Рішення № 14419158, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/52001.03.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродизайн»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал ОПТ»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд ЛЛС»

про стягнення 3661 189,28 грн., -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Присяжнюк Р.В. (довіреність № 13-11-3351 від 09.02.2011р.);

Стеценко Є.В. (довіреність № 13-11-3343 від 09.02.2011р.);

від відповідача-1: не зявились;

від відповідача-2: не зявились;

від відповідача-3: не зявились.

В судовому засіданні 01 березня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «комерційний банк «Надра»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродизайн»(надалі відповідач-1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал ОПТ»(надалі відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд ЛЛС»(надалі відповідач-3) заборгованості у сумі 3661189,28 грн. в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 2312387,90 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 608664,14 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 233772,91 грн. та несвоєчасну сплату відсотків у сумі 14567,84 грн., інфляційних на суму кредиту в розмірі 457032,28 грн., та інфляційних на суму відсотків в розмірі 34764,21 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 свої обовязки за договором кредитування не виконав, повернення овердрафту в термін відповідно Договору не забезпечив та не сплатив проценти за користування овердрафтом, а відповідачем-2 та відповідачем -3 не виконане зобовязання по договорам поруки по сплаті вказаної заборгованості.

Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що він не отримував від позивача вимогу про сплату заборгованості на виконання умов Договору поруки, а також посилався на факт укладення між сторонами Договору від 28.12.2009 про погашення кредитної заборгованості, яким встановлювався інший порядок погашення заборгованості та за яким, відповідно, відбулася новація зобовязання за Договором про надання овердрафту.

Відповідач-1 та відповідач-3 відзивів на позов не надали, явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечували, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачам на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяги станом на 02.02.2011р. наявні у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 29.12.2010 прийнята до провадження позовна заява, розгляд справи призначений на 20.01.2011. В судове засідання 20.01.2011 представники відповідачів не зявилися, у звязку з чим розгляд справи відкладено до 03.02.2011, в яке представники відповідачів також не зявилися, розгляд справи відкладено до 15.02.2011. В судовому засіданні 15.02.2011 розгляд справи відкладено до 22.02.2011 у звязку з неприбуттям представників відповідача-1 та відповідача-3. В судовому засіданні 22.02.2011 представниками позивача та відповідача-2 було подане клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий термін, яке задоволене судом, розгляд справи відкладений до 01.03.2011. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2008 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір про надання овердрафту № 2/ОВ-V/2008-980 (надалі Договір, Кредитний договір), згідно п.1.1 якого позивач надає відповідачу овердрафт з лімітом 2 360 000,00 грн. з терміном користування з 06 березня 2008 року по 06 вересня 2008 року та сплатою відсотків за користування овердрафтом в розмірі 21% річних.

Додатковою угодою №2 від 30.09.2008 до Договору сторони погодили продовження терміну користування овердрафтом до 31 жовтня 2008 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобовязання за Договором виконав, надав Відповідачу кредит (овердрафт) у сумі 2312387,90 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача (належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що відповідач-1 не здійснив повернення основного овердрафту та не повністю виплатив проценти за використання овердрафту. Основна сума заборгованості відповідача-1 по овердрафту за Договором складає 2312 387,90 грн. та по сплаті відсотків за період з 06.03.2008 по 31.03.2010 608664,14 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

06 березня 2008 року в забезпечення зобовязань відповідача-1 за Договором між позивачем і відповідачем-2 було укладено Договір поруки № 2/П-V/2008-2 (надалі Договір поруки-1), за яким відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання / належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобовязань, що витікають із Кредитного договору.

Пунктом 1.2 Договору поруки-1 передбачено, що відповідач-2 відповідає перед позивачем у повному обсязі та повинен виконати зобовязання у тому ж порядку, який встановлено для відповідача-1 за Кредитним договором. Відповідальність поручителя (відповідача-2) виникає як у випадку невиконання / неналежного виконання Позичальником будь-якої частини зобовязання, так і при невиконанні Позичальником зобовязання в цілому (п. 1.3 Договору поруки-1).

Також 06 березня 2008 року в забезпечення зобовязань відповідача-1 за Договором між позивачем і відповідачем-3 було укладено Договір поруки № 2/П-V/2008-1 (надалі Договір поруки-2, договори разом Договори поруки), за яким відповідач-3 поручився перед позивачем за виконання/належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобовязань, що витікають із Кредитного договору.

