Рішення № 14419832, 07.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2011 р. Справа № 5/155-10/4

Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський спецкар’єр», смт. Рокитне

до Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», м. Київ

за участю Прокуратури Київської області, м. Київ

про зобов’язання припинити дії, які порушують право позивача, та відновити становище, яке існувало до порушення,

та зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський спецкар’єр», смт. Рокитне

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного позивача - Міністерство транспорту та зв’язку України, м. Київ

про заборону проводити дії щодо демонтажу залізничних колій, та відновити становище, яке існувало до порушення,

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом, відповідача –за зустрічним) –Невмержицька Г.В. –предст., дов. від 01.01.2011р.

від відповідача (за первісним позовом, позивача –за зустрічним)–Норець Н.О. –предст., дов. № 178 від 23.12.2010р.

прокурор –Горбач О.В., посв. № 31 від 02.04.2007р.

третя особа –не з’явився;

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №5/155-10/4 за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський спецкар’єр»(позивач за первісним позовом, відповідач – за зустрічним) до Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(відповідач за первісним позовом, позивач –за зустрічним) про зобов’язання припинити дії, які порушують право первісного позивача на користування земельною ділянкою та відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: демонтувати належні відповідачу під’їзні залізничні колі довжиною 2 015,30 м, в тому числі 8 комплектів стрілочних переводів та вивезти вказане майно з території позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2010р. було прийнято справу до свого провадження та розгляд призначено на 24.01.2011 р. Даною ухвалою було також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство транспорту та зв’язку України.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що оскільки між ним та Відкритим акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»договірних відносин щодо оренди під’їзних залізничних колій не існує –договір оренди закінчився 07.03.07р., а тому відсутні правові підстави для знаходження залізничної колії на території первісного позивача.

Позивач за зустрічним позовом надав відзив на позов та подав зустрічний позов, в яких зазначив, що залізнична колія перебуває у державній власності, увійшла до статутного фонду зустрічного позивача. Відповідно до чинного Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» зустрічний позивач є в переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації і відповідно до ч.9 ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»господарські організації, створені на базі об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду і що колію необхідно поновити у первісний стан.

Треті особи на стороні зустрічного позивача - Міністерства транспорту та зв’язку України, м. Київ та Прокуратура Київської області, м. Київ підтримали заперечення позивача за зустрічним позовом та зустрічний позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

07.03.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Рокитнянський спецкар’єр» (орендар) було укладено договір оренди під’їзних залізничних колій, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування під'їзні залізничні колії довжиною 2 015,3 км, в тому числі 8 комплектів стрілочних переводів, інвентарний № 22 (майно) згідно з актом приймання - передачі, яке увійшло до статутного фонду ВАТ „Київ - Дніпровське МППЗТ" та знаходиться за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 1, вартість якого визначена за експертною оцінкою СОД ПП. КО "СоВа" (сертифікат №2293/03 СОД від 16.12.03р., кваліфікаційне свідоцтво ФДМУ та УТО №127 від 12.04.03р.) станом на 31.01.07р. і становить 474 744, 40 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору визначено, що договір діє з 07.03.2007р. по 07.03.2008р.

Вказане майно знаходиться на земельній ділянці позивача за первісним позовом, яка надана йому в постійне користування на підставі Державного Акту на право постійного користування землею від 29 липня 1996 року, виданого Рокитнянською селищною Радою народних депутатів Рокитнянського району Київської області відповідно до рішення Виконкому Рокитнянської селищної Ради народних депутатів від 06 червня 1996 року № 342.

29 квітня 2009 року між позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом було підписано Акт передачі - приймання під’їзних залізничних колій до договору № 3/ОК/07, за яким перший повернув, а другий прийняв під’їзні залізничні колії довжиною 2 015, 30 м, в тому числі 8 стрілочних переводів, чим було припинено дію договору.

Позивач за первісним позовом вважає, що, починаючи з 30 квітня 2009 року жодні договірні та позадоговірні відносини, які б встановлювали порядок використання майна позивача за зустрічним позовом та підстави його перебування на території первісного позивача відсутні.

Також, позивач за первісним позовом зазначив, що оскільки залізничні колії не були введені в експлуатацію, то позивач за зустрічним позовом має право власності не на під’їзні колії, а на матеріали, з яких вони складаються.

Позивачем за первісним позовом було направлено на адресу позивача за зустрічним позовом листи з проханням демонтувати та вивезти колії з території.

Однак, оскільки колії не було демонтовано, позивач за первісним позовом сам демонтував частину колії (600 метрів верхньої будови колії та 3 стрілочних переводи) і направив зустрічному позивачу лист-вимогу від 16.11.09р. про необхідність вивезення демонтованої частини колії. Факт демонтажу колії позивачем за первісним позовом не заперечується.

У відповідь на вимогу, позивач за зустрічним позовом направив відповідь від 30.11.09р. за № 579, в якій зазначено, що залізнична колія перебуває у державній власності і що колію необхідно поновити у первісний стан.

До того ж, у зв’язку з незаконним демонтажем позивачем за первісним позовом частини залізничної колії - державного майна, позивач за зустрічним позовом направляв листи –звернення до правоохоронних органів.

