена між позивачем та відповідачем та підписана відповідачем.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивачем в судовому засіданні 01.03.2011р. було надано клопотання, в якому позивач просить суд припинити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 15 000,00 грн., у зв’язку з тим, що після звернення до суду відповідач здійснив часткову оплату боргу і станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 48 820,38 грн. основного боргу за договором № 545/02-11 від 11.02.2010 року.

Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи стало відомо, що відповідачем сплачено частину боргу у розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 275 від 28.02.2011р., суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 15 000,00 грн. за відсутності предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Станом на час прийняття рішення, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 48 820,38 грн. залишилась несплаченою.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов, доказів оплати боргу суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 48 820,38 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 48 820,38 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. Договору, за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 10% річних за прострочення виконання грошових зобовязань.

Позивачем на підставі п. 7.2. Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить всього 1 897,13 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 12.11.2010р. по 20.01.2011р.

Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача 10% річних в розмірі 1 223,95 грн. за період з 12.11.2010р. по 20.01.2011р. на підставі п. 7.2. Договору та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню всього у розмірі: 48 820,38 грн. основного боргу, 1 897,13 грн. пені, та 10% річних в сумі 1 223,95 грн.

Оскільки часткова оплата боргу відбулась після заявлення позову, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 15 000,00 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність»(09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Поповича, 41-А, код ЄДРПОУ 24886652, р/р 2600000140117 в АКБ «Правекс-банк», м. Київ, МФО 321983) на користь Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон»(08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, код ЄДРПОУ 19420704, р/р 26009012714230 в філії АТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 380333) 48 820 (сорок вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 38 коп. основного боргу, 1 897 (одна тисяча вісімсот дев’яносто сім) грн. 13 коп. пені, 1 223 (одна тисяча двісті двадцять три) грн. 95 коп. 10% річних, 669 (шістсот шістдесят дев’ять) грн. 41 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Христенко О. О.