Пунктом 1.2 Договору поруки-2 передбачено, що відповідач-3 відповідає перед позивачем у повному обсязі та повинен виконати зобовязання у тому ж порядку, який встановлено для відповідача-1 за Кредитним договором. Відповідальність поручителя (відповідача-3) виникає як у випадку невиконання / неналежного виконання Позичальником будь-якої частини зобовязання, так і при невиконанні Позичальником зобовязання в цілому (п. 1.3 Договору поруки-2).

У відповідності до пунктів 2.1 Договорів поруки позивач набуває право вимагати від Поручителів виконання зобовязання, що витікає із Кредитного договору при умові, якщо установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником зобовязання в цілому чи в частині не будуть виконані, а також при умові обовязкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати зобовязання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій частині).

Як свідчать матеріали справи, 24.06.2010 позивач направив відповідачу-2 та відповідачу-3, як поручителям, повідомлення вимогу про сплату заборгованості за Кредитним договором в загальній сумі 3661189,28 грн. Направлення позивачем вказаного повідомлення вимоги підтверджується поштовими фіскальними чеками № 9846 та № 9845 від 24.06.2010 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

А згідно із ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких умов, зважаючи на те, що строк виконання відповідачем-1 зобовязання за Кредитним договором щодо сплати суми овердрафту та відсотків за користування ним настав ще 31.10.2008, а відповідачем-1 вказане зобовязання по сьогоднішній день не виконане, враховуючи направлення позивачем відповідачу-2 та відповідачу-3 на виконання п. 2.1 Договорів поруки повідомлення, яке містило вимогу про сплату заборгованості в сумі 3661189,28 грн., відповідач-2 та відповідач-3 мають відповідати перед позивачем за виконання зобовязань за Кредитним договором на вказану суму солідарно один з одним та з відповідачем-1.

Як свідчать матеріали справи, 28 грудня 2009 року між позивачем (Банк), громадянином ОСОБА_3 (Боржник), відповідачем-3 (Боржник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Даді - Центр»(Боржник-2), відповідачем-1 (Боржник-3), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горбушка ЛТД»(Поручитель) було укладено договір про погашення кредитної заборгованості (надалі Договір від 28.12.2009).

У відповідності до п. 1.2 Договору від 28.12.2009 цей договір укладався на погашення кредитної заборгованості серед інших і за Договором про надання овердрафту № 2/ОВ-V/2008-980 від 06.03.2008, укладений між позивачем і відповідачем-1.

Згідно із п. 2 Договору від 28.12.2009 Боржник (ОСОБА_3.) та Поручитель (ТОВ «Горбушка ЛТД») зобовязалися за власний рахунок виконати всі свої зобовязання та зобовязання Боржника-1, Боржнико-2 та Боржника-3 (відповідача-1) за Кредитними договорами, передбаченими п.п. 1.1 1.4 цього Договору, в повному обсязі, включаючи суму заборгованості за основним зобовязанням, суму нарахованих процентів, пеню, штрафні санкції та інші платежі, передбачені умовами Кредитних договорів.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву та в судових засіданнях стверджує про те, що укладенням Договору від 28.12.2009 відбулася новація зобовязання відповідача-1 за Кредитним договором, оскільки було змінено порядок виконання зобовязання. А отже, зобовязання за Кредитним договором припинилося на підставі частини другої ст. 604 ЦК України, а порука також припинилася у звязку із припиненням забезпеченого нею зобовязання на підставі ст. 559 ЦК України. Однак із вказаним твердження господарський суд не погоджується, зважаючи на наступні положення діючого законодавства та матеріали справи.

Згідно із ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до частини другої ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Виходячи із вказаної норми можна зробити висновок, що новацію характеризують наступні ознаки: наявність домовленості між тими ж сторонами, що і за основним зобовязанням; наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобовязання та щодо умов нового зобовязання; наявність умови про припинення попереднього зобовязання; припинення всіх додаткових зобовязань; виникнення між тими ж особами нового зобовязання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи інший спосіб виконання.

