Рішення № 14419810, 15.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2011 р. Справа № 3/002-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ

до Державного комунального виробничого підприємства "Комунальник", Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине

про стягнення 5174,52 грн.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі –позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Державного комунального виробничого підприємства "Комунальник" (далі –відповідач) про стягнення 5174,52 грн. збитків, заподіяних внаслідок видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.01.11р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 18.01.11р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.11р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 02.02.11р., зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 04.01.11р.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.02.11р. представником відповідача усно клопотав про відкладення розгляду даної справи, вказане клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.11р. було відкладено розгляд даної справи на 15.02.11р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 04.01.11р., від 18.01.11р. та від 02.02.11р., що також підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №28100629, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи господарський та дослідивши наявні докази, суд,

встановив:

Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що Державне комунальне виробниче підприємство "Комунальник" здійснювало самовільне водокористування без відповідного дозволу за період з 02.01.10р. по 13.07.10р., що є порушенням вимог статей 44, 49, 50 Водного кодексу України. За результатами перевірки державними інспекторами Державної екологічної інспекції в Київській області складено акт від 13.07.10р. №485.

Державною екологічною інспекцією в Київській області вручено начальнику Державного комунального виробничого підприємства "Комунальник" припис від 13.07.10р. в якому зазначено, що відповідачу необхідно отримати дозвіл в Держуправлінні ОНПС в Київській області, відповідно до Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002р. № 321.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

У вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, слід керуватися нормами природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, а з питань, не врегульованих цим законодавством, - відповідними правилами цивільного законодавства.

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, а також, відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі та розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях згідно зі статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" належить, зокрема, право звертатися до суду із позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Приписами п. 9 статті 44 Водного Кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до статті 49 Водного Кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

З залученої до матеріалів справи до довідки від 13.07.10р. №68 вбачається, що за період 02.01.10р. по 13.07.10р. останнім використано без дозволу на спеціальне водокористування 4280 куб.м. води.

Державною екологічною інспекцією в Київській області було здійснено розрахунок збитків, які заподіяні Державним комунальним виробничим підприємством "Комунальник" на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.09р. №389, відповідно до якого сума збитків становить 5174,52 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.08.10р. за №106 з пропозицією добровільно відшкодувати державі, збитки завдані порушенням природоохоронного законодавства (17.08.10р. вручена відповідачу, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0302202774594). Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення та належного реагування.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (частина перша ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно частини другої ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічний припис міститься у ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань покладається при наявності вини (умислу або необережності).

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Проте, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб’єкт та об’єкт правопорушення, а також суб’єктивна та об’єктивна сторони.

Суб’єктом цивільного правопорушення є боржник, а об’єктом правопорушення –зобов’язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб’єктивну сторону становить вина боржника, а об’єктивну –протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов’язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду докази на підтвердження порушення відповідачем Водного Кодексу України. Протиправна дія (припис від 13.07.10р. відповідачем не виконано) відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком таких дій (порушення). Вина відповідач - полягає в тому, що він діяв свідомо та передбачав, або міг передбачити, або повинен був передбачити настання шкідливих наслідків для позивача.

Одночасно, позивачем надано суду обґрунтований розрахунок розміру понесених ним збитків.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено факт наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди; причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину відповідача, і відповідно господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено, що акт перевірки від 13.07.10р. №485 не було оскаржено відповідачем у встановленому законодавством порядку.

Під час вирішення даного спору по суті, господарським судом враховано позицію Вищого господарського суду України. викладену у постанові від 27.01.11р. у справі №3/342-09.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Київській області про стягнення з Державного комунального виробничого підприємства "Комунальник" 5174,52 грн. заподіяних державі збитків, є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у зв’язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального виробничого підприємства "Комунальник" (09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 25297219) на розподільчий рахунок №33115331700045 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в наслідок господарської та іншої діяльності" за балансовим рахунком 3311 символ звітності 331 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетом" –5174 (п'ять тисяч сто сімдесят чотири гривні) 52 коп. збитків.

3. Стягнути з Державного комунального виробничого підприємства "Комунальник" (09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 25297219) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31118095700001, Банк –ГУ ДКУ у Київській області, отримувач –ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) –102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита.

4. Стягнути з Державного комунального виробничого підприємства "Комунальник" (09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 25297219) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31217264700001, Банк –ГУ ДКУ у Київській області, отримувач –ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22050003) –236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лопатін А.В.

Дата підписання: 28.02.11р.