Позивач за первісним позовом вважає, що залізничні колії не належать до державної власності, оскільки згідно законодавства України існують державні підприємства та господарські товариства, а отже, господарське товариство, яким є позивач за зустрічним позовом, не може бути державним підприємством, а тому залізничні колії не є державною власністю.

Посилаючись на статті 15, 16 ЦК України, позивач за первісним позовом зазначає, що позивач за зустрічним позовом повинен демонтувати залишки залізничної колії та вивезти її з території.

Позивач за зустрічним позовом надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач за первісним позовом не зробив жодного нормативного посилання щодо незаконності перебування залізничних колій на його території після закінчення договору оренди цих колій.

Суд, дослідивши матеріали справи, первісний та зустрічний позови, встановив, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов задовольнити, виходячи з наступного:

У зустрічному позові позивач за зустрічним позовом, посилаючись, зокрема, на ст. 16 ЦК України, просить суд заборонити первісному позивачу вчиняти дії щодо демонтажу державного майна - залізничної колії, розташованої за адресою: Київська область, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська 1 та зобов’язати його відновити у первісний стан частину залізничної колії, яка була ним незаконно розібрана.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом ґрунтуються на тому, що первісний позивач незаконно демонтував частину залізничної колії, яка є власністю позивача за зустрічним позовом, що призвело до унеможливлення її подальшого використання, а тому фактично колія зруйнована.

Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом є підприємством державної форми власності, засновником, єдиним акціонером та вищим органом управління якого є держава в особі Міністерства транспорту та зв’язку України. У 2001 р. згідно Акту передачі нерухомого майна від 30.10.01р., додаток до наказу Міністерства транспорту України № 746, залізнична колія була передана засновником - МТУ - у власність позивачу за зустрічним позовом і увійшла до його статутного фонду.

Позивач за зустрічним позовом є в переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (витяг із Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»додається). Відповідно до ч.9 ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»господарські організації, створені на базі об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду.

У листі Міністерства юстиції України від 26.08.08 № 4752-0-26-08-19 на запит Міністерства транспорту та зв’язку України зазначено зокрема, що державні підприємства, створені на базі об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації, не можуть здійснювати дії, пов’язані зі списанням майна переданого до їх статутного фонду, а демонтаж Залізничної колії призведе до її списання.

Самовільно (незаконно) демонтувавши частину залізничної колії, первісний позивач порушив право державної власності.

Позивач за зустрічним позовом створений відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 року № 746 шляхом перетворення державного підприємства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»у відкрите акціонерне товариство в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15 червня 1993 року № 210 «Про корпоратизацію підприємств»(зі змінами та доповненнями).

Засновником, єдиним акціонером та вищим органом управління позивача за зустрічним позовом є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (далі - Мінтрансзв’язку). 100% акцій товариства належить державі.

У 2001 р. згідно Акту передачі нерухомого майна від 30.10.01р., додаток до наказу Міністерства транспорту України № 746, залізнична колія була передана засновником - МТУ - у власність позивачу за зустрічним позовом і увійшла до його статутного фонду.

Згідно п. 9.2.1 Статуту позивача за зустрічним позовом вищим органом управління його в період до набуття в процесі корпоратизації прав власності на акції іншими акціонерами та проведення перших загальних зборів акціонерів, є засновник в особі Мінтрансзв’язку, як єдиний акціонер.

Згідно Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»позивача за зустрічним позовом включено до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації як майновий комплекс підприємств залізничного транспорту з його інфраструктурою на території України.

Відповідно до ч.9 ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»господарські організації, створені на базі об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду.

Наглядова рада приймає рішення щодо розпорядження та використання майна, яке оформлюється протоколом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.10 № 297 «Деякі питання управління корпоративними правами держави»завдання на голосування представниками держави на засіданнях наглядової ради господарських товариств, у статутному капіталі яких державна частка становить понад 50%, погоджуються Прем’єр-міністром України або Першим віце-прем’єр-міністром України.

Окрім того, у листі Міністерства юстиції України від 26.08.08 № 4752-0-26-08-19 на запит Міністерства транспорту та зв’язку України зазначено зокрема, що державні підприємства, створені на базі об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації, не можуть здійснювати дії, пов’язані зі списанням майна переданого до їх статутного фонду, а демонтаж залізничної колії призведе до її списання.

Самовільно (незаконно) демонтувавши частину залізничної колії, первісний позивач порушив право державної власності.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах не заборонених законом.

З урахуванням вищевикладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача за зустрічним позовом обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому такими, що судом задовольняються в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, Цивільного кодексу України, ст. 44, 49, 82-85 ГПК Господарського процесуального кодексу України, суд–

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову про зобов’язання припинити дії, які порушують право позивача, та відновити становище, яке існувало до порушення відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю. Заборонити Відкритому акціонерному товариству «Рокитнянський спецкар’єр» (09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська 1, код ЄДРПОУ 05408680) вчиняти дії щодо демонтажу залізничної колії, розташованої за адресою: Київська область, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська 1, що є власністю Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська,37, код ЄДРПОУ 04737111).

3. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Рокитнянський спецкар’єр»(09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська 1, код ЄДРПОУ 05408680) відновити у первісний стан частину залізничної колії, яка була ним незаконно розібрана.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський спецкар’єр» (09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська 1, код ЄДРПОУ 05408680) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська,37, код ЄДРПОУ 04737111) - 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного рішення: 23.02.2011р.