Рішення № 14419063, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/51310.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Україна»

про стягнення 17559,61 грн.

                                                                                           Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Малюк О.А., довіреність від 10.01.2011 року;

від відповідача: не з’явились;

10.02.2011 року в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Україна»(надалі ТОВ «Автоцентр-Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Україна»(надалі ТОВ «Макс Україна», відповідач) 17559,61 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору про організацію дилерського центру MACS № 027D від 03.12.2008 року рахується заборгованість по оплаті наданих послуг на суму 13895,85 грн., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення вказаної суми боргу в судовому порядку. Також з посиланням на положення Цивільного кодексу до стягнення з відповідача заявлено суму інфляційних збитків та пені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява направлялися на адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 18.01.2011 року наявний в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

3 грудня 2008 року між ТОВ «Автоцентр-Україна»та ТОВ «Макс Україна»укладено договір № 027D про організацію дилерського центру MACS. Згідно п. 1.1 договору, предметом даного договору є взаємодія сторін по: організації сервісного дилерського центру в відповідності до вимог та рекомендацій ТОВ «Макс Україна»; укладенню сервісних контрактів з покупцями щодо послуг гарантійного обслуговування автомобілів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору протягом дії цього договору дилер здійснює реалізацію сервісних контрактів власникам автомобілів шляхом наведеним в порядку надання послуг, для чого призначає відповідальних осіб, в обов’язки яких входять дії з реалізації сервісних контрактів. В залежності від обсягів робіт, кількість відповідальних працівників повинна бути на рівні, що забезпечив би виконання робіт з продажу сервісних контрактів безперервно протягом дії договору з організації дилерського центру MACS.

Про виконання договору між сторонами свідчать акти виконаних робіт: № 132 від 06.07.2009 року на суму 1354,95 грн., № 135 від 09.06.2009 року на суму 834,30 грн., № 136 від 09.07.2009 року на суму 1200,75 грн., № 138 від 14.07.2009 року на суму 2122,50 грн., № 140 від 17.07.2009 року на суму 1401,00 грн., № 143 від 28.07.2009 року на суму 1296,00 грн., № 146 від 30.07.2009 року на суму 1320,00 грн., № 170 від 24.10.2009 року на суму 1360,20 грн., № 171 від 31.10.2009 року на суму 1086,15 грн., № 172 від 06.11.2009 року на суму 1050,00 грн., № 186 від 15.01.2010 року на суму 870,00 грн.

Відповідно до положень п. 8.1 договору сторони погодились, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 03.12.2009 року але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором. Даний договір може бути продовжений на один рік, в разі, якщо жодна із сторін не повідомила іншу за тридцять календарних днів до закінчення дії цього договору про його припинення. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період надання послуг згідно вказаних вище актів виконаних робіт, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені у позовній заяві акти свідчать про надання послуг в межах укладеного договору.

Спір у даній справі виник через несплату відповідачем послуг за наданні послуги по укладенню сервісних контрактів на суму 13895,85 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з п. 2.4 договору, за виконання дилерських зобов’язань замовник сплачує дилеру винагороду в розмірі 15 % від суми кожного укладеного сервісного контракту. Винагорода дилеру сплачується замовником протягом двох банківських днів з моменту отримання узгоджених рахунку-фактури, акту виконаних робіт та податкової накладної на поточний рахунок дилера, що вказаний в п. 9 цього договору.

З урахуванням наведених положень договору строк виконання зобов’язань щодо оплати наданих послуг згідно актів виконаних робіт: № 132 від 06.07.2009 року, № 135 від 09.06.2009 року, № 136 від 09.07.2009 року, № 138 від 14.07.2009 року, № 140 від 17.07.2009 року, № 143 від 28.07.2009 року, № 146 від 30.07.2009 року, № 170 від 24.10.2009 року, № 171 від 31.10.2009 року, № 172 від 06.11.2009 року, № 186 від 15.01.2010 року, станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом двох банківських днів з моменту отримання узгоджених рахунку-фактури, акту виконаних робіт.

Доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за надані послуги згідно вказаних актів виконаних робіт, суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено у зв’язку з чим вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 13895,85 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.2 договору за прострочення перерахування дилеру грошових коштів за надані послуги замовником сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такого перерахування за кожний день прострочення виконання зобов’язання за цим договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Умовами договору, зокрема п. 5.2 визначено розмір пені, який за кожний день прострочення становить подвійну облікову ставку НБУ, від суми боргу, та жодним чином не встановлено строку її нарахування.

Розрахунок пені здійснений позивачем не відповідає вимогам ЦК України та ГК України, оскільки діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним, окрім того розрахунок проведено без врахування строку настання платежу за надані послуги, тобто не від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок»замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

          Ухвалами суду від 27.12.2010 року, від 24.01.2011 року позивача зобов’язано надати письмове обґрунтування щодо здійсненого розрахунку пені з урахуванням обмежень по строку нарахування встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України із зазначенням підстав нарахування пені більше ніж за півроку.

          Зазначені вимоги суду, які є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, позивачем не виконані, у зв’язку з чим вимоги про стягнення пені суд залишає без розгляду.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої суми інфляційних збитків суд визнає недоведеними, з огляду на відсутність розрахунку інфляційних втрат.

Ухвалами суду від 27.12.2010 року, від 24.01.2011 року позивача було зобов’язано надати обґрунтований розрахунок інфляційних втрат виходячи із суми заборгованості за кожним актом виконаних робіт, з урахуванням настання строку виконання зобов’язань по оплаті. Зазначених вимог суду позивачем не виконано. При цьому позивачем заявлено до стягнення 17559,61 грн. з врахуванням індексу інфляції та пені, однак не зазначено за який період (на яку дату виникло прострочення), за яким індексом інфляції (у якому місяці) тощо.

Таким чином, за відсутності зазначених даних неможливим є здійснення розрахунку судом, оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог, визначенням яких наділений виключно позивач у справі (за відсутності відповідного клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України), що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 148,59 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Україна»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, офіс 19, р/р 26007176225 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35092378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Україна»(49094, м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 22, р/р 26004103800004 в АТ «Імексбанк», МФО 328384, ідент. код 306966054) 13895,85 грн. (тринадцять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять гривень 85 копійок), 148,59 грн. (сто сорок вісім гривень 59 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині вимог про стягнення пені позов залишити без розгляду.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 07.03.2011р.