Із змісту Договору від 28.12.2009 вбачається, що він укладався не тільки між позивачем і відповідачем-1 (Боржником за Кредитним договором за основним зобовязанням), а також із іншими особами, які не мають відношення до виконання основного зобовязання. Договір від 28.12.2009 не містить умов про припинення дії зобовязання відповідача-1 за Кредитним договором по сплаті суми овердрафту та відсотків та не містить умов нового зобовязання між тими ж сторонами основного зобовязання (між позивачем та відповідачем-1). Крім того, Договір від 28.12.2009 не містить умов про припинення попереднього зобовязання за Кредитним договором, а також не містить жодного посилання на ст. 604 ЦК України чи на наявність новації.

З правового аналізу Договору від 28.12.2009 вбачається, що між позивачем і відповідачем-1 не виникає нового зобовязання, оскільки виконання зобовязання за Кредитним договором фактично покладається на третіх осіб ОСОБА_3 та ТОВ «Горбушка ЛТД», а не замінюється новим зобовязанням відповідача-1 перед позивачем з іншим предметом чи іншим способом виконання. Таке виконання обовязку боржника третьою особою узгоджується із нормою ст. 528 ЦК України, однак не є заміною одного зобовязання іншим. При цьому, згідно із частиною другою ст. 528 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Предметом Договору про надання овердрафту № 2/ОВ-V/2008-980 від 06.03.2008 є отримання кредиту, на підставі якого у відповідача-1 виник обовязок повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування ним. Предметом же Договору від 28.12.2009 є заборгованість декількох позичальників перед позивачем, в тому числі і заборгованість відповідача-1 за Договором про надання овердрафту № 2/ОВ-V/2008-980 від 06.03.2008 та визначення порядку погашення цієї заборгованості.

За таких обставин, господарський суд м. Києва приходить до висновку про відсутність новації зобовязання відповідача-1 за Кредитним договором згідно із положеннями ст. 604 ЦК України. А тому посилання відповідача-2 на факт припинення зобовязання за Кредитним договором шляхом заміни його новацію є необґрунтованим та не приймається судом до уваги.

Неправомірним також є посилання відповідача-2 на рішення Апеляційного суду Київської області від 02.12.2010 по справі № 22Ц-8979/2010 щодо встановлення факту новації, оскільки в межах вказаної справи не досліджувалися умови Договору від 28.12.2009 у його звязку з умовами Договору про надання овердрафту № 2/ОВ-V/2008-980 від 06.03.2008 стосовно виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Електродизайн»зобовязання по сплаті овердрафту та відсотків за ним. При цьому, мотивація рішення у справі № 22Ц-8979/2010 є оцінкою наданих суду доказів та правозастосуванням, а не фактом, який не потребує доведення у цій справі. Надання ж відповідачем-2 преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи та ототожнення фактів, встановлених цим судом, з їх юридичною оцінкою є помилковим.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контр розрахунку відповідачів, позовні вимоги про стягнення із відповідачів солідарно заборгованості за овердрафтом в сумі 2312387,90 грн. та процентів за користування овердрафтом в сумі 608664,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.1 Договору за несвоєчасне повернення овердрафту та/або відсотків за ним Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, господарський суд вважає його обґрунтованим. А тому з урахуванням викладеного вище, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідачів за порушення відповідачем-1 зобовязання за Договором щодо повернення основного овердрафту, стягненню на користь позивача підлягає пеня в сумі 233772,91та за порушення строків сплати відсотків - в розмірі 14567,84 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідачів, за порушення відповідачем-1 зобовязання за Договором щодо повернення овердрафту та сплати відсотків за користування ним, стягненню на користь позивача підлягають інфляційні втрати від суми овердрафту в розмірі 457032,28 грн. та інфляційні втрати від суми несплачених відсотків в розмірі 34764, грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 25736,00 грн. (25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються солідарно на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродизайн»(ідентифікаційний код 30784339, адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, п/р 2600700628001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320564, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем), Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Опт»(ідентифікаційний код 31201689, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-А, п/р 26001000909001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320564, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд ЛЛС»(ідентифікаційний код 33443436, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 61, кімната 302-б, п/р 2600400474201 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320564, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артем, буд.15, р/р 32002180102 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) 3661189,28 грн. (три мільйони шістсот шістдесят одну тисячу сто вісімдесят девять гривень 28 копійок) грн. та судові витрати в розмірі 25736,00 (двадцять пять тисяч сімсот тридцять шість гривень) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 10.03.2011